ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 2-а-95

2007 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

01 червня 2007 року   Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Білюнас В.Ю.

при секретарі - Меметові Е.М.

з участю прокурора Скляр О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ялти адміністративну справу  за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до прокуратури м. Ялти, прокурора м. Ялти Процика Ростислава Мироновича про визнання неправомірним бездіяльності прокурора за наглядом за законністю  виконання прийнятих судових рішень, суд

В С Т А Н О В И В :

       Позивачи звернулись до Ялтинського міського суду з позовом, в якому просять  визнати противоправною бездіяльність прокурора м.Ялти Процика Р.М., щодо невиконання посадових і процесуальних обов'язків за доглядом за законністю виконання постанов суду від 02.09.04 р., 20.07.06 р., щодо непроведення перевірки обставин, викладених в заявах про порушення кримінальних справ, неприйняття постанови про порушення кримінальної справи по його скарзі на підставі ст.97 КПК України. Вимоги мотивують тим, що постановами Ялтинського міського суду від 02.09.04 та 20.07.06 були задоволени скарги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про скасування постанов про відмову у порушенні кримінальної справи, яки були постановленні 1-им відділом Ялтинського МУ ГУ МВС України в АР Крим (матеріалі перевірки № 1720/04 та № 658/06).

            У зв'язку із тим, що зазначені у постановах суду вимоги виконані не були, ОСОБА_1 06 листопада 2006 року звернувся до прокурора міста із письмовою заявою про проведення перевірки у межах, наданих йому Законом України „Про прокуратуру”  та ст. 121 Конституції України.

            Однак, у встановлений діючим законодавством строк, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не отрамали з прокуратури будь-якої відповіді на свої звернення, у звя'зку з чим, просять суд визнати бездіяльність прокурора м. Ялта та інших посадових осіб прокуратури неправомірною, забов`язати їх провести за зверненням від 06.11.07 перевірку у порядку ст. 97 КПК України, прийнявши рішення про порушення кримінальної справи за фактом заволодіння квартирою ОСОБА_1 шахрайским шляхом.     

            Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представника прокуратури м. Ялта, яка заперечувала проти заявлених вимог, оцінивши докази у сукупності, суд приходить до висновку, щодо відсутності підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

            Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Верховною радою України 17.07.97р., кожен при вирішенні питань щодо його прав і обов'язків або встановленні обгрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

            Складовою частиною справедливого судочинства є доступ до процедури з усіма атрибутами контролю, тобто право на судовий контроль органів державної влади.

            Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України  кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

            З огляду на складність справи, органами міліції та прокуратури проводилася перевірка обставин, про які було заявлено позивачами, відповідно до завдань, що поставлені перед міліцією ст. 2 Закону України «Про міліцію», та ст. 30 Закону України «Про прокуратуру»,  відносно нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудовс слідство.

Преамбула Закону України „Про звернення громадян” передбачає надання громадянам України права вносити в органи державної влади пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки у їх роботі, оскаржувати дії посадових осіб.

Згідно з вимогами ст.1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної  діяльності,  заявою  або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та  скаргою  про їх порушення.

            Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 06 листопада 2006 року звернувся із заявою до прокуратури м. Ялта, щодо забезпечення належного контролю за діяльностю органів внутрішніх справ за невиконання вимог суду, які зазначені у відповідних постановах Ялтинського суду від 2.09.04 р. і від 20.07.06 р., щодо порушення кримінальної справи. Вказана скарга прокуратурою м.Ялти отримана.

            Згідно ст. 15 Закону України „Про звернення громадян” посадові особи установ організацій, до повноважень яких належить розгляд заяв, зобов'язані  об'єктивно й вчасно розглядати їх, перевіривши викладені в них факти, приймати рішення відносно чинного законодавства, повідомляти громадян про наслідки розгляду справ.

Таким чином, закон не обмежує органи прокуратури у прийнятті рішення за поданими заявами відповідно з окремо визначеним у них нормативним актом, коли розгляд викладених у них питань повинен здійснюватись згідно з процедурою, передбаченою іншим закодавством.

            У судовому засіданні встановлено, що прокуратурою м. Ялта вказана скарга позивача була розглянута у рамках Закону України „Про звернення громадян” і надана відповідь прокурора м.Ялти Проциком Р.М. на адресу відповідача за № 118/03 від 24.11.06. При цьому позивач вважає, що дії відповідача носять неправомірний характер, так як відповідач не об'єктивно розглянув його скаргу.     

            На підставі ст.12 Закону України „Про звернення громадян", дія вищевказаного Закону України не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, установлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним і трудовим законодавством.

            Відповідач, діючи у рамках ст.12 Закону України „Про звернення громадян", розглянув скаргу позивача. У суду не має підстав для визнання дії відповідача неправомірними, тому що його скарга була розглянута, порушень вимог законодавства прокурором встановлено не було й підстав для прокурорського реагування не вбачалося (л.с.21).

            При розгляді справи судом не було встановлено відповідно до ст. 23-2 КПК України фактів порушення закону з боку посадових осіб прокуратури. Розумні строки розгляду справи при цьому порушені не були. У суду не має підстав для визнання  в даній частині дії відповідача неправомірними, так як заяви позивачив були розглянути, порушень вимог законодавства про працю прокурором встановлено не було й підстав для прокурорського реагування не вбачалося. При цьому позивачу була роз'яснена можливість  звернення до суду за захистом порушених  прав. 

            Суб'єктивна негативна оцінка позивачем дій прокурора, не може бути підставою для визнання неправомірним дій(бездіяльності) відповідача.

  Суд також приймає до уваги, що рішенням Ялтинського суду від 26.03.07 по справі 2-483/07

відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Ялтинського МУ ГУ МВС України в АР Крим, прокуратури АР Крим, прокуратури м. Ялта про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями посадових осіб, міліції та прокуратури м. Ялта. Судом не було встановлено достатніх півдстав, що підтверджують незаконні дії посадових осіб міліції та прокуратури.

    В резолютивної частині постанови Ялтинського суду від 02.09.04 р. вказано, що  матеріал перевірки № 1720/04 повертається прокурору м. Ялта для організації додаткової перевірки. Додаткова перевірка проведена була, після чого прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.

       Після прийняття постанови Ялтинського суду від 20.07.06 р.,  копія цієї постанови була направлена до 1-го відділу Ялтинського МУ ГУ МВС України в АРК, у прокуратуру м. Ялта дана постанова не спрямовувалась та не надходила как пояснив представник прокуратури у судовому засіданні. Про зазначену постанову стало відомо лише у жовтні-листопаді 2006 року. Зазначені вище постанови суду не містять у собі вимоги до прокурора м. Ялта щодо прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України, а саме про порушення кримінальної справи (суд відміняв постанови не прокурора, а органа дізнання).

        Позивачі також оскаржують дії прокуратури м. Ялта в частині ненадання відповіді на скаргу від 06.11.06, а не саму відповідь. Відповідь позивачам надано 24.11.06, у встановлені Законом України „Про звернення громадян” строки.

        Матеріали перевірки № 1720/04 та № 658/06 знаходились у Ялтинському міському суді з січня-лютого 2007 року і були витребовані у звязку із розглядом зазначених позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Останньою постановою суду від 23.02.07 р. знов було відмінена постанова органа дізнання за вказаними матеріалами, однак матеріали також не  могли бути повернуті у зв'зку з розглядом цієї админитстративної справи. Позивачі звернулися за захистом своїх прав посилаючись на КАС, однак зазначені правовідносини повинні бути розглянуті в порядку КПК України:

    Питання оскарження винесених постанов як документів кримінального судочинства, вирішуються у порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України. Оскільки ч. 2 ст. 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно до ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Згідно з ч.2 ст. 17 КАС компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові відносини, що належить вирішувати в порядку кримінально-процесуального законодавства.

            З огляду на викладене, заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст.19,55,124 Конституції України, ст.12 Закону України „Про прокуратуру”, ст.12 15 Закону України „Про  звернення громадян”, ст.ст.95,97,98,415 КПК України, ст. ст. 2,6, 7, 71, 159, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

     У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до прокуратури м. Ялти, прокурора м. Ялти Процика Ростислава Мироновича про визнання неправомірним бездіяльності прокурора за наглядом за законністю  виконання прийнятих судових постанов- відмовити.

         Постанова  або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо таку заяву було подано.

Рішення може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Суддя