ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий у 1-й інст.суддя Підлісна І.М. ряд. ст. зв. № 21
Тернопільський міськрайонний суд справа № 2а-146/2007р.
Доповідач у 2-й інст.суддя Любашевський В.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2007 року м.Львів справа № 22а-1916/07
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого у справі судді Любашевського В.П.
суддів Нос С.П.
Довгополов О.М.
секретаря судового засідання Петлевана Н.А.
осіб, які взяли участь у справі:
від позивача - ОСОБА_1
від відповідача - Трахановський В.Я., довіреність № 5133/04 від 29.08.2007р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області
на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.04.2007р. у справі № 2-а-146/2007р.
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до відповідача 1 - Управління Служби безпеки України в Тернопільській області
відповідача 2 - Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області,
про проведення перерахунку пенсії, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.04.2007р. у справі № 2-а-146/2007р. задоволено позов ОСОБА_1 Зобов'язано відповідачів провести перерахунок та виплачувати пенсію позивачу у розмірі 68 % від його грошового забезпечення перед звільненням, що становило 4587 грн. 22 коп. в сумі 3119 грн. 31 коп. та провести доплату донарахованої пенсії позивачу з дня призначення, а саме з 31.12.2006р.
Постанова суду першої інстанції, зокрема мотивована тим, що після 04.04.2006р. законодавцем не було внесено змін до ст. 43 та ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а тому при призначенні пенсії позивачу в грудні 2006р. слід керуватись діючою на той час редакцією Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка не передбачає будь-яких обмежень при нарахуванні та обчисленні пенсій щодо видів грошового забезпечення та строку, за який береться додаткове грошове забезпечення, і обмежень стосовно максимального розміру пенсій, тобто виходячи з розміру грошового забезпечення в сумі 4587,22 грн.
Відповідач-2 в апеляційній скарзі, не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, просить скасувати її та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити. Апеляційні вимоги обгрунтовуються тим, що судом першої інстанції не враховано, що згідно ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» - з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2006 рік дію статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб». 04.04.2006р. Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців", яким внесені зміни в Закон України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб". Зазначеним Законом змінено назву Закону № 2262-ХІІ, а також внесено ряд змін в статті цього Закону, зокрема, статтю 43 викладено в новій редакції (при цьому ч.3 ст. 43 після змін повністю відповідала редакції Закону до змін).
Позивач у заперечені на апеляційну скаргу, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, просить у задоволені апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Відповідно до ст. 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Отже, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Законом України від 04.04.2006р. «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» доповнено Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» статтею 1-1, яка конкретизує механізм застосування законів при призначенні та обчисленні пенсій військовослужбовцям.
Станом на день звільнення позивача зі служби (30.12.2006р.) та призначення йому пенсії, зміни у відповідні статті Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» законодавцем у визначеному законом порядку внесені не були, не були обумовлені і інші умови та норми пенсійного забезпечення і Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04.04.2006 р., а тому висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивача є обґрунтованим.
В силу ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 198, .200, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.04.2007р. у справі № 2-а-146/2007р. залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги, безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Судді В.П.Любашевський
С.П.Нос
О.М.Довгополов