Ухвала

18 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 500/4431/19

провадження № 61-15307ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03 вересня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 22 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», третя особа - первинна профспілкова організація Ізмаїльського порту, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 16 серпня 2021 року засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03 вересня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 22 червня 2021 року у вищевказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2021 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без руху для усунення недоліків. Зокрема, заявнику запропоновано подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та надати докази на підтвердження дати отримання оскаржуваного судового рішення. Також заявникові роз`яснено, що позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» лише в частині вимог про поновлення на роботі, дана пільга не поширюється на вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час розгляду справ в усіх судових інстанціях. Оскільки із наданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, Судом запропоновано заявникові самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору та сплатити його за наступною формулою (А ? 1 % ? 200 %), де А - це розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У строк, визначений в ухвалі, представник заявника подав до Верховного Суду заяву про поновлення строку, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03 вересня 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 22 червня 2021 року у вищевказаній справі, оскільки повний текст оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримала засобами поштового зв`язку 07 серпня 2021 року. на підтвердження зазначених доводів до заяви додано копію конверта апеляційного суду із трек номером 6530010265623 та витяг з офіційного веб порталу Акціонерного товариства «Укрпошта» про відстеження поштового пересилання за відповідним тек номером.

Відповідно до частини першої, другої та третьої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Перевіривши доводи заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03 вересня 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 22 червня 2021 року, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, оскільки з наданих до неї доказів убачається, що копію постанови ОСОБА_1 дійсно отримала 07 серпня 2021 року та звернулась із касаційною скаргою 16 серпня 2021 року, що є підставою для його поновлення.

Разом із цим, представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано заяву про відкриття касаційного провадження, в якій зазначає, що середній заробіток за час вимушеного прогулу входить до структури заробітної плати, а тому ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Зазначена позиція заявника ґрунтується на власному тлумаченні норм цивільно-процесуального законодавства та не приймається Судом.

Отже, вимоги ухвали Верховного Суду від 01 жовтня 2021 року в частині сплати судового збору залишились не виконані, тому касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Поновити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03 вересня 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 22 червня 2021 року.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03 вересня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 22 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», третя особа - первинна профспілкова організація Ізмаїльського порту, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков