ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року

м. Харків

справа №646/5723/19

провадження №22/818/6234/21

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Хорошевського О.М.

суддів: Котелевець А.В., Яцини В.Б.,

Учасники справи :

Позивач: ОСОБА_1

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут»

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в місті Харкові

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Червнозаводського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2019 року, постановлену суддею Єжовим В.А.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про захист прав споживача.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 22.08.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 22.10.2019 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 22.10.2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу скасувати та визнати, що він є споживачем у справі та подана ним в електронній формі позовна заява відповідає вимогам закону.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що ухвала постановлена без повного дослідження позовної заяви та з порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року витребувано справу № 646/5723/19 з Червонозаводського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року  продовжено строк для усунення недоліків його апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 06 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто скаржнику.

Постановою Верховного Суду від 09 вересня 2020 року ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 квітня 2020 року скасовано, а справу передано до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх порушених прав саме як споживача, а тому висновок апеляційного суду про необхідність сплати позивачем судового збору за подання апеляційної скарги є помилковим.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 16 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто скаржнику.

Постановою Верховного Суду від 08 вересня 2021 року ухвалу Харківського апеляційного суду від 16 березня 2021 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та подав позовну заяву через електронний суд, що технічно унеможливлює надіслання її до суду без підпису.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не виконав вимоги ухвали від 22.08.2019 року, тому позовна заява підлягає поверненню.

Судова колегія не погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом до ПрАТ «Харківенергозбут» про визнання факту внесення в офіційний документ завідомо неправдивої інформації, визнання факту порушення права на звернення, визнання факту дискримінації, визнання факту вимагання додаткових документів, визнання факту неправомірних дій, визнання факту порушення строків розгляду заяви ПрАТ «Харківенергозбут», що спричинило матеріальну та моральну шкоду.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

У статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому статтею 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

При цьому порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.

Такий правовий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18).

Зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх порушених прав саме як споживача, а тому висновок суду про необхідність сплати позивачем судового збору за подання позовної заяви є помилковим.

Відповідно до частини восьмої статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису.

Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18, від 29 липня 2020 року № 629/740/19 (провадження № 61-3443св20).

За положеннями частини третьої статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Разом із тим, згідно із Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності       15 грудня 2017 року, з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у тексті Закону слова (назва) «Єдина судова інформаційна (автоматизована) система», «автоматизована система» у всіх відмінках (випадках) буде замінено словами «Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система» у відповідному відмінку.

Відповідно до частини восьмої статті 14 ЦПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС), подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису, якщо інше не визначено цим Кодексом.

У пункті 15.15 частини першої розділу VIIІ «Перехідні положення» ЦПК України зазначено, що ЄСІТС починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» № 229 (6984) 01 грудня 2018 року.

У подальшому у газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС, Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року).

Наказом Державної судової адміністрації України № 628 від 22 грудня 2018 року «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).

Відповідно до пункту 2 цього наказу місцевим та апеляційним судам у ході тестового режиму експлуатації підсистеми «Електронний суд» необхідно керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми «Електронний суд» (далі - Положення № 30).

За пунктом 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема «Електронний суд»), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІ Положення № 30 особи, за допомогою зареєстрованого електронного кабінету формують проекти (створюють шляхом заповнення відповідних форм, редагують, долучають), підписують та подають до суду і органів системи правосуддя електронні запити, скарги, пропозиції та інші непроцесуальні звернення, що стосуються діяльності таких органів, а також отримують відповідь на них.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення № 30, електронний документ (далі - ЕД) - оригінал електронного документу з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо).

Для проекту будь-якого електронного документу, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням ЕЦП автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документу. З моменту переведення документу у стан "Оригінал" такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства (пункт 5 розділу ХІ Положення № 30). Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД та ЕКПД (електронна копія паперового документу). Суди та ОСП приймають подані ЕД як оригінали документів, а ЕКПД, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки (пункт 6 розділу ХІ Положення № 30).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Отже, з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему "Електронний суд" мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.

Зазначений висновок узгоджується з позицією, висловленою у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18, від 10 вересня 2019 року у справі  № 640/1374/19, від 21 травня 2020 року у справі № 420/6512/19, від 29 липня 2020 року у справі № 629/740/19.

Таким чином, Верховний Суд неодноразово констатував, що відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми "Електронний суд" та відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі.

Крім того, відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20), альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасникомсправи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через електронний кабінет.

Відповідно до пункту 14 розділу XI Положення № 30 всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розміщуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.

Отже, згідно із пунктом 1 Розділу ХІ Положення № 30 з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого «Електронного кабінету» можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 Положення № 30).

Електронний кабінет - це захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу Положення № 30).

Згідно з вимогами розділу XI Положення № 30, обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі "Електронний суд", розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що ухвала про залишення апеляційної скарги без руху не виконана, оскільки не містить власноручного підпису скаржника.

Однак, при цьому судом не враховано, що позовну заяву подано за допомогою підсистеми «Електронний суд», що технічно унеможливлює її направлення до суду без ЕЦП (згідно з листом Державного підприємства «Центр судових сервісів» від 10 листопада 2020 року № 1011-2020-2.

Суд першої інстанції зазначених обставин не врахував та дійшов передчасного висновку про визнання позовної заяви неподаною таповернення її позивачу.

Згідно з вимогамист. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про незаконність постановленої судом ухвали є обґрунтованими, а тому ухвала суду підлягає скасуванню знаправленням справи до того жсуду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Червнозаводського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2019 року скасувати, справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий                                                О.М. Хорошевський

Судді                                                        А.В. Котелевець

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 18 листопада 2021 року.