ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

14.09.06                                                                                           Справа№ 2/1485-18/25А

Господарський суд Львівської області в складі

головуючого-судді                                                              Мартинюка В.Я.

при секретарі судового засідання                                    Колтун Ю.М.

у відкритому судовому засіданні у м.Львові

з участю представників:

від позивача –хххх –завідувач юридичного сектору (довіреність №5754/06 від 19.08.2006 року);

від відповідача – не з‘явився,

В С Т А Н О В И В :

          що Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова звернулось до господарського суду з адміністративним позовом про стягнення з ЛНВП „Нектон-Плюс” 165 грн. 00 коп. заборгованості по страхових внесках на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування.

Позовні вимоги мотивовані тим, зокрема, що 165 грн. 00 коп. заборгованість по страхових внесках на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування відповідача за період з січня 2004 року по травень 2004 року підтверджується поданими ЛНВП „Нектон-Плюс” звітами. Також позовна заява мотивована нормами Закону України „Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальникими та застрахованими особами внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених вище міркувань, просить його задоволити.

Суд повідомляв відповідача за адресою вказаною у Довідці Головного управління статистики у Львівській області за №20-09/2083 від 16.08.2006 року, однак, конверти з даної адреси повертаються, а тому, справа вирішується на основі наявних доказів, у відповідності до вимог ч.6 ст.71 КАС України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України “Про загальнообов‘язкове державне пенсійне  страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідач зареєстрований в територіальних органах Пенсійного фонду 01.06.1999 року, підтвердженням чого є Повідомлення про взяття на облік юридичної особи за №6105/04 від 04.09.2006 року.

Як вбачається з Розрахунків суми страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування відповідачем обрано загальну систему оподаткування.

Пунктом 4 частини 2 статті 17 цього ж Закону передбачено, що страхувальник зобов'язаний  подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

В матеріалах справи наявні Розрахунки суми страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування та  додатки до них за січень, лютий, березень, квітень, травень 2004 року, в рядках 8 яких визначено загальну суму страхових внесків, зокрема за січень –33 грн. 00 коп., за лютий –33 грн. 00 коп., за березень –33 грн. 00 коп., за квітень –33 грн. 00 коп., за травень –33 грн. 00 коп.

Згідно п.6 ст.20 згаданого Закону,  страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідачем не подано доказів в спростування вимог позивача, зокрема доказів в підтвердження сплати суми заборгованості по страхових внесках на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування.

А тому, станом на 24.07.2006 року заборгованість відповідача в сумі 165 грн. 00 коп. залишається непогашеною та згідно ст.106 цього ж Закону вважається простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка).

У відповідності до вимог ст.106 згаданого Закону, орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

За наведених обставин, господарський суд вважає що позов підставний і обґрунтований, а тому підлягає до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 2 та 3, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 94, 158, 160, 163, 167, 258 КАС України, суд -  

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Львівського науково-виробничого підприємства „Нектон-Плюс”, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Староєврейська, 9, (рах.26002005342980 в ЛРУ АТ „Індекс-Банк”, м.Львів, МФО 325279, ЄДРПОУ 30338065) на користь Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова, що знаходиться за адресою: м.Львів, пр-т Червоної Калини, 35, (рах.256083010816 ОПЕР в Львівського Облуправління ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 325796, ЗКПО 20847365) 165 грн. 00 коп. заборгованості по страхових внесках на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

4. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                       Мартинюк В.Я.