Справа № 2а - 604/2007 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2007 року
Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: судді - Білюнас В.Ю. при секретарі - Меметові Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялта адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комітету з охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, про визнання дій неправомірними та покладання зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач просить суд визнати неправомірними дії Комітету з охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим (далі Комітет) по видачі їй листа - висновку № 10535 від 19.10.2006 року про неможливість відводу земельної ділянки площею 0,14 га, розташованої за адресою: України, АР Крим, смт. Гурзуф, вул. Ялтинська, район будинку № 22, для будівництва та обслуговування житлового будинку, а також зобов'язати Комітет виконати дії по узгодженню можливості відводу вказаної земельної ділянки за вказаною адресою для указаної нею мети. Позовні вимоги мотивовані тим, що висновком Комітету відмовлено в узгодженні відведення земельної ділянки у зв'язку з тим, що вона розташована в охоронній зоні і нове будівництво не передбачено. Вважає, що вищезазначена земельна ділянка не відноситься до охоронної зони, у якій заборонено будівництво.
Представник Комітету з охорони культурної спадщини АРК у судовому засіданні позов не визнав, надав заперечення проти позову.
Заперечення мотивовані тим, що при дачі висновку позивачу про неможливість відводу земельної ділянки Комітет керувався Постановою Уряду АРК № 330 від 16 листопада 1995 року, якою затверджено опорний історико-архітектурний план та комплексне охоронне зонування пам'ятників історії, культури і природи адміністративного району „Великої Ялти”. На момент прийняття вказаної Постанови до повноважень Уряду входило прийняття рішень про встановлення зон охорони пам'ятників. Крім того, рішенням Верховного суду АРК від 25 травня 2001 року, набравшим чинності, встановлено, що прийняття постанови від 16 листопада 1995 року №330 Урядом АРК є обгрунтованим з метою збереження об'єктів культурної спадщини.
Дослідивши докази суд, вважає, що позовна заява являється законною та обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням 58-й сесії 4-го скликання Гурзуфської селищної ради №3 від 23 12. 05 року ОСОБА_1 надано дозвіл на складання проекту відводу земельної ділянки орієнтованою площею 0,14 га для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: смт. Гурзуф, район вул.. Ялтинська, район будинку № 22.
У процесі розробки проекту відводу земельної ділянки на виконання вимог ч. 9 ст. 118 ЗК України позивачем отримані узгодження головного архітектора Ялтинського міськвиконкому, Ялтинської СЕС, Управління екологічної інспекції Південнокримського регіону, Виробничого підприємства водопровідно -каналізаційного господарства південного берегу Криму, Ялтинського міського управління земельних ресурсів.
З висновків головного архітектора Ялтинського міськвиконкому: №05/1185 від 27 липня 2006 року та управління екологічної інспекції Південнокримського регіону № 1873-90/3 від 25.10.2006 року слідує, що земельна ділянка, проект землеустрою якої розробляється ОСОБА_1, розташована згідно з Генпланом Великої Ялти, на ділянці маються рослинні насадження, ділянка не є об'єктом природно-заповідного фонду та природоохоронного призначення.
Відповідно до ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом з охорони культурної спадщини .
Республіканським комітетом з охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим 19.10.2006 року за № 10535 позивачу видано висновок про неможливість відведення зазначеної земельної ділянки на підставі Постанови Уряду АР Крим № 330 від 16 листопада 1995 року „Про затвердження історико-архітектурного опорного плану та комплексного охоронного зонування пам'ятників історії, культури та природи адміністративного району “Великої Ялти”, оскільки земельна ділянка входить в зону охоронного ландшафту (зона 11), режим якої не передбачає нового будівництва.
Разом з тим, пункт 3 статті 32 Закону України „Про охорону культурної спадщини", містить не безумовну заборону на здійснення містобудівних, архітектурних або ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земельних робіт на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних, ареалів населених місць, занесених до списку історичних населених місць України, а лише на здійснення робіт без дозволу органа охорони культурної спадщини.
Статтею 1 Закону України „Про охорону культурної спадщини" встановлено, що зона охоронюваного ландшафту встановлюється навколо пам'ятків.
Згідно зі статтями 2, 32 Закону України „Про охорону культурної спадщини" зазначені зони повинні бути визначені топографічно.
Але у матеріалах справи відсутні докази того, що межі охоронної зони № 11 є винесеними в натурі на місцевості, існує картографічний матеріал, що дозволяє встановити розташування відповідних меж.
В засіданні суду представник відповідача не надав доказів щодо місцезнаходження охоронної зони № 11, її межі та місце розташування спірної земельної ділянки на складання проекту відводу якої позивачу дано дозвіл згідно з рішенням Гурзуфської селищної ради.
Відповідно до вимог ст.ст. 10, 11 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Оскільки відповідачем не надано доказів того, що в районі вищезазначеної земельної ділянки орієнтованою площею 0,14 га, розташованої в смт. Гурзуф, вул..Ялтинська, район буд.№ 22, щодо якої позивачем здійснювалися заходи по відведенню, знаходяться будь-які пам'ятники та що спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель історико-культурного призначення, а саме - до зони охоронюваного ландшафту (зони № 11), також відсутні документи про включення спірної земельної ділянки до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землевпорядження та іншої проектно-планувальної документації, межі охоронної зони не визначені на місцевості в натурі, охоронне свідоцтво не видавалося, суд дійшов висновку про те, що цей факт виключає можливість встановлення наявності зони охоронюваного ландшафту в районі спірної земельної ділянки.
Згідно довідки Ялтинського міського управління земельних ресурсів № 128145-2\10-25 від 13.09.2006 року про склад земельних угодій за статичним звітом Державного комітету України по земельних ресурсах „Облік землі” (форма 6-зем) земельна ділянка площею 0, 14 га розташована за адресою: України, АР Крим, смт.Гурзуф, вул..Ялтинська, в районі будинку № 22, значиться по обліку: - рядок 12.3 (шифр 96) „землі, не передані у власність, не наданні в користування в межах населеного пункту”, по виду земельних угідь - графи 67,71: „ відкриті землі без рослинного покрову чи з незначним рослинним покровом, в т.ч. «інші відкриті землі».
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та підлягаючим задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 17; 160-163 КАС України; ст. ст. 118, 123 ЗК України; ст. ст. 1, 2, 32 Закону України „Про охорону культурної спадщини”, ст. 16 ЦК України; ст. ст. 19, 55 Конституції України,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірними дії Комітету з охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим по видачі ОСОБА_1 висновку № 10535 від 19.10.2006 року про неможливість відводу земельної ділянки площею 0, 14 га за адресою: АР Крим, смт.Гурзуф, вул..Ялтинська, район будинку № 22, для будівництва та обслуговування житлового будинку та зобов'язати Комітет з охорони культурної спадщини АРК виконати необхідні дії по узгодженню ОСОБА_1 можливості відводу зазначеної земельної ділянки.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку в Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: