Постанова

Іменем України

10 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 524/8803/19

провадження № 61-14690св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Бутенко С. Б., Кузнєцової О. Ю., Прядкіної О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Інформація про рух справи в судах

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

Позов мотивовано тим, що 18 серпня 2018 року на перехресті вулиць

29 вересня та Івана Мезепи у м. Кременчуці сталася ДТП за участю службового автомобіля поліції «Toyota Prius», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням інспектора батальйону патрульної поліції у м. Кременчуці Хоменка Є. О. та автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер

НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень, водій та пасажири отримали тілесні ушкодження.

19 серпня 2018 року відомості про зазначену ДТП внесенні слідчим до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018171090000133 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження

від 29 серпня 2019 року № 80-18, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , дорівнює вартості автомобіля на момент ДТП і складає 100 390,00 грн.

ОСОБА_1 вказував, що крім матеріальної шкоди, йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, пов`язаних з ушкодженням здоров`я, пошкодженням автомобіля, який не підлягає відновленню.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути на свою користь солідарно з Головного управління Національної поліції в Полтавській області та ОСОБА_2 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 100 390,00 грн, 100 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 травня 2020 року замінено первісного відповідача - Головне управління Національної поліції в Полтавській області на належного - Департамент патрульної поліції Національної поліції України.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 липня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за недоведеністю позовних вимог.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області

від 21 липня 2020 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 100 390,00 грн та 10 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення

У червні 2021 року Департамент патрульної поліції Національної поліції України подало до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення.

Заяву мотивовано тим, що 19 травня 2021 року Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області на виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року у цій справі проведено списання з рахунку Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 114 417,39 грн.

Враховуючи пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України

від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та отримання ОСОБА_1 повного відшкодування матеріальної шкоди, Департамент патрульної поліції Національної поліції України просив суд ухвалити додаткове рішення у справі, яким зобов`язати ОСОБА_1 передати Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишки транспортного засобу «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , знищеного в результаті ДТП, яка відбулася 18 серпня 2018 року.

Короткий зміст оскарженої ухвали апеляційного суду

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року у задоволенні заяви Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанцій представники Департаменту патрульної поліції Національної поліції України не виявили бажання одержати залишки належного позивачеві автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , розпорядившись у такий спосіб своїми правами щодо предмета спору, у зв`язку з чим таке питання судом не досліджувалось і відповідних пояснень та доказів сторонами не подавалось, тому виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про ухвалення додаткового рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку Департамент патрульної поліції Національної поліції України подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким заяву Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про ухвалення додаткового рішення у справі

№ 524/8803/19-ц про передачу заявнику залишків транспортного засобу «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , знищеного у результаті ДТП, задовольнити.

Підставою касаційного оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У вересні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що заяву про ухвалення додаткового рішення було направлено відповідачем після повного відшкодування позивачу матеріальної шкоди у межах строку виконання рішення суду. Постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодувати вартість майна, що не може використовуватись за призначенням, проте має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, у якому він просив зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову ухвалити додаткове рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції

відповідає.

Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові ви трати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Як роз`яснено у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України

від 18 грудня 2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Згідно з пунктом 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Отже, підставою для ухвалення додаткового рішення про передачу майна, що має певну цінність, після відшкодування збитків потерпілому є відповідне волевиявлення заподіювача шкоди на отримання такого майна та дослідження цього питання у судовому засіданні.

Встановлено, що постановою Полтавського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області

від 21 липня 2020 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 100 390,00 грн та 10 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Відмовляючи у задоволенні заяви Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що при розгляді справи в суді представники Департаменту патрульної поліції Національної поліції України не заявляли вимоги про передачу їм залишків автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , після відшкодування шкоди ОСОБА_1 , і таке питання апеляційним судом не досліджувалось.

Доводи касаційної скарги про те, що постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодувати вартість майна, що не може використовуватись за призначенням, проте має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду, не спростовують того, що для ухвалення додаткового судового рішення є чітко визначені статтею 270 ЦПК України підстави.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян С. Ф. Хопта В. В. Шипович