ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а-3758/10/1970
"06" грудня 2010 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Мірінович У.А. при секретарі Хоменко Л.В.
за участю:
представника позивача –Гук М.В.;
представника відповідача –Гринів А.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду у місті Тернополі адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Теребовлянському районі Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, суд -
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі звернулося у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Теребовлянському районі Тернопільської області про визнання дій Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Теребовлянському районі щодо відмови прийняти до заліку та включити до актів щомісячної звірки витрат Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі за період червень - жовтень 2010р. на загальну суму 104024 грн. 98 коп. неправомірними та про зобов’язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Теребовлянському районі прийняти до заліку та включити до актів щомісячної звірки витрати Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі за період червень - жовтень 2010р., здійснені на виконання постанов КМУ №265, №1252, №1375, а також витрати на виплату і доставку у сумі 104024 грн. 98 коп.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, суду пояснив, що відповідачем, всупереч вимог чинного законодавства, неправомірно не прийняті до заліку та не включені до актів щомісячної звірки витрати УПФУ в Теребовлянському районі, внаслідок чого у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Теребовлянському районі виникла заборгованість перед УПФУ в Теребовлянському районі пов’язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період червень –жовтень 2010 року у загальній сумі 104024 грн. 98 коп., що включає:
99347,43 грн. –сума щомісячної адресної допомоги згідно Постанови № 265;
1014,65 грн. –сума витрат на виплату і доставку адресної допомоги (поштовий збір);
1900,15 грн. –сума доплати згідно Постанови № 1252;
18,80 грн. –сума витрат на виплату і доставку підвищення до пенсії;
1726,15 грн. –сума доплати згідно Постанови № 1375;
17,90 грн. –сума витрат на виплату і доставку підвищення до пенсії.
Представники відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, суду пояснив, що надання відповідачем щомісячної адресної допомоги до пенсії у випадках та в розмірі, передбаченому Постановою КМУ від 26 березня 2008 року №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»не передбачено.
Представник відповідача вважає, що позивачем помилково ототожнена щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, відшкодування якої ФССНВВ передбачає Порядок відшкодування витрат №5-4/4 від 04.03.2003 року та щомісячна державна адресна допомога до пенсії, відшкодування якої не передбачено Порядком відшкодування витрат. Також вказав на те, що вимоги позивача про включення до акту щомісячної звірки суми виплаченої щомісячної адресної допомоги до пенсії та підвищення до пенсії непрацюючим особам не можуть бути виконані за відсутності у формі акта відповідних граф.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до п. г, д ч. 1 ст. 21 Закону № 1105-ХІУ у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Таким чином, Законом № 1105-ХІУ не передбачено надання Фондом соціального страхування від нещасних випадків щомісячної державної адресної допомоги до пенсії у випадках і в розмірі, передбачених постановлю Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008р. № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян».
Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Закон № 16/98-ВР), доповнення переліку матеріального забезпечення та соціальних послуг, які надаються особам за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, можуть здійснюватись законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частинами 2, 3 ст. 9 КАС України передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008р. № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян»не може встановлюватись додатковий вид матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, оскільки таке доповнення переліку видів матеріального забезпечення може здійснюватись лише законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а тому посилання позивача на п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008р. № 265, якою передбачено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, як на підставу відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків зазначених витрат, є необґрунтованим.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві», до передачі особових справ пенсіонерів Фонду соціального страхування від нещасних випадків, виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Зазначена вище постанова Кабінету Міністрів України не містять норм стосовно відшкодування Пенсійному фонду витрат з виплати державної адресної допомоги, а визначає джерело її виплати безпосередньо пенсіонерам, оскільки інше тлумачення постанови суперечитиме положенням ч. 3 ст. 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо встановлення переліку страхових виплат виключно Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону № 16/98-ВР, страховики у своїй діяльності співпрацюють у проведенні заходів, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, і вправі спільно у кожному конкретному випадку приймати рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697, затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - Порядок відшкодування витрат).
Згідно п. 4 Порядку відшкодування витрат, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ, Закону № 1105-ХІУ та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Вказаний перелік витрат є вичерпним.
Розмір щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття та випадки за яких вона надається визначений п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2003р. № 544 «Про підвищення розмірів трудових пенсій».
Випадки за яких надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії та її розмір визначені іншим нормативним актом - постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008р. № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян».
Таким чином, позивачем помилково ототожнена щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, відшкодування якої Фондом соціального страхування від нещасних випадків передбачає Порядок відшкодування витрат, з щомісячною державною адресною допомогою до пенсії, яка передбачена іншим нормативно-правовим актом, і яка згідно Порядку відшкодування витрат не відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Відділення виконавчої дирекції Фонду прийняло до заліку суми виплаченої позивачем щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, що підтверджується актами щомісячної звірки витрат та таблицями розбіжностей. Державна адресна допомога до пенсії та витрати з її виплати не включалися відділенням до щомісячних актів звірки, через відсутність передбачених на те законодавством підстав.
На час підписання актів щомісячної звірки витрат спільні рішення, згідно з ч. 3 ст. 26 Закону № 16/98-ВР, стосовно відшкодування витрат з виплати державної адресної допомоги до пенсії Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не приймались і відповідні зміни до Порядку відшкодування витрат не вносились.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на це, в управління Пенсійного фонду та відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві відсутні повноваження щодо самостійного врегулювання на своєму рівні зазначених спірних відносин, а відтак і підстави для виставлення та прийняття до заліку спірних сум. Вимоги позивача про включення до акту щомісячної звірки суми виплаченої щомісячної адресної допомоги до пенсії не можуть бути виконанні також і через відсутность у формі акта щомісячної звірки витрат (додаток 3 до Порядку відшкодування витрат) відповідної графи.
Оскільки ні Законом № 1105-ХІУ, ні Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-ІV не передбачено здійснення виплати щомісячної державної допомоги до пенсії, то такий вид допомоги виплачується не за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків чи Пенсійного фонду, а за кошти Державного бюджету України, на що у 2010р. було передбачено 58 597 561 200 грн. (п. 10 ст. 33 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2010 рік», код 3513020 «Дотація Пенсійному фонду України на пенсійне забезпечення військовослужбовців, виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами», код 3513050 «Покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій»Додатку № 3 «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2010 рік»зазначеного Закону, Бюджет Пенсійного фонду України на 2010 рік, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010р. № 626).
Вказаними нормативними актами визначено, що кошти на виплату надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами перераховуються з Державного бюджету України як дотація, яка відповідно до п. 18, 25 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, надається на безоплатній та безповоротній основі з одного бюджету до іншого.
Пенсійний фонд України в даному випадку є лише розпорядником (адміністратором) щодо виплати вказаного виду допомоги.
Правова позиція, щодо неможливості прийняття до заліку та відшкодування витрат не передбачених ст. 21 Законом № 1105-ХІУ та п. 4 Порядку відшкодування витрат, неодноразово висловлювалась Вищим адміністративним судом України (ухвала від 21.10.2010р. у справі № К-23757/10, ухвала від 07.10.2010р. у справі № К-4867/10, ухвала від 30.09.2010р. у справі К-23507/10, ухвала від 16.09.2010р. у справі № К-21755/10. ухвала від 29.07.2010р. у справі № К-18521/10 та ін.).
Не можуть бути задоволенні також вимоги позивача про включення до акту щомісячної звірки витрат сум доплат до пенсій, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2009р. № 1252 «Про недопущення зменшення розмірів пенсій та соціальних виплат, врегулювання окремих питань у зв'язку з прийняттям Закону України від 6 листопада 2009 р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. № 1375 та від 5 травня 2010 року № 331, оскільки п. 8 зазначеної постанови прямо передбачено, що Пенсійний фонд України забезпечує фінансування доплат після перерахунку пенсій, надбавок та підвищень, які виплачуються з державного бюджету, за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою 3513050 «Покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій». Тобто зазначена доплата здійснюється з Державного бюджету України.
У зв'язку з тим, що постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2009р. № 1252 прямо передбачає проведення доплати до пенсії з Державного бюджету України, спори між обома Фондами з приводу її відшкодування не виникали, а тому робочими органами Фондів таблиці розбіжностей до актів щомісячної звірки по вказаних сумах витрат не складалися.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що позивачем не доведено правомірності обставин викладених в позовній заяві, а надані докази в повній мірі не підтверджують заявлених позовних вимог, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. №5-4/4, ст.ст. 94, 99, 100, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Теребовлянському районі про визнання неправомірними дій Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Теребовлянському районі щодо відмови прийняти до заліку та включити до актів щомісячної звірки витрат Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі за період червень - жовтень 2010р. на загальну суму 104024 грн. 98 коп. та зобов'язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Теребовлянському районі прийняти до заліку та включити до актів щомісячної звірки витрати Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі за період червень - жовтень 2010р., здійснені на виконання постанов КМУ №265, №1252, №1375, а також витрати на виплату i доставку у cyмi 104024 грн. 98 коп. - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвали постанову. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 грудня 2010 року.
Головуючий суддя Мірінович У.А.
копія вірна
Суддя Мірінович У.А.