Cправа № 2-а-16/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

14 січня 2011 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого –судді Артиша Я.Д.

при секретарі Рудись О.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Володимир-Волинський адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 2 дорожньо-патрульної служби (з обслуговування доріг державного значення) ДАІ УМВС України у Волинській області молодшого сержанта міліції Стефури Віталія Тарасовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АС1 № 059623 від 25 грудня 2010 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд із адміністративним позовом до інспектора взводу № 2 дорожньо-патрульної служби (з обслуговування доріг державного значення) ДАІ УМВС України у Волинській області молодшого сержанта міліції Стефури Віталія Тарасовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АС1 № 059623 від 25 грудня 2010 року, згідно якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 255 грн. З винесенням даної постанови відносно нього не погоджується, вважає її незаконною, оскільки правопорушення не вчиняв, зазначивши, що дійсно керував автомобілем по вул. Д.Галицького, при цьому, при русі через пішохідний перехід, будь-яких пішоходів на ньому не знаходилось, що можуть ствердити свідки, а тому справу інспектором розглянуто поверхово без повного з'ясування обставин. Зазначає, що у справі відсутні достатні докази, які вказують про його винуватість у правопорушенні, а також те, що під час складення протоколу та винесенні постанови інспектором грубо порушені його права, передбачені ст. 268 КУпАП. Просить суд скасувати постанову суб’єкта владних повноважень про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Позивач в судовому засіданні підтримав адміністративний позов в повному об’ємі, просив його задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати.

Відповідач в судове засідання не з’явився, без поважних причин та повідомлення ним причини неприбуття, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, тому за погодженням з позивачем, суд ухвалив проводити вирішення справи на підставі наявних у ній доказах.

Заслухавши пояснення позивача, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 25 грудня 2010 року відносно позивача інспектором взводу № 2 ДПС (з обслуговування доріг державного значення) ДАІ УМВС України у Волинській області молодшим сержантом міліції Стефурою В.Т. винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АС1 № 059623 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення в розмірі 255 грн., із змісту якої слідує, що 25 грудня 2010 року о 13 год. 12 хв. ОСОБА_1 в м.Володимир-Волинський по вул. Д.Галицького, керував автомобілем НОМЕР_1, не надав переваги в русі пішоходам, які переходили проїзну частину дороги по пішохідному переході, чим порушив п. 18.1 Правил дорожнього рух (а.с. 4).

Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об’єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.

У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом, 25 грудня 2010 року цим же інспектором взводу № 2 ДПС (з обслуговування доріг державного значення) ДАІ УМВС України у Волинській області молодшим сержантом міліції Стефурою В.Т. складено протокол про адміністративне правопорушення серії АС1 № 083824 відносно ОСОБА_1, з якого вбачається, що останній, 25 грудня 2010 року о 13 год. 12 хв. в м. Володимир-Волинський по вул. Д.Галицького, керував автомобілем НОМЕР_1, не надав переваги в русі пішоходам, які переходили проїзну частину дороги по пішохідному переході, чим порушив п. 18.1 Правил дорожнього рух, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 122 КУпАП (а.с. 5).

У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Однак, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, інших доказів суду, відповідачем не представлено.

Відповідно до вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Як вбачається із пояснень позивача, які той дав в судовому засіданні, що в населеному пункті був зупинений працівником ДПС, де йому повідомили, що нібито він на пішохідному переході не пропустив пішоходів, однак з цим він не погодився, як із складеним протоколом також, вважає, що справу інспектором розглянуто поверхово без повного з'ясування обставин справи, зазначаючи, що будь-яких порушень не допускав, інспектор не взяв до уваги його письмові пояснення, а саме того, що він керуючи автомобілем в населеному пункті, переконавшись у відсутності пішоходів на пішохідному переході, продовжував рух по головній дорозі, а тому вважає, що дотримувався Правил дорожнього руху, а також зазначив про те, що інспектор на його прохання не вніс до протоколу свідків, чим порушив права, передбачені ст. 268 КУпАП.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили пояснення ОСОБА_1, що під час переїзду через пішохідний перехід будь-яких пішоходів на ньому не було.

Згідно до вимог ст. 268 КУпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Однак, уповноваженою особою при складенні протоколу про адміністративне правопорушення і винесенні постанови у справі, порушено право на захист ОСОБА_1, оскільки не враховано його пояснень з приводу здійснення руху по пішохідному переході, які він давав під час оформлення матеріалів та пояснення свідків, на внесенні яких клопотав позивач до протоколу, а розгляд справи на його вимогу не був відкладений для належної підготовки з метою отримання юридичної допомоги адвоката.

При цьому, порушуючи вимоги ст. 268 КУпАП інспектором зафіксовано, що сам факт події, складення протоколу відносно ОСОБА_1 та його розгляд, який закінчився винесенням постанови в справі про адміністративне правопорушення здійснено 25 грудня 2010 року о 13 год. 12 хв., тобто в один і той же час.

Крім того, інспектором в порушення вимог ст. ст. 283, 284 КУпАП у постанові в справі про адміністративне правопорушення, не визначено вид адміністративного стягнення, який накладено на порушника, проте визначено його розмірі 255 грн.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України по адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як зазначено в ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Постанова в справі про адміністративне правопорушення судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Оскільки відповідачем не доведено правомірність винесення постанови. допущено ряд суттєвих порушень під час оформлення доказів у справі та винесенні вказаної постанови, які впливають на об’єктивність розгляду справи, тому суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 159, 163, 167, 171-2 КАС України, на підставі ст. ст. 254, 256, 293 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Постанову серії АС1 № 059623 від 25 грудня 2010 року інспектора взводу №2 дорожньо-патрульної служби (з обслуговування доріг державного значення) ДАІ УМВС України у Волинській області молодшого сержанта міліції Стефури Віталія Тарасовича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього стягнення в розмірі 255 грн. - скасувати.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: