Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2165/21

Провадження № 2/553/1054/2021

У Х В А Л А

Іменем України

16.11.2021 року м. Полтава

                       Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

                               головуючого судді                - Парахіної Є.В.,

                               при секретарі                        - Сіомашко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення місця проживання дитини з батьком, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

       Позивач ОСОБА_3 вказує, що у серпні 2018 року познайомився з відповідачкою, з жовтня 2018 року вони разом проживали у Данії, 06.06.2019 року прибули до України для укладення шлюбу, після чого повернулися до Данії, де проживали однією сім`єю, а ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_4 . Поступово стосунки між ними з відповідачкою стали погіршуватися, порозуміння та почуття зникли, відбувались постійні сварки на фоні легковажної та безвідповідальної поведінки ОСОБА_5 відносно дитини, якій вона не приділяла достатньо материнської уваги та піклування.

07.02.2021 року відповідачка без згоди та відома позивача вивезла малолітнього сина до України, внаслідок чого він був вимушений повернутися до України, щоб мати змогу виховувати сина та піклуватися про нього, однак ОСОБА_5 не надала йому такої можливості.Він надавав відповідачу кошти на утримання дитини, які вона витрачала на власні потреби, піклуванням, вихованням та розвитком сина не займалась. У березні 2021 року син проживав разом з позивачем два тижня, потім на прохання відповідачки він повернув дитину, коли він звернувся з проханням повернути сина, відповідач відмовила а цьому. З 15.05.2021 року дитина проживає разом ним, але відповідач інколи приїжджає, чинить сварки з позивачем, безпідставно звинувачує його в тому, що він нібито не надає їй можливості спілкуватися з сином, та періодично намагається викрасти дитину, при тому, що позивач жодним чином не обмежує її у спілкуванні з хлопчиком.У липні 2021 року сторони розлучилися, проте в повній мірі не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати син, у зв`язку з чим він вимушений звернутися до суду. Вказав, що добросовісно виконує свої батьківські обов`язки, піклується про виховання, здоров`я та розвиток сина, фінансово здатний в повному обсязі утримувати його, з 01.02.2021 року по 21.07.2021 року працював у Данії та мав дохід у розмірі 328875 грн. 27 коп., має у власності автомобіль, має постійне місце проживання та реєстрації у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві спільної часткової власності належить батьку позивача.

Просить визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_3 .

Ухвалою судді від 12.08.2021 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

02.09.2021 року від представника позивача ОСОБА_3 адвоката Сайченко Я.В. на виконання вимог, викладених в ухвалі від 12.08.2021 року, до суду надійшло клопотання про відкриття провадження по справі разом з позовною заявою, оформленою у відповідності з вимогами ст.ст. 175-177 ЦПК України.

Ухвалою судді від 03.09.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

       01.10.2021 року від адвоката Головань Т.Г. в інтересах ОСОБА_6 до суду надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів на утримання дитини, стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.

В обґрунтування позовних вимог представник вказує, що ОСОБА_6 з 06.06.2019 року перебувала зі ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Ленінського районного суду м. Полтави, вони є батьками малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після реєстрації шлюбу 03.07.2019 року ОСОБА_6 переїхала жити до відповідача в Данію, де він працював. З серпня 2019 року, коли вона перебувала на останньому місяці вагітності, між ними з чоловіком почалися конфлікти та непорозуміння. Після народження дитини чоловік кардинально змінився, став поводитись агресивно, зловживати спиртними напоями, застосовувати фізичне насильство до дружини в присутності дитини, а також психологічне та економічне насильство, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння разом з малолітнім сином сідав за кермо та їздив навіть без водійського посвідчення, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. 23.06.2020 року вони повернулися до України, а 27.06.2020 року ОСОБА_3 забрав сина до своїх батьків в м. Харків, незважаючи на те, що дитиною не займався, повернути її матері відмовився.

01.07.2020 року з працівниками поліції вдалося забрати дитину з помешкання, де ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю ОСОБА_8 , відносно якої в провадженні Київського районного суду м. Харкова знаходиться справа про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП, та вітчимом. 21.09.2020 року після примирення сторони разом з дитиною знову поїхали до Данії, по приїзду чоловік заховав закордонний паспорт дитини, забрав у дружини телефон, почав зловживати спиртним, зраджувати, застосовувати фізичне насильство на очах у маленької дитини.

06.02.2021 року ОСОБА_6 разом з дитиною за допомогою консула прилетіли до України, де подала заяву про розірвання шлюбу. Через тиждень ОСОБА_3 повернувся до України, почав переслідувати її та її родину, погрожував забрати дитину. 23.03.2021 року під час прогулянки він вихватив дитину з коляски та відвіз до м. Харкова. За допомогою органу опіки та поліції дитину вдалося забрати через два тижні. 17.05.2021 року без її згоди ОСОБА_3 знову забрав дитину з дитячого майданчика та відвіз до м. Харкова, не дає матері побачитись з ним та 01.06.2021 року виїжджає до Данії. 03.06.2021 року ОСОБА_6 разом зі своїми батьками приїжджає до м. Харкова до будинку, де проживає ОСОБА_3 , викликає поліцію, проте двері будинку їм ніхто не відчинив, 07.06.2021 року вона також не змогла побачити дитину. ОСОБА_3 дав можливість побути з сином 13.06.2021 року, 14.06.2021 року та 15.06.2021 року, проте категорично відмовився повертати дитину. 30.06.2021 року під час спроби забрати сина ОСОБА_3 грубо виштовхав ОСОБА_6 з двору, вона викликала працівників поліції, які склали протокол за ст. 173-2 КУпАП.

В період з 07.07.2021 року по 02.08.2021 року позивач постійно намагалася забрати сина, звертаючись до всіх компетентних органів з відповідними заявами, в присутності працівників органу опіку в м. Харкові 07.07.2021 року він пообіцяв повернути дитину, проте не зробив цього. 02.08.2021 року ОСОБА_3 знаходячись на кермом в нетверезому стані, без водійського посвідчення, разом з дитиною, був затриманий працівниками патрульної поліції, які склали адміністративний протокол за ст. 130 КУпАП        . В цей день ОСОБА_6 змогла забрати дитину, яка проживає разом з нею.

ОСОБА_3 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, в провадженні Київського районного суду м. Харкова знаходиться справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 173-2 КУпАП, потерпілою у якій є ОСОБА_9 , відноно ОСОБА_3 07.07.2021 року та 08.07.2021 року інспекторами СПДН ВП ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області винесені Термінові заборонні приписи стосовно кривдника, відповідно до ст. 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству". Вважає, що залишення дитини проживати разом з батьком є небезпечним для життя та здоров`я дитини. Він не приймає участі в утриманні дитини, а доводи про те, що він постійно опікується та утримує сина, не мають підґрунтя.

       Просить визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 5000 грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення повноліття дитиною; стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 аліменти на її утримання у розмірі 2000 грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною ОСОБА_10 трьох років.

15.11.2021 року від представника позивача ОСОБА_3 адвоката Сайченко Я.В. до суду надійшла заява про повернення зустрічної позовної заяви, в обґрунтування якої вказує на те, що зустрічний позов поданий неуповноваженою особою, позаяк справа представництво інтересів у даній справі, яка розглядається в порядку загального позовного провадження, має право здійснювати лише адвокат, тоді як зустрічний позов підписаний ОСОБА_11 як представником ОСОБА_6 , що діє на підставі довіреності, до зустрічної позовної заяви долучено 27 додатків, жоден з яких не засвідчений будь-яким чином, що є порушенням вимог ст. 95 ЦПК України. Зазначила також про пропуск строк для подання зустрічної позовної заяви, вказавши, що матеріали справи не містять відомостей про отримання ухвали про відкриття провадження відповідачкою або її представником, проте 02.09.2021 року представник відповідача гр. ОСОБА_12 ознайомилася з матеріалами справи, а відтак саме з цієї дати розпочався 15-денний строк для подання зустрічного позову, встановлений судом, що закінчився 17.09.2021 року, тоді як сам зустрічний позов поданий 30.09.2021 року.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Головань Т.В. просила прийняти зустрічну позовну заяву, подану нею в інтересах ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів на утримання дитини, стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про встановлення місця проживання дитини з батьком, посилаючись на те, що позовні вимоги пов`язані між собою підставами виникнення спору та поданими доказами, є взаємопов`язаними, а їх спільний розгляд доцільним.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Сайченко Я.В. заперечувала проти прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним. Просила повернути зустрічну позовну заяву у зв`язку з пропуском відповідачем ОСОБА_5 строку на її подання, а також порушенням вимог ст. 95 ЦПК України при оформленні копій документів, приєднаних до зустрічної позовної заяви.

Позивач ОСОБА_3 підтримав позицію свого представника.

Представник відповідача ОСОБА_5 адвокат Головань Т.Г. зазначила про безпідставність клопотання представника позивача про повернення зустрічної позовної заяи, наголосила на тому, що ухвалу про відкриття провадження відповідач ОСОБА_5 не отримала, сама представник отримала її лише 16.11.2021 року, а тому строк на подачу зустрічної позовної заяви має обраховуватися саме з цієї дати, представник відповідачки дійсно ознайомлювався з матеріалами справи 02.09.2021 року, проте провадження у цій справі відкрите лише 03.09.2021 року. Той факт, що до зустрічного позову приєднані документи, які не завірені у встановленому цивільним процесуальним законодавством порядку, може бути підставою для залишення зустрічного позову без руху, а не його повернення.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 ЦПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

В ст. 194 ЦПК України визначено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді від 12.08.2021 року позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про встановлення місця проживання дитини з батьком була залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків. Матеріали на виконання ухвали суду надійшли від представника позивача 02.09.2021 року.

Ухвалою судді від 03.09.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Відповідачу ОСОБА_5 встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву з доданням до нього доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи та роз`яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Копія ухвали про відкриття провадження у даній справі від 03.09.2021 року була направлена на адресу відповідача 09.09.2021 року за вих. № 28059/2/553/1054/2021, однак конверт повернутий до суду 27.10.2021 року без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній". Копія даної ухвали разом з копію позову з додатками вручена представнику відповідача ОСОБА_5 адвокату Головань Т.Г. 16.11.2021 року, що підтверджується відповідним написом на супровідному листі.

При цьому, представник ОСОБА_5 гр. ОСОБА_12 була ознайомлена з матеріалами позовної заяви ОСОБА_3 02.09.2021 року, тобто до вирішення судом питання про відкриття провадження у справі та до встановлення судом процесуального строку відповідачу для надання відзиву і зустрічного позову.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про те, що зустрічний позов адвокатом Головань Т.Г. в інтересах відповідача ОСОБА_5 поданий в строк визначений ухвалою суду від 03.09.2021 року згідно з вимогами ст. 194 ЦПК України, й підстав для його повернення не вбачається.

При цьому, неналежне оформлення зустрічної позовної заяви без дотримання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК країни є підставою для залишення без руху в порядку, встановленому в ст. 185 ЦПК України.

Як встановлено в ч.ч. 2, 5 ст. 95 ЦК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Представником позивача до зустрічного позову приєднано ряд ксерокопій документів, які, за твердженням, наведеним у тексті позовної заяви, наявні у позивача в оригіналах, проте документи не завірені належним чином відповідно до вимог ст. 95 ЦПК України.

       Як встановлено в ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху..

       Враховуючи викладене, керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя –

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката САЙЧЕНКО Яни Василівни про повернення зустрічної позовної заяви – відмовити.

       Зустрічну позовну заяву адвоката Головань Тетяни Георгіївни в інтересах ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів на утримання дитини, стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років – залишити без руху.

       Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали шляхом надання суду усіх письмових доказів, які приєднано до позовної заяви, оформлених у відповідності з вимогами ст. 95 ЦПК України.

Попередити позивача, що у разі неусунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде визнана неподаною та повернута.

       Ухвала оскарженню не підлягає.

       Повний текст ухвали складений 18.11.2021 року.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Є. В. Парахіна