УХВАЛА

04 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 910/18029/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Білоуса В.В., Огородніка К.М.,

за участі секретаря судового засідання Сотник А.С.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транскоммодитиз" - не з`явився,

відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Іллічівський зерновий порт",

представник відповідача-1 - адвокат Бова Д.В. (Ордер КС № 896857 від 30.08.2021),

відповідач-2 - Компанія CFSIT,Inc.

представник відповідача-2 - адвокат Діденко Ю.О. (Довіреність № б/н від 22.02.2021), адвокат Степанюк Д.О. (довіреність від 10.09.2020)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні

заяву Компанії CFSIT,Inc. про передання справи № 910/18029/16 на розгляд Великої Палати Верховного Суду та клопотання Компанії CFSIT,Inc. про зупинення розгляду справи до розгляду у касаційному порядку справи №905/2030/19(905/2445/19)

при розгляді касаційної скарги Компанії CFSIT,Inc.

на рішення Господарського суду м. Києва

від 24.03.2021

у складі судді: Чеберяка П.П.

та постанову Північного апеляційного господарського суду

від 16.06.2021

у складі колегії суддів: Доманської М.Л., - головуючий, Пантелієнка В.О.,

Верховця А.А.

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскоммодитиз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський зерновий порт"

Компанії CFSIT,Inc.

про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги

в межах справи за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський зерновий порт"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

1. Компанія CFSIT,Inc. (далі - заявник) 13.07.2021 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду м. Києва від 24.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 у справі №910/18029/16.

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/18029/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Васьковський О.В., Білоус В.В. що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2021.

3. Ухвалою Верховного Суду від 26.07.2021 відкрито касаційне провадження, датою проведення судового засідання визначено 21.09.2021.

4. Ухвалою Верховного Суду від 21.09.2021 розгляд касаційної скарги Компанії CFSIT,Inc. відкладено, датою проведення судового засідання визначено 21.10.2021.

5. У зв`язку з відпусткою судді Васьковського О.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/18029/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Білоус В.В., Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2021.

6. Судове засідання 21.10.2021 не відбулося у зв`язку з відпусткою головуючого судді Погребняка В.Я.

7. Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2021 датою проведення судового засідання за касаційною скаргою Компанії CFSIT,Inc. у справі № 910/18029/16 визначено 26.10.2021.

8. Ухвалою від 26.10.2021 Верховний Суд відклав розгляд касаційної скарги Компанії CFSIT,Inc. на рішення Господарського суду м. Києва від 24.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 у справі № 910/18029/16 на 04.11.2021 об 16:30.

9. 03.11.2021 до Верховного Суду від Компанії CFSIT,Inc. надійшла заява про передачу справи № 910/18029/16 на розгляд Великої Палати Верховного Суду (вх. №6790/2021Д17 від 03.11.2021).

10. 03.11.2021 до Верховного Суду від Компанії CFSIT,Inc. надійшло клопотання про зупинення розгляду справи № 910/18029/16 до розгляду у касаційному порядку справи № 905/2030/19(905/2445/19) (вх. №6790/2021Д16 від 03.11.2021).

11. Заслухавши у судовому засіданні 04.11.2021 пояснення уповноважених представників Компанії CFSIT,Inc. з приводу поданої заяви та клопотання, а також доводи та заперечення присутніх в судовому засіданні учасників справи, колегія суддів зазначає про таке.

Щодо розгляду заяви про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

12. В обґрунтування зазначеної заяви представник Компанії CFSIT,Inc. зазначив, що у цій наявна виключна правова проблема в частині визначення чи є "заінтересованою особою" в розумінні частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України, юридична особа, яка була створена та набула цивільної правоздатності після укладення оспорюваного правочину і чи є підстави для застосування до такого правочину положення статей З (добросовісність), 13 (зловживання правом) Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за позовом такої особи.

13. Також заявник зазначив, що у справі № 910/18029/16 господарськими судами було задоволено позовні вимоги ТОВ "Транскоммодитиз" (створена 16.05.2016) та визнано недійсним на підставі статей 3, 13 ЦК України договори відступлення прав вимоги № АА1 та № АА2, які укладено 05.02.2015 між компанією CFSIT,Іnс., як первісним кредитором та ТОВ "Іллічівський зерновий порт".

14. Разом з тим, у справі № 923/447/15 (923/116/20), господарські суди дійшли висновку про відсутність порушених прав позивача, оскільки станом на час укладення спірного договору № 217/F від 16.11.2005 ТОВ "Агро Істейт", яке було створено 01.11.2016, не мало жодних прав та/або охоронюваного законом інтересу за захистом яких товариство звернулося із позовом до суду, тому права товариства, враховуючи положення частини четвертої статті 91 ЦК України, не могли бути порушені під час укладення спірного правочину у 2005 році.

15. З огляду на зазначене, представник Компанії CFSIT,Inc просив справу №910/18029/16, разом з касаційною скаргою Компанії CFSIT,Іnс. на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

16. Частина п`ята статті 302 ГПК України передбачає, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

17. Виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів.

18. По-перше, правова проблема має існувати не в одній конкретній справі, а у значній (потенційно невизначеній) кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з врахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; мають існувати обставини, з яких вбачається, що відсутня стала судова практика у відповідних питаннях, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, відсутні процесуальні механізми вирішення такого питання тощо; по-друге, вирішення виключної правової проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

19. Якісні показники характеризуються відсутністю сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема, невизначеністю на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватись як виключна правова проблема, відсутністю національних процесуальних механізмів вирішення виключної правової проблеми іншими способами ніж із використанням повноважень Великої Палати Верховного Суду тощо.

20. Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відповідно до положень частини п`ятої статті 302 ГПК України, суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.

21. Як слідує зі змісту статті 302 ГПК України, наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право та, відповідно, не покладає на нього обов`язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

22. Як вбачається із прохальної частини касаційної скарги Компанії CFSIT,Inc. предметом касаційного оскарження є рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 у справі № 910/18029/16, якими задоволено заяву ТВО "Транскоммодитиз" про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги № АА1 та № АА2 від 05.02.2015, укладених між ТОВ "Іллічівський зерновий порт" та Компанією CFSIT,Inc.

23. Надаючи оцінку обставинам укладення спірних договорів, місцевий суд дійшов висновку про те, що Договори відступлення права вимоги мають ознаки фраудаторності, укладені в момент, коли вартість майна ТОВ "Іллічівський зерновий порт" (63979,60 тис. грн) була на порядок менше суми укладених договорів.

24. З огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини та наявні в матеріалах справи докази, суди дійшли висновку, що позивачем доведено, що на момент укладення договорів відступлення права вимоги ТОВ "Іллічівський зерновий порт", яке є стороною договорів про відступлення права вимоги № АА1 та №АА2 від 05.02.2015, вже знаходилося в стані неплатоспроможності, а укладення спірних договорів з Компанією CFSIT,Inc. та взяття на себе додаткових зобов`язань лише погіршило фінансовий стан підприємства, що призвело до відкриття провадження у справі про банкрутство щодо боржника.

25. Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази того, що на час укладення спірних договорів про відступлення права вимоги (на початку 2015 року), ТОВ "Іллічівський зерновий порт" мало ознаки неплатоспроможності, суди дійшли висновку про те, що укладання договорів відступлення права вимоги за недійсними вимогами, призвело до збільшення поточної неплатоспроможності боржника та в співвідношенні із загальною сумою грошових зобов`язань боржника збільшилась частка, в якій виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами стало неможливим. При цьому, місцевим судом були застосовані загальні підстави для визнання правочину недійсним, передбачені положеннями статей 203, 215 ЦК України.

26. Системний аналіз положень статей 3, 13, 203, 215 ЦК України дає підстави для висновку, що застосування цих статей не ставиться у залежність від часу створення юридичної особи - сторони правочину, а для застосування цих положень має значення додержання/недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, встановлених положеннями статей 13 та 203 ЦК України. При цьому, для застосування положень статей 203, 215 ЦК України достатньо встановлення порушення вимог щодо дійсності правочину однієї з сторін правочину, а не всіх сторін одночасно.

27. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що ЦК України не містить визначення поняття "заінтересована особа", тобто залишає його оціночним. Тому заінтересованою особою є будь-яка особа, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Така особа, яка звертається до суду з позовом про визнання договору недійсним, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів. При цьому, власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

28. Такі висновки неодноразово висловлювались Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/1, а також Верховним Судом у постановах від 19.10.2021 у справі № 923/447/15 (923/116/20), від 17.08.2021 у справі №909/387/16.

29. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі №910/23097/17 також зазначила, що для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних з вчиненням такого правочину.

30. Суд вважає, що подана відповідачем заява не містить належного обґрунтування того, що ця справа містить виключну правову проблему за кількісним та якісним критерієм, правова позиція щодо підстав звернення заінтересованими особами із позовною заявою про визнання правочинів недійсними на підставі загальних положень ЦК України викладена Верховним Судом у низці судових рішень, які зазначені вище, та відступати від яких колегія суддів підстав не вбачає.

31. З огляду на вищенаведені положення, Касаційний господарський суд, оцінивши доводи скаржника, дійшов висновку про відсутність підстав для передачі справи № 910/18029/16 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки скаржником не доведено наявності кількісного та якісного вимірів, відповідно, наявності виключної правової проблеми у цій справі.

Щодо розгляду клопотання про зупинення розгляду справи до розгляду справи №905/2030/19(905/2445/19)

32. В обґрунтування заяви про передання справи № 910/18029/16 на розгляд Великої Палати Верховного Суду представник Компанії CFSIT,Inc. зазначив, що з Єдиного державного реєстру судових рішень Компанії CFSIT,Іnc.. стало відомо про те, що на розгляді Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду знаходиться справа № 905/2030/19 (905/2445/19), в межах справи якої також розглядається питання визнання недійсним договору, як такого, що вчинено на шкоду кредиторам.

33. Заявник зауважив, що підставою для передачі справи на розгляд палати стала необхідність "забезпечення єдності судової практики у розгляді справ про визнання недійсними правочинів боржника у справі про банкрутство та уточнення питання застосування судами загальних норм Цивільного законодавства при зверненні позивача із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторність) та з`ясування питання впливу оскаржуваних правочинів на фінансовий стан боржника та можливість розрахунку з кредиторами". При цьому, враховуючи, що підставою касаційного оскарження є судових рішень Компанією CFSIT,Іnc. є неправильне застосування судами норм Цивільного законодавства при оскарженні (визнанні недійсним) договору особою, з підстав його фраудаторності, висновки судової палати для розгляду справ про банкрутство Верховного Суду щодо застосування судами загальних норм Цивільного законодавства при оскаржені таких правочинів мають вагоме значення для розгляду касаційної скарги Компанії CFSIT,Іnc.

34. З огляду на зазначене, представник Компанії CFSIT,Inc. просив зупинити касаційне провадження у справі № 910/18029/16 до перегляду у касаційному порядку рішення Господарського суду Донецької області від 04.11.2020 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду.

35. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. При цьому, зупинення провадження на підставі пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України є правом суду, а не обов`язком.

36. У такому випадку, згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

37. Обґрунтовуючи необхідність зупинення розгляду справи № 910/18029/16, заявник послався на наявність розгляду у касаційному порядку справи №905/2030/19(905/2445/19).

38. Як вбачається зі змісту ухвали від 04.08.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19), якою було вказану справу передано на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, 16.08.2019 до Господарського суду міста Києва від АТ "Банк Кредит Дніпро" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 16.08.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Провінція Плюс" (відповідач-1) та ПрАТ "Геркулес" (відповідач-2), відповідно до якої позивач просив суд визнати недійсними ряд договорів купівлі-продажу та договір дарування, що були укладені у лютому-березні 2016 року між позивачем та відповідачами, з огляду на те, що оскаржувані договори були укладені під час дії заборони на відчуження майна позивача, а посвідчення нотаріусом правочинів щодо відчуження нерухомого майна під час дії заборони на відчуження є порушенням норм чинного законодавства України.

39. Також зі змісту ухвали Верховного суду від 04.08.2021 про передачу справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство, рішенням Господарського суду Донецької області від 04.11.2020 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2021, відмовлено у задоволенні позовних вимог АТ "Банк Кредит Дніпро") до ТОВ "Провінція Плюс", ПрАТ "Геркулес", третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ПП "Український продукт", третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача-1 - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Погорєлов Б.С.

40. При цьому, предметом касаційного оскарження у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) є заява кредитора АТ "Банк Кредит Дніпро" про визнання недійсним договору купівлі продажу нерухомого майна, яка обґрунтована вчиненням боржником, до порушення провадження у справі про його банкрутство, оспорюваного правочину з метою уникнення майнової відповідальності за договором поруки, під час дії арештів накладених на нерухоме майно боржника.

41. Водночас зі змісту прийнятих судами у цій справі рішень та матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договорів про відступлення права вимоги № АА1 та № АА2 від 05.02.2015, а не договору купівлі-продажу чи дарування, і такий правочин не було вчинено під час дії заборони на відчуження майна позивача. Крім того, у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) суди відмовили у задоволенні позовних вимог, в той час як у цій справі судом першої інстанції було прийняте рішення, залишене без змін судом апеляційної інстанцій, про задоволення позовних вимог.

42. Відтак, сторони, обставини укладення правочинів та правове регулювання правовідносин щодо укладення правочинів у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) та у цій справі не є подібними, тому підстави для зупинення розгляду справи №910/18029/16 до розгляду у касаційному порядку справи №905/2030/19(905/2445/19) (вх. №6790/2021Д16 від 03.11.2021) відсутні, а відтак, відсутні підстави для задоволення клопотання Компанії CFSIT,Inc. про зупинення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 228, 234, 300, 301, 302 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Компанії CFSIT,Inc. про передачу справи № 910/18029/16 на розгляд Великої Палати Верховного Суду (вх. № 6790/2021Д17 від 03.11.2021) - відмовити.

2. У задоволенні клопотання Компанії CFSIT,Inc. про зупинення розгляду справи №910/18029/16 до розгляду у касаційному порядку справи №905/2030/19(905/2445/19) (вх. №6790/2021Д16 від 03.11.2021) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

К.М. Огороднік