Справа № 2 - 1189

2007 рік

Р  І  Ш  Е  Н  Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

            11 квітня   2007 року                                                Ялтинський міський суд Криму

у складі судді:                                                                       ПЕРЕВЕРЗЄВОЇ Г.С.

при секретарі   :                                                                               КОНОНОВОЇ Ю.С.

за участю адвоката:                                                                         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Ялтинського міського суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні та реалізації права власності на жиле приміщення,

В С Т А Н О В И В :

            Позивачі просять суд зобов'язати відповідача відновити труби опалювання і гарячої води, підключити опалювання та гарячу воду в квартиру АДРЕСА_1 і стягнути на користь ОСОБА_3 і ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 5000 гривень.

            Вимоги мотивують тим, що ОСОБА_2 є власницею, а її мати і брат  - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 проживають в квартирі АДРЕСА_1.  Квартира системою центрального опалювання не забезпечена. У 1989 році в їх квартирі і ще в двох - № № 10 і 11, що належать відповідачу ОСОБА_5 і ОСОБА_6, за особисті кошти, в місці загального користування (приміщення колишнього туалету) був встановлений одноконтурний газовий котел і в квартирах змонтовано опалювання, яке належним чином функціонувало до 2007 року, вони своєчасно вносили за нього оплату. Разом з тим, 7 січня 2007 року відповідач, не пояснивши причин, відключив і демонтував котел та обрізав труби опалювання і гарячої води, ведучі в їх квартиру.  Через його неправомірні дії, вони позбулися тепла в зимовий період часу, що істотно відобразилося на стані здоров'я проживаючих в квартирі  інвалідів ОСОБА_3. Свої моральні страждання позивачі оцінюють в 5000 гривень.

            Представники відповідача позов не визнали, пояснивши, що в 1989 році позивачі участі в оформленні документів і установці опалювання не приймали, цим займалися ОСОБА_5 і ОСОБА_6, а позивачі були підключені вже після оформлення документів, в процесі монтажу опалювання, за її проханням. Термін експлуатації котлу складає 14 років, і в останній рік, у зв'язку із зносом, він став часто ламатися і виходити з ладу. Постійний ремонт котлу вони також були вимушені здійснювати самостійно, за власні кошти, оскільки позивачі в цьому участі не брали, і на їх повідомлення про погану роботу котлу не реагували і ніяких заходів не вживали. 7 січня 2007 року, через тривалу експлуатацію, котел вийшов з ладу остаточно і ремонту більш не підлягає, про що посадовцями управління експлуатації газового господарства був складений акт. Також стверджують, що ніяких труб, що ведуть до квартири позивачів вони не обрізали, у них є можливість встановити в квартирі індивідуальне опалювання, а також вони готові віддати їм старий котел, який в даний час знаходиться на тому ж місці, тільки в неробочому стані.

            Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає.

            Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 13). У даній квартирі також проживають її матір - ОСОБА_3 і брат - ОСОБА_4

            Власником квартири № 10 даного будинку є ОСОБА_5.

            Централізованою системою опалювання їх квартири не обладнані.

            У 1989 році, за заявою власниці квартири № 11 даного будинку - ОСОБА_6 - був розроблений проект для проведення в їх трьох квартирах опалювання, з установкою газового одноконтурного котлу (а.с. 11). У вересні того ж року опалювання було проведене і прийняте в експлуатацію (а.с. 12). Одноконтурний котел був встановлений в приміщенні котельної літер 4-6 площею 2,8 кв.метров, що знаходиться на даний момент у власності ОСОБА_5 (а.с. 57-58).

            Згідно представленому технічному паспорту на опалювальний газовий котел, приблизний строк його експлуатації складає 14 років при опалюванні приміщень площею 75 кв.м. (а.с. 59-60).

            Опалювання в квартирі сторін функціонувало впродовж 19 років і, як пояснили сторони, з його допомогою опалювалися приміщення загальною площею близько 100 квадратних метрів. Як пояснила в судовому засіданні допитана у якості свідка ОСОБА_6, в останні два роки котел часто ламався, і вони викликали майстрів для його ремонту, а 3 січня 2007 року вона написала заяву в управління газового господарства з проханням про відключення котлу (а.с. 44).

7 січня 2007 року котел вийшов з ладу остаточно, почав виділяти газ, що стало небезпечним для життя, у зв'язку з чим був відключений мешканцями будинку (а.с. 43). 10 січня 2007 року, працівниками управління газового господарства, при обстеженні котлу, був складений акт про те, що в результаті тривалої експлуатації він прийшов в непридатність і ремонту не підлягає (а.с. 42).

Таким чином, суд вважає вимоги позивачів про покладання на відповідача обов'язку підключити в їх квартиру опалювання і гарячу воду  необґрунтованими, оскільки котел був  відключений з об'єктивних причин, у зв'язку з його несправністю, і ремонту, а, отже, і експлуатації більш не підлягає. Крім того, з представленого технічного паспорта видно, що котел є одноконтурним, призначеним тільки для опалювання житлових приміщень і гарячою водою квартири сторін не забезпечував.

Що стосується вимог позивачів про відновлення труб опалювання і гарячої води, то, як вони самі пояснили в судовому засіданні, в їх квартирі труби опалювання ніхто не обрізав. Також ними не було представлено доказів, що відповідачем були демонтовані які-небудь труби поза їх квартирою. З складеного 7 січня 2007 року позивачкою ОСОБА_2, її сестрою ОСОБА_7 і подругою позивачки - ОСОБА_8 акту, даної обставини також не вбачається.  У ньому йде мова тільки про те, що відповідачем обрізано опалювання і гаряча вода (а.с. 10).

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відновлення труб і покладання на відповідача обов'язку підключити їм опалювання  не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню і вимоги про відшкодування моральної шкоди, оскільки яких-небудь неправомірних дій з боку відповідача відносно позивачів, його вини в понесених позивачами моральних стражданнях, судом встановлено не було.

            На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,60,209, 212, 213, 215, 218  ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

            У позові  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні та реалізації права власності на житлове приміщення, стягненні моральної шкоди - відмовити.

            Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд в строки та порядку, передбаченими ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

                                                                       Суддя :