Ухвала

16 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 461/10978/20

провадження № 61-18503cк21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 березня 2021 року у складі судді: Фролова Л. Д., та постанову Львівського апеляційного суду від 15 вересня 2021 рокуу складі суддів: Шандри М. М., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Айсберг», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання зборів щодо виборів управителя житловим багатоквартирним будинком та уповноваженої особи незаконними та визнання договору про надання послуг управління багатоквартирним будинком неправомочним,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Львівського міського комунального підприємства «Айсберг» про визнання зборів по буд. АДРЕСА_1 незаконними, які порушили права власників квартир на право участі в управлінні будинку та визнання відсутності належних повноважень у ОСОБА_3 для підписання договорів від імені власників квартир буд. АДРЕСА_1 .

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 04 березня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконними рішення прийняте на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 та договір про надання послуг управління багатоквартирним будинком що укладений між Горошком Р. М. - директором ЛМКП «Айсберг» та ОСОБА_3 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 березня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

10 листопада 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 березня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року, у якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права і просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог і постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 04 січня 2021 року справу № 461/10978/20 на підставі частини шостої статті 19 ЦПК України визнано малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Вказівка в резолютивній частині постанови Львівського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржені рішення ухвалено у малозначній справі.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржені рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 березня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Айсберг», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання зборів щодо виборів управителя житловим багатоквартирним будинком та уповноваженої особи незаконними та визнання договору про надання послуг управління багатоквартирним будинком неправомочним.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков