Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #132183211

Постанова

Іменем України

10 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 645/4020/18

провадження № 61-15775св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлака І. В., Котелевець А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 , після смерті якого залишилось спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги за законом є він, дружина батька - відповідач у справі ОСОБА_2 та батько померлого спадкодавця (дід позивача)

ОСОБА_3 .

Вказував, що ОСОБА_3 подав до нотаріуса заяву про відмову від прийняття спадщини на користь позивача. Таким чином вважає, що він має право на 2/3 частини зазначеної квартири, а відповідач лише на її 1/3 частину.

Посилаючись на те, що у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухомість він позбавлений можливості офіційно у нотаріуса отримати свідоцтво про право на спадщину, позивач просив визнати за ним право власності на 2/3 частини квартири

АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 травня

2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за

ОСОБА_1 право власності на 2/3 частин квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач прийняв спадщину у строк, встановлений статтею 1270 ЦК України, однак у видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частину спірної квартири нотаріусом відмовлено у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу, тому порушені права позивача підлягають судовому захисту, шляхом визнання за ним права власності на 2/3 частини спадкового майна.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 травня 2019 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що зверненню з таким позовом мало передувати вирішення питання про видачу спадкоємцю нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину. Оскільки позивач не надав суду доказів того, що нотаріус відмовив йому у видачі указаного свідоцтва, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про передчасність позовних вимог та відмову у їх задоволенні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права та обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 2-390/2006 (провадження № 61-5088св18).

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд вчинив штучні перешкоди для ефективного правового захисту прав позивача, оскільки оскарження відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину не поновить його права на спадкове майно. Вказує, що у позивача були відсутні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із наявністю перешкод з боку іншого спадкоємця - відповідача у справі. При цьому суд апеляційної інстанції належним чином не звернув уваги на те, що позивач звертався до нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, однак йому було письмово роз`яснено, що таке свідоцтво не може бути оформлено без оригіналів правовстановлюючих документів та про необхідність звернення з позовом до суду, що ним й було зроблено.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 28 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_4 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору дарування від 06 серпня 2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області

Тонкою М. О., та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 6, 128, т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 , відповідач ОСОБА_2 його дружиною, а третя особа ОСОБА_3 - його батьком.

Таким чином, учасники справи є спадкоємцями першої черги за законом після померлого ОСОБА_4 і частка кожного з них у спадковому майні становить 1/3 частина.

За повідомленням Харківської державної нотаріальної контори №12

від 09 квітня 2019 року, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 заведено спадкову справу № 417/2015, що містить заяву від 04 вересня

2015 року батька спадкодавця ОСОБА_3 про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 ; заяву від 04 вересня 2015 року сина спадкодавця ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом; заяву від 08 травня 2015 року дружини спадкодавця ОСОБА_2 про прийняття спадщини за законом. Інші заяви про прийняття або про відмову від спадщини до нотаріальної контори не надходили. Свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Листом Харківської державної нотаріальної контори №12 від 15 вересня

2016 року на заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини після

ОСОБА_4 повідомлено, що з врахуванням заяви батька померлого, ОСОБА_3 , він має право на 2/3 частини всього майна, належного спадкодавцю. Також позивачеві було роз`яснено, що нотаріальні дії щодо прийняття спадщини будуть виконуватись за наявності оригіналів документів, які б підтверджували належність майна спадкодавцеві, а саме батькові ОСОБА_4 . Позивачу було роз`яснено право на звернення до суду із відповідним позовом.

ОСОБА_1 , допитаний в якості свідка, пояснив суду першої інстанції, що він бажає оформити спадщину після смерті батька, але не може надати нотаріусу оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно, оскільки не має порозуміння з відповідачем, яка утримує та не надає оригіналу договору дарування спірної квартири. Інших дітей, крім нього, батько не мав.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

В силу положень статті 1216 ЦК України спадкування - це перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до положень статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Частинами першою та другою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1260-1265 цього Кодексу.

Судами установлено, що за життя ОСОБА_4 заповіту не складав, отже, спадкування на належне спадкодавцю майно здійснюється за законом.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За змістом частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1271 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Судами установлено, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є позивач ОСОБА_1 (син спадкодавця), відповідач ОСОБА_2 (дружина спадкодавця), третя особа ОСОБА_3 (батько спадкодавця).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у строк, встановлений статтею 1270 ЦК України, звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Батько спадкодавця ОСОБА_3 подав до нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини на користь позивача ОСОБА_1 .

Отже, позивач має право на спадкування 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на праві особистої приватної власності, що підтверджується копією договору дарування та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 6, 128, т. 1).

Встановивши ці обставини, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач має право на спадкування 2/3 частини спірної квартири.

Також встановлено, що нотаріус повідомив про можливість виконання нотаріальних дій з видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину лише після одержання оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, однак таких документів позивач не має.

Згідно зі статтею 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Частиною першою статті 1298 ЦК України передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

З урахуванням положень статей 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Крім того, відповідно до статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Установивши, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку та строк прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , батько спадкодавця (дід ОСОБА_1 ) відмовився від прийняття спадщини на користь позивача, а у позивача, у зв`язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів, відсутня можливість отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину на спірне майно, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання за ОСОБА_1 права власності на 2/3 частини спадкового майна, яке складається із квартири

АДРЕСА_1 .

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що відмова в отриманні спадкових прав не постановою нотаріуса, а листом, не може бути перешкодою позивачу для захисту своїх прав у судовому порядку.

Крім того, апеляційний суд не врахував, що право ОСОБА_1 на спірне майно не визнається відповідачем. Також суд апеляційної інстанції не врахував відсутності у позивача правовстановлюючих документів на спірну квартиру, що свідчить про відсутність у нього умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину як підставу для захисту його порушених прав у судовому порядку.

Зазначені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 11 грудня 2019 року у справі № 700/26/17 (провадження № 61-19531св18), від 04 травня 2020 року у справі

№ 707/1309/15-ц (провадження № 61-46247св18), від 21 жовтня 2021 року

у справі № 463/1929/17 (провадження № 61-2804св21).

Є нерелевантним посилання апеляційного суду на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 2-390/2006 (провадження № 61-5008св18), оскільки у справі, яка переглядається, та у справі, яка перебувала на розгляді Верховного Суду, встановлено різні фактичні обставини, тобто правовідносини не є подібними. Зокрема, на відміну від фактичних обставин справи, яка перебувала на розгляді Верховного Суду, у справі, яка переглядається, встановлено, що позивач звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, йому листом роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину не може бути оформлено без оригіналів правовстановлюючих документів та про необхідність звернення до суду із відповідним позовом, судами досліджувались матеріали спадкової справи, було встановлено коло спадкоємців та наявність спору про право.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Установлено, що апеляційним судом скасовано судове рішення, яке відповідає закону, а тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року скасувати і залишити в силі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова

від 22 травня 2019 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович



  • Номер: 22-ц/818/1638/19
  • Опис: за позовом Завідія Світлани Валеріївни до Пискунова Вадима Віталійовича про усунення від права на спадкування, визнання права власності в порядку спадкування за законом, третя особа : Піскунов Іван Якович
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 645/4020/18
  • Суд: Харківський апеляційний суд
  • Суддя: Білоконь Олена Валеріївна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Повернуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 31.01.2019
  • Дата етапу: 04.02.2019
  • Номер: 22-ц/818/28/20
  • Опис: апеляційна скарга по справі за позовом Пискунова Вадима Віталійовича до Завідія Світлани Валеріївни про визнання права власності в порядку спадкування за законом, третя особа: Піскунов Іван Якович
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 645/4020/18
  • Суд: Харківський апеляційний суд
  • Суддя: Білоконь Олена Валеріївна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.07.2019
  • Дата етапу: 19.08.2020
  • Номер: 22-ц/818/28/20
  • Опис: апеляційна скарга по справі за позовом Пискунова Вадима Віталійовича до Завідія Світлани Валеріївни про визнання права власності в порядку спадкування за законом, третя особа: Піскунов Іван Якович
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 645/4020/18
  • Суд: Харківський апеляційний суд
  • Суддя: Білоконь Олена Валеріївна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.07.2019
  • Дата етапу: 03.09.2019
  • Номер: 22-ц/818/1718/20
  • Опис: за позовом Завідія Світлани Валеріївни до Пискунова Вадима Віталійовича про усунення від права на спадкування, визнання права власності в порядку спадкування за законом, третя особа: Піскунов Іван Якович
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 645/4020/18
  • Суд: Харківський апеляційний суд
  • Суддя: Білоконь Олена Валеріївна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 23.01.2020
  • Дата етапу: 23.01.2020
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація