Судове рішення #132183191

Ухвала

18 листопада 2021 року

м. Київ

справа №752/2394/15

провадження №61-12495ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ткачука О. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2021 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Іпотечний центр в м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним,

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2021 року в указаній вище справі. Дана касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, яке подане разом з касаційною скаргою, представник заявника зазначаєповажні підстави такого пропуску та надає необхідні письмові докази.

Враховуючи викладене, заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржене з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскарженому судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При цьому, у разі подання касаційної скарги на підставі пунктів 1, 2 та

3 частини другої статті 389 ЦПК України слід зазначити, щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах не був врахований судом апеляційної інстанції або відсутній висновок Верховного Суду, чи від висновку щодо застосування якої норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, необхідно відступити.

Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

У касаційній скарзі представник заявника посилається на постанови Верховного Суду проте не зазначає, щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах не був врахований судом апеляційної інстанції висновок Верховного Суду. Натомість обґрунтування касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі.

Мотивувальна частина касаційної скарги містить нормативно-правове обґрунтування, проте, суд не наділений повноваженнями на власний розсуд з контексту скарги вибирати ті норми права, з застосуванням яких не погоджується скаржник.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої

статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги з її копіями та доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав).

Крім того, до усунення недоліків подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду касаційним судом, оскільки заявником у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України не сплачено судовий збір за подання касаційної скарги.

Разом з тим, до скарги додана квитанція від 16 липня 2021 року

№ 0.0.2198448022.1 про сплату судового збору у розмірі 6 982 грн 65 коп. за подання касаційної скарги, проте з матеріалів касаційного провадження вбачається, що вказаний судовий збір сплачено за подання касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , яку ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2021 року було повернуто особі, яка її подала. У зв`язку із чим заявник має право у порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір» звернутися до суду із клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору за подання вказаної касаційної скарги.

Враховуючи викладене, заявник за подання цієї касаційної скарги має сплатити 6 982 грн 65 коп. судового збору або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у

м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі

якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених

статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Таким чином, виходячи із наведених норм права, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк усуне недоліки касаційної скарги, вона вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усуне недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 15 червня 2021 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду

від 15 червня 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали.

В залежності від виконання цієї ухвали настають наслідки, передбачені Законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. С. Ткачук



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація