311/4207/21

1-кп/311/411/2021

18.11.21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Якимець К.В.,

за участю прокурора Стельмащук Д.С.,

захисника - адвоката Петренка А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду м.Василівка кримінальне провадження відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чкалово Нижньогірського району АР Крим, громадянина України, який має неповну середню освіту (9 класів), не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1) 09.06.1997 року Енергодарським міським судом Запорізької області за ч.2 ст.215-3 КК України до 2 років 7 місяців позбавлення волі. Звільнений 24.02.1999 року умовно-достроково з Бережанської ВК Тернопільської області, невідбутий строк покарання - 1 рік 3 місяці 17 днів;

2) 25.04.2000 року Енергодарським міським судом Запорізької області за ч.2 ст.141, ч.2 ст.206, ч.3 ст.81, ст.208, ч.1 ст.89, ч.2 ст.140, ст.42 КК України до 5 років позбавлення волі, з конфіскацією майна. Звільнений 17.12.2005 року з Оріхівської ВК Запорізької області (№88) по відбуттю строку покарання;

3) 07.06.2006 року Енергодарським міським судом Запорізької області за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі. 13.12.2006 року перегляд вироку Енергодарським міським судом Запорізької області, відмінено іспитовий строк направлено на відбуття покарання строком на 4 роки. Звільнений 27.11.2009 року з Каменської ВК Запорізької області (№101) на підставі постанови Вільнянського районного суду Запорізької області від 19.11.2009 року умовно-достроково, невідбутий строк покарання - 1 рік 1 місяць 24 дні;

4) 13.07.2010 року Енергодарським міським судом Запорізької області за ч. 3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України частково приєднано покарання за вироком Енергодарського міського суду Запорізької області від 07.06.2006 року та остаточно призначено покарання строком на 4 роки позбавлення волі. Звільнений 24.03.2014 року з Каменської ВК Запорізької області (№101) по відбуттю строку покарання;

5) 05.10.2017 року Кам`янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений 20.05.2020 року з Софіївської ВК Запорізької області (№55) умовно-достроково, невідбутий строк покарання 1 рік 1 місяць 29 днів,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

31 серпня 2021 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись біля паркану з південної сторони КЗ «ДЗОШ І-ІІ ступенів», що розташована за адресою: Запорізька область Василівський район місто Дніпрорудне вулиця Шкільна 2Б, діючи повторно, з корисливих мотивів, з раптово виниклим прямим умислом, направленим на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи, що його дії носять відкритий характер, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_3 стояв до нього спиною та маючи фізичну перевагу над останнім, з лівої та правої задньої кишень джинсових штанів, відкрито забрав грошові кошти в сумі 100 гривень та

мобільний телефон Tecno mobile модель Т372 в корпусі чорного кольору імей: НОМЕР_1 , імей: НОМЕР_2 , імей: НОМЕР_3 , вартістю 420 гривень 77 копійок, в якому знаходилась сім карта мобільного оператора «Київстар», яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє, після чого зник з місця вчинення злочину, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 520 гривень 77 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, визнав повністю, проти фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті не заперечує, кваліфікацію інкримінованого злочину не оспорює, з вартістю викраденого майна згодний, та суду пояснив, що 31 серпня 2021 року, у денний час, приблизно о 15-00 годин, перебуваючи в м.Дніпрорудне та знаходячись біля паркану навчального закладу він зустрів ОСОБА_3 , з яким раніше не був знайомий, попросив у нього закурити, потім запропонував йому випити, на що той погодився. Після розпиття з ним спиртних напоїв, а саме пляшки горілки, вони посварилися та, скориставшись тими, що потерпілий перебуває у стані сп`яніння, схопив потерпілого за футболку, почав трясти з помсти за сварку витягнув з кишені джинсових штанів ОСОБА_3 мобільний телефон Tecno mobile в корпусі чорного кольору та грошові кошти в сумі 100 гривень та з місця події пішов. Вказане майно викрадав відкрито. Увечері того ж дня він продав викрадений телефон таксисту, суму виручених грошових коштів не пригадує, даними коштами розпорядився на власний розсуд. У вчиненому щиро розкаюється, вину визнає повністю, просить суворо його не карати та призначити мінімальне покарання. Запевнив суд, що належні висновки він для себе зробив та подібного більше не повториться.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вважає можливим визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_1 , дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому, судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиції є добровільними, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному суді.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст.186 КК України кваліфікуючими ознаками якого є: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, запевнив, що належні висновки для себе зробив та подібного більше не повториться, в ході судового розгляду кримінального провадження активно сприяв встановленню істини по справі, що суд відносить до обставин, які пом`якшують його покарання. Крім того, на теперішній час заподіяна потерпілому ОСОБА_3 матеріальна шкода відшкодована у повному обсязі шляхом повернення працівниками поліції викраденого ОСОБА_4 майна. Обставин що обтяжують покарання ОСОБА_1 , в ході судового розгляду даного кримінального провадження судом не встановлено.

Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, судимість за які на теперішній час у встановленому законом порядку не зняті та не погашені, неодноразово відбував покарання в місцях позбавлення волі, певні висновки для себе не зробив на шлях виправлення не став та знову, невдовзі після звільнення з місць позбавлення волі вчинив умисний корисливий злочин, який відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, однак певних належних висновків для себе не зробив та знову вчинив кримінальне правопорушення проти власності, що являє собою один епізод, що свідчить про схильність ОСОБА_1 до вчинення протиправних злочинних діянь та небажання ставати на шлях виправлення.

Крім того, на теперішній час обвинувачений ОСОБА_1 ніде не працює, суспільно-корисною працею не займається, регулярного доходу та постійного джерела прибутку немає, в центрі зайнятості на обліку не перебуває, статусу безробітного немає. Крім того, стійкі соціальні зв`язки у обвинуваченого ОСОБА_1 відсутні: він не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, непрацездатні особи на його утримання не знаходяться, на диспансерному обліку у лікаря психіатра, нарколога ОСОБА_1 не перебуває, хронічними захворюваннями не страждає, інвалідом певної групи не являється, проте має чітко визначене місце реєстрації та місце проживання, за яким ОСОБА_1 зарекомендував себе задовільно, громадський порядок не порушує, скарг від сусідів не надходило.

З урахуванням тяжкості та обставин вчинення кримінального правопорушення та враховуючи позицію потерпілого ОСОБА_3 , який на теперішній час будь-яких матеріальних та/або моральних претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 не пред?являє у зв`язку з відшкодуванням йому заподіяної шкоди шляхом повернення викраденого майна працівниками поліції, цивільні позови потерпілий не заявляє, покарання просить призначити на розсуд суду, а також з урахуванням особи обвинуваченого, його віку та приймаючи до уваги його сімейне, матеріальне становище, наявність постійного місця реєстрації та, окрім того, суд приймає до уваги наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 раніше судимостей за вчинення корисливих злочинів, судимість за які на теперішній час не знята та не погашена у встановленому законом порядку, тому з урахуванням наведеного вище суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства та приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч.2 ст.186 КК України та вважає, що саме таке покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстав для застосування положень ст.ст. 69,75,76 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні в ході досудового розслідування та до початку судового розгляду не заявлено.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст.100 КПК України.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 в ході досудового розслідування у вигляді тримання під вартою, згідно ухвали слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 23.09.2021 року, суд вважає необхідним продовжити, до набрання даним вироком законної сили.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.366-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з 23 вересня 2021 року, згідно ухвали слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 23.09.2021 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін, до набрання цим вироком законної сили.

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні: мобільний телефон Tecno mobile модель Т372 в корпусі чорного кольору, який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 , згідно зберігальної розписки від 17 вересня 2021 року - залишити потерпілому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за належністю.

Апеляційна скарга може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду негайно після його проголошення.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО