Судове рішення #132152796

Ухвала

18 листопада 2021 року

м. Київ

справа №598/369/18

провадження №61-17839ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ткачука О. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 28 січня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 18 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Збаразького районного нотаріального округу Джула Оксана Максимівна, про визнання договорів дарування недійсними,

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 28 січня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 18 червня 2021 року в указаній справі. Дана касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень.

Разом з касаційною скаргою представником заявника подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якому зазначає, що строк пропущено з поважних причин, оскільки з повним текстом оскаржуваної постанови заявник ознайомився 29 липня 2021 року,

а 30 серпня 2021 року ним була подана до Верховного Суду касаційна скарга на вказані судові рішення. Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року касаційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику, у зв`язку з невиконанням ухвали Верховного Суду від 15 вересня 2021 року про залишення касаційної скарги без руху, а саме - до уточненої редакції касаційної скарги не було долучено доказу сплати судового збору. Представник заявника зазначає, що заявником помилково не було долучено до уточненої редакції касаційної скарги квитанції про сплату судового збору, а тому, користуючись своїм правом, заявник повторно подає касаційну скаргу. На підтвердження вказаного надані письмові докази.

Зважаючи на конкретні обставини, заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею

389 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржене з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскарженому судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При цьому, у разі подання касаційної скарги на підставі пунктів 1, 2 та

3 частини другої статті 389 ЦПК України слід зазначити, щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах не був врахований судом апеляційної інстанції або відсутній висновок Верховного Суду, чи від висновку щодо застосування якої норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, необхідно відступити.

Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

У касаційній скарзі представник заявника посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, проте не вказує, щодо якої норми права відсутній правовий висновок Верховного Суду. В свою чергу, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги надає висновок з приводу правильності застосування цієї ж норми права судом апеляційної інстанції та за необхідності формування правового висновку щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах вживає заходів, передбачених цивільним процесуальним законом. Натомість обґрунтування касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі.

Крім того, заявник посилається на те, що судами попередніх інстанцій не в повній мірі досліджено та надано оцінку зібраним у справі доказам, а також судом апеляційної інстанції необґрунтовано відхилено клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі, що унеможливлює встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Обґрунтування заявником вказаних підстав касаційного оскарження зводиться до недослідження судами зібраних у справі доказів (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України). Проте, ця підстава для касаційного оскарження судового рішення застосовується лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу. Представником заявника не зазначено обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої

статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги з її копіями та доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав).

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі

якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених

статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Таким чином, виходячи із наведених норм права, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк усуне недоліки касаційної скарги, вона вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усуне недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 28 січня

2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 18 червня 2021 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 28 січня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 18 червня 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали.

В залежності від виконання цієї ухвали настають наслідки, передбачені Законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. С. Ткачук



  • Номер: 22-ц/817/484/21
  • Опис: за позовом Филипіва І.Я. до Филипів І.В., Мацюк Н.М. про визнання договорів дарування недійсними, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Збаразького районного нотаріального округу Джула Оксана Максимівна
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 598/369/18
  • Суд: Тернопільський апеляційний суд
  • Суддя: Ткачук Олег Степанович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 18.03.2021
  • Дата етапу: 18.03.2021
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація