Справа № 1005/7135/2012 Головуючий 1 інстанція- Борець Є.О.

Провадження № 22-ц/824/11361/2021 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.

П О С Т А Н О В А

іменем України

16 листопада 2021 року м.Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Мережко М.В., Верланова С.М.,

за участю секретаря Примушко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс компані» про видачу дублікатів виконавчих документів та поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

У травні 2021 року заявник ТОВ «Файненс компані» звернувся до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, яку мотивував тим, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2013 року, яке набрало законної сили, звернуто стягнення на належний відповідачці ОСОБА_2 предмет іпотеки у вигляді земельної ділянки площею 2,6204 га, кадастровий номер 3220884000:03:001:0009 в рахунок задоволення грошових вимог ПАТ «Сведбанк» (назву змінено на ПАТ «Омега Банк») до ОСОБА_1 в сумі 3101701,08 доларів США за кредитним договором № 1095-Ф від 31 січня 2008 року.

Вказував, що за наслідками відкритого аукціону 07 березня 2019 року між ПАТ «Омега Банк» і ТОВ «Файненс Компані» укладено нотаріально посвідчений договір відступлення прав вимоги, за умовами якого ПАТ «Омега Банк» відступив ТОВ «Файненс Компані» право грошової вимоги за кредитним договором № 1095-Ф від 31 січня 2008 року, укладеним з позичальницею ОСОБА_1 , а також за договорами, укладеними на забезпечення цього кредитного договору, зокрема за іпотечним договором № 1095-Ф/ІП-4 від 31 січня 2008 року, укладним із ОСОБА_2 . Посилався, що внаслідок укладення вказаного договору відбулася заміна кредитора і до ТОВ «Файненс Компані» перейшло право вимоги до боржниці ОСОБА_1 і її майнового поручителя ОСОБА_2 , що підтверджено ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2021 року, якою замінено сторону у виконавчому провадженні по примусовому виконанню рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2013 року з ПАТ «Омега Банк» на його правонаступника ТОВ «Файненс Компані».

- 2 -

Посилався, що при укладенні договору про відступлення прав вимоги від 07 березня 2019 року ПАТ «Омега Банк» передав заявнику усі необхідні документи для реалізації прав нового кредитора, крім оригіналів виконавчих листів, які були втрачені, а тому наявні передбачені законом підстави для видачі дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання, оскільки таке право вимоги протиправно вибуло від ПАТ «Омега Банк» в результаті укладення 31 грудня 2014 ркоу догвоору про відступлення прав вимоги з ТОВ «ФК «Іпотека кредит», який є нікчемним.

У зв`язку з наведеним просив видати ТОВ «Файненс Компані» дублікати виконавчих листів № 2/359/101/2013, виданих на виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2013 року у справі № 1005/7135/2012 та поновити заявнику строк для пред`явлення дублікатів вказаних виконавчих документів до виконання.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2021 року заява задоволена. Ухвалено видати ТОВ «Файненс Компані» дублікат виконавчого листа № 1005/7135/2012, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області про звернення стягнення на земельну ділянку площею 2,6204 га з кадастровим номером 3220 884000:03:001:0009 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Іванківської сільської ради Бориспільського району, шляхом продажу цього об`єкта нерухомого майна на прилюдних торгах в рахунок погашення боргу за кредитним договором №1095-Ф від 31 січня 2008 року в розмірі 3101701 долара США 8 центів, що за офіційним курсом НБУ був еквівалентний грошовим коштам в розмірі 24790351 гривні 65 копійок; видати ТОВ «Файненс Компані» дублікат виконавчого листа № 1005/7135/2012, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Сведбанк» витрат на оплату судового збору в розмірі 3219 грн. та поновити ТОВ «Файненс Компані» строк для пред`явлення дублікатів вказаних виконавчих документів до виконання.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, третя особа ОСОБА_1 в особі її представника адвоката Овсій Д.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм процесуального права.

Скарга мотивована тим, що зявник ТОВ «Файненс Компані» обгрунтовує свої вимоги фактом укладення договорів про відступлення прав вимоги від 07 березня 2019 року. Водночас суд не врахував, що 31 грудня 2014 року між ПАТ «Омега Банк`та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким ТОВ «ФК «Іпотека кредит» набув право вимоги за укладеним з ОСОБА_1 кредитним договором № 1095-Ф від 31 січня 2008 року. В подальшому ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» відступило право вимоги за вказаним кредитним договоромТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» на підставі нотаріально посвідченого договорукупівлі-продажу прав вимоги від 04 липня 2015 року. Рішенням Господарського суду м.Києва від 04 вересня 2018 року, залишеним в цій частині без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2019 року визнано недійсними договори купівлі-продажу прав вимоги, укладені 31 грудня 2014 року між ПАТ «Омега Банк`та ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» та 04 липня 2015 року між ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» і ТОВ «КзУА «Скай Кепітал Менеджмент». Постановою Касаційного господарського суду від 24 липня 2019 року скасовані судові рішення про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги, укладеного 31 грудня 2014 року між ПАТ «Омега Банк`та ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» і ухвалено нове, яким відмовлено у позові в цій частині. Однак, у справі відсутні відомості про визнання недійсним договору про

- 3 -

відступлення прав вимоги від 23 серпня 2016 року, укладеного між ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» і ТОВ «ФК «Локо», а тому заява ТОВ «Файненс Компані» є передчасною, бо іпотекодержателем є ТОВ «ФК «Локо». Судом не враховано, що виконавче провадження завершене, а стягувач ПАТ «Омега Банк» ліквідований 18 листопада 2019 року і згідно п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню, що унеможливлює заміну стягувача. Суд не звернув уваги, що ОСОБА_1 повністю виконала свої зобов`язання за кредитним договором, про що з належним кредитором було укладено договір про врегулювання заборгованості від 02 грудня 2020 року, а тому її кредитні зобов`язання припинені шляхом належного виконання. Окрім того, в ухвалі не зазначено мотивів та докази із яких суд дійшов висновку про видачу дублікатів виконавчих листів і поновлення строку для пред`явлення їх до виконання. Заявник не довів втрату оригіналів виконавчих листів, а оскаржувана ухвала суду є передчасною, оскільки ОСОБА_3 розпочала процедуру оскарження ухвали від 18 травня 2021 року про заміну стягувача у виконавчому провадженні. Поновлюючи строк пред`явлення виконавчих листів до виконання, суд не врахував, що рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2013 року набрало сили у 2013 році і вже пройло більше 8 років, що свідчить про безпідставність поновлення строків і є поорушенням практики ЄСПЛ у справах «Пономарьов проти України» та «Устименко проти України».

Заявник ТОВ «Файненс компані» подав відзив на апеляційну скаргу, де вказав, що суд першої інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення і правомірно задоволив його заяву та видав дублікати виколнавчих листів і поновив строк для пред`явлення їх до виконання, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними і надуманими, не грунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду.

Решта учасників правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Скаржниця ОСОБА_1 та її представник адвокат Овсій Д.Ю. належним чином повідомлені про час розгляду справи, що стверджується судовою повісткою направленою згідно ч.6 ст.128 ЦПК України на електронну адресу, вказану адвокатом у апеляційній скарзі, і повідомленням про її доставлення, до суду не з`явилися.

В день розгляду справи від адвоката Овсій Д.Ю. електронною поштою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на його погане самопочуття та очікування ним результатів аналізу на наявність коронавірусної хвороби.

Відповідно до ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи не перешкоджає розгляду справи, проте суд може відкласти розгляд справи, якщо повідомлені стороною причини неявки буде визнано поважними.

Апеляційний суд прийшов до висновку про відсутність поважних причин неявки відповідачки з таких міркувань.

По-перше, посилаючись на неможливість явки до суду, адвокат Овсій Д.Ю. не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів про те, що на даний час він хворіє на коронавірусну хворобу, чи що в даний час за відповідним приписом лікарів перебуває на самоізоляції чи лікарняному і не працює, що у свою чергу могло б свідчити про перешкоди у явці до суду, де дотримуються сі протиепідемічні заходи.

По-друге, як ОСОБА_1 , так і її представник адвокат Овсій Д.Ю. не були позбавлені можливості порушити перед судом клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з дотриманням положень ст.212 ЦПК України, що узгоджується із правовою позицією, висловленою у постановах Верховного Суду від 08 липня 2021 року у справі № 675/1538/19 та від 31 серпня 2021 року у справі № 570/5535/17.

По-третє, відповідно до ч.ч.1, 2, п.10 ч.3 ст.2 ЦПК України завданням цивільного

- 4 -

судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Однією з основних засад здійснення цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Окрім того, розгляд справи упродовж розумного строку є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, про що неодноразово вказував у своїх рішенням Європейський суд з прав людини. Зокрема, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

І по-четверте, відхиляючи клопотання про відкладення справи суд враховує, що ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій грунтовно і змістовно виклала свою позицію щодо незаконності і необгрунтованості судової ухвали та наявності підстав для її скасування.

З огляду на викладене та з метою дотримання передбачених законом розумних строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника скаржниці, а вказані у його заяві про відкладення розгляду причини неявки визнати неповажними.

Представник заявника ТОВ «Файненс компані» адвокат Четвертак К.С. в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність і обгрунтованість судової ухвали та відсутність підстав для її скасування.

Щодо відповідачки ОСОБА_2 , то направлені їй судові повістки за абома відомими адресами у м.Києві та м.Борисполі повернулися із відміткою пошти, що особа за даними адресами відсутня, що у свою чергу відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України вважається врученням судової повістки.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки наявністю передбачених законом підстав для видачі дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

При цьому суд виходив із доведеності факту втрати оригіналів виконавчих листів та їх відсутності у первісного кредитора ПАТ «Омега Банк», що об`єктивно перешкодило ТОВ «Файненс Компані» вчасно пред`явити виконавчі документи до виконання.

Також суд керувався тим, що відмова у видачі дублікатів виконавчих листів, а також у поновленні строку для пред`явлення їх до виконання призведе до порушення права стягувача на справедливий суд, гарантованого п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Згідно підпункту 17.4 п.1 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України у разі

- 5 -

втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до положень ч.1 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Аналогічні положення містить ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року (чинний на час звернення стягувача із даною заявою до суду) згідно якої стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Аналіз змісту даних норм дає підстави для висновку, що поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання можливе лише за умови наявності у стягувача оригіналу виконавчого листа, або його дубліката.

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) міститься висновок про те, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження»). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (ч.1 ст.433 ЦПК України). Відповідно до підпункту 17.4 п.1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Отже, закон пов`язує видачу дубліката виконавчого листа не тільки із його втратою, а в тому числі із дотриманням строку подання відповідної заяви про видачу дубліката або у зв`язку із поновленням такого строку, що відповідає наведеному вище правовому висновку Великої Палати, а також правовій позиції Верховного Суду в постановах від 26 грудня 2019 року у справі № 10/339/10 та від 28 травня 2020 року у справі № 1003/6035/12.

Судом встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 09 квітня 2013 року, звенуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 1095-Ф/ІП-4 від 31 січня 2008 року, а саме: земельну ділянку загальною площею 2,6204 га, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, територія Іванківської сільської ради, кадастровий номер: 3220884000:03:001:0009, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, для задоволення грошових вимог ПАТ «Сведбанк» за кредитним договором № 1095-Ф від 31 січня 2008 року в сумі 3101701,08 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 08 червня 2012 року становить 24790351,65 грн.

- 6 -

Цим же рішенням суду встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором №1095-Ф/ІП-4 від 31 січня 2008 рокушляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу 254428,27 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 19 березня 2008 року, становить 1284862,77 грн.

Крім того, з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Сведбанк» стягнуто витрати на оплату судового збору в розмірі 3219 грн.

Після набрання рішенням законної сили Бориспільським міськрайонним судом Київської області 20 червня 2013 року було видано виконавчий лист № 2/359/101/2013.

За вказаним виконавчим листом 12 серпня 2013 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Валявським О.А., було відкрито виконавче провадження № 39308529.

Найменування ПАТ «Сведбанк» змінено на ПАТ «Омега Банк».

Постановою Правління НБУ від 02 березня 2015 року ПАТ «Омега Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено в банку тимчасову адміністрацію, а постановою Правління НБУ від 06 липня 2015 року відкликано банківську ліцензію і розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Омега Банк».

Також, судом встановлено, що за результатами проведення 18 лютого 2019 року відкритих торгів (аукціону) між ПАТ «Омега Банк», який перебував у стадії ліквідації, і ТОВ «Файненс Компані» 07 березня 2019 року укладено нотаріально посвідчений договір відступлення прав вимоги, за умовами якого ПАТ «Омега Банк» відступив ТОВ «Файненс Компані» право грошової вимоги за рядом кредитних та забезпечувальних договорів, в тому числі згідно п.36 додатку № 1 відступивправо вимоги закредитним договором № 1095-Ф від 31 січня 2008 року, укладеним з позичальницею ОСОБА_1 , а також за договорами, укладеними на забезпечення цього кредитного договору, зокрема за іпотечним договором № 1095-Ф/ІП-4 від 31 січня 2008 року, укладним із ОСОБА_2 .

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 18 травня 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2021 року, замінено сторону з ПАТ «Омега Банк» на його правонаступника - ТОВ «Файненс Компані у виконавчому провадженні по примусовому виконанню заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2013 року у справі № 1005/7135/2012.

Окрім того, судом встановлено, що оригінали виконавчих листів були втрачені і відсутні у первісного кредитора ПАТ «Омега Банк», що об`єктивно перешкодило ТОВ «Файненс Компані» вчасно пред`явити виконавчі документи до виконання.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

За таких обставин, враховуючи, що ТОВ «Файненс Компані» є новим кредитором, а також враховуючи втрату оригіналів виконавчих листів та наявність поважних причин для поновлення строку на їх пред`явлення до виконання, суд обгрунтовано задоволив заяву.

Істотна частина апеляційної скарги (7 із 9 аркушів) стосується доводів скаржниці щодо неврахування судом того факту, що ще до відступлення заявнику у 2019 році прав вимоги до боржниці ОСОБА_1 , ПАТ «Омега Банк» 31 грудня 2014 року відступив таке право вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» за договором купівлі-продажу, яка відступила це право вимоги ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент»за договором від 04 липня 2015 року, яка у свою чергу відступила це право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Локо» за договором від 23 серпня 2016 року, а тому заява ТОВ«Файненс Компані» є передчасною, бо іпотекодержателем є ТОВ «ФК «Локо», договір з якою не визнаний недійсним.

Наведені аргументи колегія суддів відхиляє як необгрунтовані, оскільки дані питання перевірялися судом при вирішенні заяви ТОВ «Файненс компані» про заміну сторони правонаступником у справі за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_2 , третя особа

- 7 -

ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу за кредитним договором.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 18 травня 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2021 року, замінено ПАТ «Омега Банк» на його правонаступника ТОВ «Файненс Компані» у виконавчому провадженні по примусовому виконанню заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2013 року у справі № 1005/7135/2012.

Судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено, що рішенням Господарського суду м.Києва від 04 вересня 2018 року(справа № 910/10364/16), залишеним в цій частині без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2019 року визнано недійсними договори купівлі-продажу прав вимогидо боржниці ОСОБА_1 , укладені 31 грудня 2014 року між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» та 04 липня 2015 року між ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» і ТОВ «КзУА «Скай Кепітал Менеджмент».

Постановою Касаційного господарського суду від 24 липня 2019 року скасовані судові рішення про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги, укладеного 31 грудня 2014 року між ПАТ «Омега Банк`та ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» і ухвалено нове, яким відмовлено у позові в цій частині. У решті постанову апеляційної інстанції залишено без змін.

Скасовуючи судові рішення в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року, укладеного між ПАТ «Омега Банк`та ТОВ «ФК «Іпотека Кредит», Верховний Суду виходив з того, що даний правочин є нікчемним в силу вказівки закону, а саме п.3 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а відтаквизнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (п.п.95, 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17).

Отже, судами встановлено, що договір купівлі-продажу права вимоги до боржниці ОСОБА_1 , укладений 31 грудня 2014 року між ПАТ «Омега Банк» і ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» є нікчемним, а наступний договір від 04 липня 2015 року між ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» і ТОВ «КзУА «Скай Кепітал Менеджмент» визнаний судом недійсним, тобто як первинний, так і послідуючий договір є такими, що не створюють правових наслідків, оскількисуперечить приписам частин 1, 2 ст.319, ч.1 ст.321 та ст.658 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Оскільки відступлення права вимоги на користь ТОВ «ФК «Локо» за договором від 23 серпня 2016 року здійснене ТОВ «КзУА «Скай Кепітал Менеджмент» на підставі договору від 04 липня 2015 року між ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» і ТОВ «КзУА «Скай Кепітал Менеджмент», який визнаний судом недійсним, то відповідно до ч.1 ст.215, ч.1 ст.216 ЦК України такий договір не створює для сторін чи інших осіб юридичних наслідків, а тому доводи апелянта є необґрунтованими.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 23 липня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 910/10364/16 за касаційною скаргою ТОВ «Фінансова компанія «Локо» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17червня 2020 року, оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норми

- 8 -

п.3 ч.1 ст.264 ГПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно приписів ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній чи адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення resjudicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності»).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Христов проти України» (рішення від 19 лютого 2009 року, заява № 24465/04) наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії»). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

Окрім того, відхиляючи дані доводи, колегія суддів враховує, що презумпція правомірності правочину (ст.204 ЦК України), а саме договору про відступлення права вимоги від 07 березня 2019 року, укладеного між ПАТ «Омега Банк» і ТОВ «Файненс Компані», скаржницею не спростована, до суду не надано доказів визнання такого договору недійсним, або його нікчемності, як і не надано доказів, що ТОВ «Фінансова компанія «Локо» не зверталася до суду із відповідною заявою про заміну сторони виконавчого провадження і таку заяву задоволено.

З викладених вище підстав, посилання ОСОБА_1 на те, що вона повністю виконала свої зобов`язання за кредитним договором, про що з належним кредитором було укладено договір про врегулювання заборгованості від 02 грудня 2020 року, а тому її кредитні зобов`язання припинені шляхом належного виконання не мають правового значення. У випадку належного виконання зобов`язання, боржниця має доводити це новому кредитору, або державному чи приватному виконавцю, а за наявності спору про належне викоанння він вирішується судом.

Доводи апеляційної скарги про неврахування судом того, що виконавче провадження завершене, що унеможливлює заміну сторони виконавчого провадження теж вже вирішені судом під час заміни сторони у виконавчому провадженні і їм у судових рішеннях дана оцінка, зокрема про те, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і за відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу (правовий висновок у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10 і від 13 лютого 2020 року у справі № 205/4352/16-ц).

Такі ж висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09, де Верховний Суд вказав, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах,

- 9 -

унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма ст.442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Окрім того, відхиляючи дані доводи колегія суддів враховує, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав юдини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У п.9 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною 1 ст.18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Таким чином, вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Посилання скаржниці на те, що стягувач ПАТ «Омега Банк» ліквідований 18 листопада 2019 року і згідно п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню, що унеможливлює заміну стягувача, необгрунтовані.

Відповідно до приписів п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва. Дана норма чітко вказує на можливість закінчення виконавчого провадження у разі припинення юридичної особи виключно у випадку неможливості правонаступництва, чого в даній справі не встановлено. По-перше, права та обов`язки ПАТ «Омега Банк» щодо стягнення кредитних коштів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки допускають правонаступництво, і по-друге, таке правонаступництво, а саме придбання права вимоги заявником, відбулося у березні 2019 року, тобто задовго до ліквідації ПАТ «Омега Банк».

- 10 -

Доводи апеляційної скарги про те, що в ухвалі не зазначено мотивів та докази із яких суд дійшов висновку про видачу дублікатів виконавчих листів і поновлення строку для пред`явлення їх до виконання спростовуються ухвалою суду, в якій суд вказав мотиви. Незгода скаржниці із наведеними в ухвалі мотивами не означає їх відсутність.

Посилання у скарзі на те, що заявник не довів втрату оригіналів виконавчих листів, колегія суддів відхиляє як необгрунтовані. Судом незаперечно встановлений факт відсутності оригіналів виконавчих листів у первісного кредитора ПАТ «Омега Банк».

Відхиляючи дані доводи апеляційний суд враховує, що ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 серпня 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року задоволено скаргу нового кредитора ТОВ «Файненс Компані» та визнано незаконною і скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України від 07 квітня 2017 року у виконавчому провадженні № 39308529 про повернення виконавчого листа № 2/359/101/2013 стягувачу та зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України відновити виконавче провадження № 39308529 з виконання виконавчого листа № 2-359/101/2013, виданого Бориспільським міськрайонним судом, про звернення стягнення на земельну ділянку площею 2,6204 га з кадастровим номером 3220884000:03:001:0009 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Іванківської сільської ради Бориспільського району, шляхом продажу цього об`єкта нерухомого майна на прилюдних торгах в рахунок погашення боргу за кредитним договором №1095-Ф від 31 січня 2008 року в розмірі 3101701 долара США 8 центів, що за офіційним курсом НБУ був еквівалентний грошовим коштам в розмірі 24790351,65 грн.

Судами зокрема встановлено, що Департамент державної виконавчої служби МЮ України своїм листом № 20.1/В-7/39308126 від 01 червня 2021 року повідомив ТОВ «Файненс Компані», що постановою від 07 квітня 2017 року головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О.В. було повернуто виконавчий лист № 2-359/101/2013,виданий Бориспільським міськрайонним судом, стягувачу у виконавчому провадженні № 39308529.

Докази про отримання вказаного виконавчого листа кредитором первісним кредитором ПАТ «Омега Банк» відсутні, що підтверджує його втрату.

Доводи про те, що оскаржувана ухвала суду є передчасною, оскільки ОСОБА_3 розпочала процедуру оскарження ухвали від 18 травня 2021 року про заміну стягувача у виконавчому провадженні необгрунтовані, бо як вище вказувалося дана ухвала залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2021 року, а відтак набрала законної сили.

Доводи скарги про те, що, поновлюючи строк пред`явлення виконавчих листів до виконання, суд не врахував, що рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2013 року набрало сили у 2013 році і вже пройло більше 8 років, що свідчить про безпідставність поновлення строків і є поорушенням практики ЄСПЛ у справах «Пономарьов проти України» та «Устименко проти України» необгрунтовані.

По-перше, як вище вказувалося виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав юдини і основоположних свобод. Здійснюючи тлумачення Конвенції ЄСПЛ вказав у пункті 40 рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (заява №18357/91) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система договірної сторони дозволяла, щоб

- 11 -

остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. … Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

По-друге, встановлено, що рішення суду перебувало на виконанні із 2013 року по 07 квітня 2017 року, коли прийнята постанова про повернення виконавчого листа, яка визнана за рішенням суду протиправною, а тому суд обгурнтовано поновив строки, як пропущені з поважних причин.

Даючи оцінку доводам учасників, викладеним у апеляційній скарзі і відзиві, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Колегія суддів враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.259, 374, 376, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2021 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс компані» про видачу дублікатів виконавчих документів та поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і в частині відмови у видачі дубліката виконавчого листа може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Головуючий

Судді: