ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" листопада 2021 р. м. Київ Справа № 911/1815/17

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-СПП» (09603, Київська обл., смт Рокитне, вул. Ентузіастів, 6; код ЄДРПОУ 39960896)

до Публічного акціонерного товариства «Рокитнянський комбінат хлібопродуктів» (09600, Київська обл., смт Рокитне, вул. Вокзальна, 222; код ЄДРПОУ 00951764)

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Каплі А.В.

За участю представників учасників у справі:

арбітражний керуючий Дейнека М.І. (в режимі відеоконференції);

від АТ «ДПЗКУ»: адвокат Ільчук О.С.;

від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області: адвокат Горбоконь В.Ю.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/1815/17 за заявою ТОВ «Агро-СПП» про банкрутство ПАТ «Рокитнянський КХП».

Постановою Господарського суду Київської області від 13.02.2018 визнано банкрутом ПАТ «Рокитнянський КХП», відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Банкрута арбітражного керуючого Дейнеку М.І.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.09.2020, залишеною в силі постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.04.2021, затверджено звіт ліквідатора Банкрута арбітражного керуючого Дейнеки М.І. та ліквідаційний баланс ПАТ «Рокитнянський КХП»; ліквідовано юридичну особу Банкрута; затверджено звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури у сумах: 251192,61 грн грошової винагороди та 94787,22 грн витрат; закрито провадження у справі № 911/1815/17; вирішено інші процедурні питання у справі.

11.10.2021 до суду надійшла заява арбітражного керуючого Дейнеки М.І. від 06.10.2021 № 06/1 (вх. № 23635/21) про ухвалення додаткового рішення у справі, зокрема стягнення на користь арбітражного керуючого Дейнеки М.І. невиплаченої грошової винагороди за виконання повноважень у справі № 911/1815/17 та невідшкодованих витрат, виходячи з принципів пропорційності, з наступних кредиторів: ТОВ «Агро-СПП», АТ «ДПЗКУ», ПАТ «Макаронна фабрика», ТОВ «Рокитнянське ХПП», ТОВ «Джулинське ХПП», ТОВ «Кубличський елеватор» та УВД ФСС України у Київській області.

Ухвалою суду від 18.10.2021 розгляд вказаної заяви призначено в судовому засіданні на 09.11.2021.

27.10.2021 до суду надійшла заява арбітражного керуючого Дейнеки М.І. від 27.10.2021 № 27/1 (вх. № 24867/21) про проведення судового засідання 09.11.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка задоволена ухвалою суду від 01.11.2021.

02.11.2021 до суду надійшли письмові заперечення АТ «ДПЗКУ» від 29.10.2021 № 130-2-19/4114 (вх. № 25280/21) на подану заяву арбітражного керуючого Дейнеки М.І. про ухвалення додаткового рішення.

08.11.2021 до суду надійшли письмові пояснення арбітражного керуючого Дейнеки М.І. від 08.11.2021 № 08/1 (вх. № 25797/21) щодо вказаних заперечень АТ «ДПЗКУ».

09.11.2021 в судове засідання з`явились представники АТ «ДПЗКУ» та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області; крім того в судовому засіданні взяв участь арбітражний керуючий Дейнека М.І. в режимі відеоконференції.

Арбітражний керуючий Дейнека М.І. подану заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав і просив задовольнити з підстав, викладених в заяві та додаткових письмових поясненнях.

Узагальнені доводи Заявника є наступними.

Арбітражний керуючий Дейнека М.І. виконував повноваження ліквідатора у справі № 911/1815/17 про банкрутство ПАТ «Рокитнянський КХП» відповідно до постанови Господарського суду Київської області від 13.02.2018.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.09.2020 затверджено звіт ліквідатора за підсумком ліквідаційної процедури, закрито провадження у справі № 911/1815/17; крім того затверджено звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури у сумах: 251192,61 грн грошової винагороди та 94787,22 грн витрат.

Відповідний звіт арбітражного керуючого Дейнеки М.І. був схвалений комітетом кредиторів (протокол № 13 від 29.01.2020).

Під час ліквідаційної процедури основна винагороди ліквідатора була частково виплачена в сумі 70052,78 грн, а витрати частково відшкодовані за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна банкрута, в сумі 81998,42 грн; залишок невідшкодованих витрат склав 12788,80 грн; залишок невиплаченої основної винагороди склав 181139,83 грн.

Враховуючи зазначене арбітражний керуючий Дейнека М.І. вважає наявними підстави для покладення обов`язку щодо сплати основної винагороди та відшкодування витрат в несплаченій частині на кредиторів, пропорційно до розміру визнаних судом вимог та стягнення відповідних коштів з кредиторів на користь арбітражного керуючого Дейнеки М.І.

Представники АТ «ДПЗКУ» та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області заперечили проти задоволення заяви арбітражного керуючого Дейнеки М.І. і просили суд відмовити у задоволенні заяви.

Узагальнені доводи АТ «ДПЗКУ», викладені в письмових запереченнях, та які підтримані в судовому засіданні представниками АТ «ДПЗКУ» і Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області, є наступними.

Порядок ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат врегульований статтею 221 ГПК України, зокрема відповідне судове засідання проводиться не пізніше 15 днів від дати ухвалення рішення по суті позовних вимог. Отже строк на звернення до суду для ухвалення додаткового рішення у даній справі сплив 23.09.2020.

Прийняття додаткового рішення допустиме виключно з підстав, передбачених ГПК України. Якщо порушується питання про прийняття додаткового рішення з іншої підстави, слід відмовити у задоволенні заяви.

АТ «ДПЗКУ» звертається до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 922/3997/15, і зазначає, що при розгляді та затвердженні судом звіту арбітражного керуючого Дейнеки М.І. за підсумком процедури ліквідації ПАТ «Рокитнянський КХП» ліквідатором не ставилося питання про порядок розподілу (стягнення) винагороди та витрат арбітражного керуючого, відтак, на думку АТ «ДПЗКУ», у суду відсутні правові підстави для стягнення з кредиторів ПАТ «Рокитнянський КХП» на користь арбітражного керуючого Дейнеки М.І. грошової винагороди в порядку ухвалення додаткового рішення.

В заперечення проти вказаної позиції кредиторів арбітражний керуючий Дейнека М.І. зазначає, що арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності, призначається судом та здійснює свою діяльність виключно в рамках справи про банкрутство. При цьому нарахування винагороди арбітражного керуючого відбувається відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства та носить виключно процесуальний характер.

В даному контексті арбітражний керуючий Дейнека М.І. звертається до позиції Північного апеляційного господарського суду, викладеної у постанові від 19.02.2020 у справі № 925/554/19, і зазначає, що сплата грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора відноситься до судових витрат у справі про банкрутство і має розглядатись саме в межах цієї справи, шляхом ухвалення судового рішення, а у разі якщо провадження у справі закрито, шляхом ухвалення додаткового рішення у справі, що є процесуальним засобом реалізації прав учасників процесу.

Розглянувши заяву арбітражного керуючого Дейнеки М.І. про ухвалення додаткового рішення та матеріали справи в їх сукупності, оцінивши доводи сторін, позиція господарського суду за результатом розгляду вказаної заяви є наступною.

Арбітражний керуючий Дейнека М.І. виконував повноваження ліквідатора ПАТ «Рокитнянський КХП» у даній справі про банкрутство з дати винесення постанови Господарського суду Київської області від 13.02.2018 про визнання Боржника банкрутом до дати затвердження звіту ліквідатора ухвалою Господарського суду Київської області від 08.09.2020.

З матеріалів справи вбачається, що за підсумком ліквідаційної процедури ліквідатор Дейнека М.І. звітував комітету кредиторів про вжиті заходи, а також надав звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора.

Відповідно до вказаного звіту визначено суми нарахованої основної винагороди арбітражного керуючого за період з 13.02.2018 по 31.05.2020 - 251192,61 грн, а також витрати ліквідатора за підсумком ліквідаційної процедури - 94787,22 грн. Основна винагорода розрахована виходячи з розміру двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень, відповідно до норм ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ст. 30 КУзПБ.

Згідно протоколу № 13 від 29.01.2020 засідання комітету кредиторів, комітет кредиторів схвалив відповідний звіт арбітражного керуючого Дейнеки М.І. про основну винагороду та витрати.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.09.2020 затверджено звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури у сумах: 251192,61 грн грошової винагороди та 94787,22 грн витрат.

Відповідно до матеріалів справи, в ході ліквідаційної процедури основна винагорода ліквідатора була частково виплачена в сумі 70052,78 грн, а витрати частково відшкодовані за рахунок коштів отриманих від реалізації майна Банкрута в сумі 81998,42 грн, залишок невідшкодованих витрат склав 12788,80 грн, залишок невиплаченої основної винагороди склав 181139,83 грн.

При затвердженні звіту ліквідатора питання щодо визначення джерел здійснення оплати винагороди арбітражного керуючого Дейнеки М.І. та відшкодування його витрат в тій, частині, що залишилась непогашеною у зв`язку з відсутністю майна Банкрута, не вирішувалось.

Як вже вказано вище, в поданій до суду заяві арбітражний керуючий Дейнека М.І. просить суд стягнути з кредиторів на його користь суми невиплаченої грошової винагороди за виконання повноважень у справі № 911/1815/17 та невідшкодованих витрат, виходячи з принципів пропорційності, зокрема з наступних кредиторів: ТОВ «Агро-СПП», АТ «ДПЗКУ», ПАТ «Макаронна фабрика», ТОВ «Рокитнянське ХПП», ТОВ «Джулинське ХПП», ТОВ «Кубличський елеватор» та УВД ФСС України у Київській області.

Так, чинним законодавством передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), разом з тим Кодекс не містять заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.

Згідно з частиною 1 статті 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі (абзац 6 частини 2 статті 30 КУзПБ).

Згідно з абзацом 7 частини 2 статті 30 КУзПБ, у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Частиною 5 статті 30 КУзПБ передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Таким чином, Кодексом визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 918/454/18).

Суд зазначає, що надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

У разі, якщо судом не встановлено обставин можливості здійснення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат за рахунок джерел, визначених в ст. 30 КУзПБ (авансування коштів для оплати послуг арбітражного керуючого на депозитний рахунок господарського суду; за рахунок здійснення боржником господарської діяльності; прийняття рішення комітету кредиторів про створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого; за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна боржника), арбітражний керуючий не позбавлений права на звернення до суду із заявою про виплату грошової винагороди та відшкодування витрат за рахунок кредиторів виходячи з принципу пропорційності їх грошових вимог, за наявності на те правових підстав.

Близька за змістом правова позиція, з посиланням на висновки про застосування норм права, викладені у численних постановах Верховного Суду: від 15.07.2020 у справі № Б14/040-07/15-08, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.02.2020 у справі № 11/Б-921/1448/2013, від 14.08.2019 у справі № 5/80-10, від 09.07.2019 у справі № 15/55/2011/5003, від 18.04.2019 у справі № 5010/1864/2011-Б-13/56, від 16.04.2019 у справі № 914/2458/16, від 13.02.2019 у справі № 910/22696/15, від 30.01.2019 у справі № 910/32824/15, від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16, від 19.04.2018 у справі № 265/2б-02/14/13-08, від 21.03.2018 у справі № 3/67-Б, зазначена в постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 5011-15/2551-2012.

Суд зазначає, що відмова від оплати послуг ліквідатора, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.10.2018 у справі № 916/1503/17.

Слід зазначити, що кредитори у справі, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника (висновок щодо застосування норм права викладений в постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/32824/15).

Виходячи з аналізу вищенаведених норм, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Крім того суд зазначає, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Тобто, не виявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов`язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.09.2020, залишеною в силі постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.04.2021, встановлено достатність та повноту вжитих ліквідатором ПАТ «Рокитнянський КХП» арбітражним керуючим Дейнекою М.І. заходів в ліквідаційній процедурі.

В ході провадження у справі № 911/1815/17 про банкрутство ПАТ «Рокитнянський КХП» до суду надійшли заяви кредиторів з вимогами до Боржника, які були визнані та включені до реєстру вимог кредиторів наступним чином: ТОВ «Агро-СПП» у сумах: 19200,00 грн - 1 черга; 16536761,89 грн - 4 черга; ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» у сумах: 3200,00 грн - 1 черга; 17695743,47 грн - 4 черга; 44803914,00 грн - 6 черга; ПАТ «Макаронна фабрика» у сумах: 3200,00 грн - 1 черга; 14088411,90 грн - 4 черга; ТОВ «Рокитнянське хлібоприймальне підприємство» у сумах: 3200,00 грн - 1 черга; 13137220,82 грн - 4 черга; ТОВ «Джулинське хлібоприймальне підприємство» у сумах: 3200,00 грн - 1 черга; 20746328,58 грн - 4 черга; ТОВ «Кубличський елеватор» у сумах: 3200,00 грн - 1 черга; 5961404,68 грн - 4 черга; УВД ФСС України у Київській області у сумах: 3524,00 грн - 1 черга; 618381,12 грн - 2 черга.

Таким чином, враховуючи неможливість здійснити оплату послуг ліквідатора та відшкодування його витрат у даній справі в повному обсязі за рахунок наявних у Боржника коштів, або коштів, одержаних від продажу майна, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення відповідного обов`язку в непогашеній частині на кредиторів ТОВ «Агро-СПП», АТ «ДПЗКУ», ПАТ «Макаронна фабрика», ТОВ «Рокитнянське ХПП», ТОВ «Джулинське ХПП», ТОВ «Кубличський елеватор» та УВД ФСС України у Київській області, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Перевіривши наданий арбітражним керуючим Дейнекою М.І. розрахунок розміру відшкодування винагороди ліквідатора та понесених ним витрат за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогам, суд дійшов висновку про те, що наданий розрахунок є обґрунтованим та арифметично правильним.

Відносно доводів АТ «ДПЗКУ» про пропуск ліквідатором встановленого ст. 221 ГПК України строку для звернення до суду щодо ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Проаналізувавши вказані норми в їх сукупності слід дійти висновку про те, що положення ст. 221 стосуються розподілу господарським судом судових витрат відповідно до ст. 123, 129 ГПК України при розгляді справ в порядку позовного провадження.

В той же час, статтею 12 ГПК України передбачено форми господарського судочинства, зокрема, крім позовного провадження (загального або спрощеного) та наказного провадження, частиною 6 даної статті передбачено особливий вид провадження, а саме розгляд справ про банкрутство, який здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (на даний час Кодексом України з процедур банкрутства).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17 (пункти 100-102 постанови) зауважила, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.

Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.

Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.

Питання щодо виплати грошової винагороди арбітражного керуючого у справі про банкрутство, а також відшкодування його витрат, пов`язаних з виконанням повноважень у справі, врегульоване ст. 30 КУзПБ, носить виключно процесуальний характер і відноситься до першої групи судових рішень у процедурі банкрутства (згідно вказаного вище критерію розмежування судових рішень, визначеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 918/335/17).

Визначаючи розмір грошової винагороди арбітражного керуючого, або його витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство, а також джерела сплати винагороди та відшкодування витрат, суд не здійснює правосуддя шляхом вирішення матеріально-правового спору, а лише вирішує поточне процесуальне питання.

Відтак суд не вбачає підстав для ототоження грошової винагороди арбітражного керуючого та понесених ним витрат (які врегульовані ст. 30 КУзПБ), з визначеними в ст. 123 ГПК України судовими витратами, які можуть бути понесені сторонами при розгляді справ позовного провадження.

У зв`язку з наведеним суд вважає відсутніми підстави для застосування у даному випадку процесуального механізму, передбаченого ч. 8 ст. 129, ст. 221 ГПК України, щодо ухвалення додаткового рішення про судові витрати.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що формальне зазначення арбітражним керуючим Дейнекою М.І. в тексті заяви від 06.10.2021 № 06/1 про ухвалення саме додаткового рішення не є підставою для застосування вказаного вище процесуального механізму, передбаченого ч. 8 ст. 129, ст. 221 ГПК України, оскільки розгляд питання щодо визначення джерел сплати винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат здійснюється виключно в межах справи про банкрутство, в ході судового провадження, або за підсумком провадження у справі.

Щодо судової практики Верховного Суду в постанові від 05.06.2018 у справі № 922/3997/15, до якої звертається АТ «ДПЗКУ» в своїх запереченнях, слід зазначити, що у вказаній постанові надавалась оцінка заяві ліквідатора, поданій відповідно до ст. 88 ГПК України в редакції до набрання чинності Законом України № 2147-VІІІ від 03.10.2017, отже зазначені висновки не стосуються актуальної редакції ГПК України, яка є суттєво відмінною. Крім того, суд вище встановив, що порядок визначення розміру грошової винагороди арбітражного керуючого, або його витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство, а також джерел сплати винагороди та відшкодування витрат не ототожнюється з передбаченим ч. 8 ст. 129, ст. 221 чинної редакції ГПК України механізмом ухвалення додаткового рішення про судові витрати. Отже вказані доводи АТ «ДПЗКУ» підлягають відхиленню, як необґрунтовані.

Враховуючи все викладене вище, заява арбітражного керуючого Дейнеки М.І. від 06.10.2021 № 06/1 (вх. № 23635/21) задовольняється судом повністю.

Керуючись ст. 232-235, 255 ГПК України, ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву арбітражного керуючого Дейнеки М.І. від 06.10.2021 № 06/1 (вх. № 23635/21) задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-СПП» (09603, Київська обл., смт Рокитне, вул. Ентузіастів, 6; код ЄДРПОУ 39960896) на користь арбітражного керуючого Дейнеки Миколи Івановича (свідоцтво № 231 від 21.02.2013; 29000, м. Хмельницький, пр-т. Миру, 40, оф. 4; РНОКПП НОМЕР_1 ) невиплачену грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у справі № 911/1815/17 про банкрутство ПАТ «Рокитнянський КХП» та невідшкодовані витрати ліквідатора у сумах: 22423 (двадцять дві тисячі чотириста двадцять три) грн 14 коп. невиплаченої винагороди та 1583 (одну тисячу п`ятсот вісімдесят три) грн 11 коп. витрат.

3. Стягнути з Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1; код ЄДРПОУ 37243279) на користь арбітражного керуючого Дейнеки Миколи Івановича (свідоцтво № 231 від 21.02.2013; 29000, м. Хмельницький, пр-т. Миру, 40, оф. 4; РНОКПП НОМЕР_1 ) невиплачену грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у справі № 911/1815/17 про банкрутство ПАТ «Рокитнянський КХП» та невідшкодовані витрати ліквідатора у сумах: 84746 (вісімдесят чотири тисячі сімсот сорок шість) грн 86 коп. невиплаченої винагороди та 5983 (п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят три) грн 28 коп. витрат.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Макаронна фабрика» (04073, м. Київ, вул. Кирилівська, 142, оф. 1; код ЄДРПОУ 00376449) на користь арбітражного керуючого Дейнеки Миколи Івановича (свідоцтво № 231 від 21.02.2013; 29000, м. Хмельницький, пр-т. Миру, 40, оф. 4; РНОКПП НОМЕР_1 ) невиплачену грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у справі № 911/1815/17 про банкрутство ПАТ «Рокитнянський КХП» та невідшкодовані витрати ліквідатора у сумах: 19103 (дев`ятнадцять тисяч сто три) грн 28 коп. невиплаченої винагороди та 1348 (одну тисячу триста сорок вісім) грн 73 коп. витрат.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокитнянське хлібоприймальне підприємство» (09603, Київська обл., смт Рокитне, вул. Вокзальна, 222; код ЄДРПОУ 40105417) на користь арбітражного керуючого Дейнеки Миколи Івановича (свідоцтво № 231 від 21.02.2013; 29000, м. Хмельницький, пр-т. Миру, 40, оф. 4; РНОКПП НОМЕР_1 ) невиплачену грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у справі № 911/1815/17 про банкрутство ПАТ «Рокитнянський КХП» та невідшкодовані витрати ліквідатора у сумах: 17813 (сімнадцять тисяч вісімсот тринадцять) грн 51 коп. невиплаченої винагороди та 1257 (одну тисячу двісті п`ятдесят сім) грн 67 коп. витрат.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джулинське хлібоприймальне підприємство» (09603, Київська обл., смт Рокитне, вул. Вокзальна, 222; код ЄДРПОУ 35996447) на користь арбітражного керуючого Дейнеки Миколи Івановича (свідоцтво № 231 від 21.02.2013; 29000, м. Хмельницький, пр-т. Миру, 40, оф. 4; РНОКПП НОМЕР_1 ) невиплачену грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у справі № 911/1815/17 про банкрутство ПАТ «Рокитнянський КХП» та невідшкодовані витрати ліквідатора у сумах: 28131 (двадцять вісім тисяч сто тридцять одну) грн 13 коп. невиплаченої винагороди та 1986 (одну тисячу дев`ятсот вісімдесят шість) грн 11 коп. витрат.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кубличський елеватор» (09603, Київська обл., смт Рокитне, вул. Вокзальна, 222; код ЄДРПОУ 38486301) на користь арбітражного керуючого Дейнеки Миколи Івановича (свідоцтво № 231 від 21.02.2013; 29000, м. Хмельницький, пр-т. Миру, 40, оф. 4; РНОКПП НОМЕР_1 ) невиплачену грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у справі № 911/1815/17 про банкрутство ПАТ «Рокитнянський КХП» та невідшкодовані витрати ліквідатора у сумах: 8083 (вісім тисяч вісімдесят три) грн 41 коп. невиплаченої винагороди та 570 (п`ятсот сімдесят) грн 70 коп. витрат.

8. Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області (03148, м. Київ, вул. Т.Строкача, 2; код ЄДРПОУ 41316012) на користь арбітражного керуючого Дейнеки Миколи Івановича (свідоцтво № 231 від 21.02.2013; 29000, м. Хмельницький, пр-т. Миру, 40, оф. 4; РНОКПП НОМЕР_1 ) невиплачену грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у справі № 911/1815/17 про банкрутство ПАТ «Рокитнянський КХП» та невідшкодовані витрати ліквідатора у сумах: 838 (вісімсот тридцять вісім) грн 50 коп. невиплаченої винагороди та 59 (п`ятдесят дев`ять) грн 20 коп. витрат.

9. Видати накази.

10. Копію ухвали надіслати учасникам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати складення та підписання повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Дата виготовлення і підпитання повного тексту ухвали 22.11.2021.

Суддя С.Ю. Наріжний