Справа 2-17/2011

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„ 24 „  січня 2011р.                                                                      смт. Новгородка

                    Новгородківський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді                     Пасічника Д.І.,

при секретарі                              Катренко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Новгородка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Кант-2000», третя особа державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України»про визнання недійсними договорів оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з вимогами визнати недійсними договори оренди землі, укладені між його батьками та відповідачем ПП «Кант-2000»30.10.2003р., реєстраційні № 28 та 46. Свої вимоги мотивував тим, що 30.10.2003 року його батьками було укладено договори оренди землі, належної їм на праві приватної власності терміном на п’ять років. Просив визнати договори недійсними з тих підстав, що договори підписувались особисто ним без відповідних на те повноважень. Його батьки, батько ІНФОРМАЦІЯ_1, а мати ІНФОРМАЦІЯ_2 померли і він успадкував належну їм землю. Після того, як йому стало відомо про внесення змін до тексту договорів щодо строку дії договору відповідачем в односторонньому порядку він вирішив припинити стосунки з відповідачем, проти чого відповідач спочатку не заперечував, але потім змінив свою думку. Також позивач вказував, що від імені батьків саме він підписував договори і незнаючи підписав лише додатки до договорів, а самі договори не підписував. З цих підстав, вважаючи що його права як власника землі, який її успадкував, цим порушено вимагав визнати договори недійсними та стягнути з відповідача судові витрати.

          В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 вимоги заяви повністю підтримала, просила суд задовольнити позов.

          Представник ПП «Кант-2000»Цигульський М.Ф. в судовому засіданні позов не визнав. В обґрунтування своєї позиції вказував, що, виходячи з того, що договори укладались в 2003 році безпосередньо позивачем, ним пропущено строк позовної давності. Фактичне виконання договорів протягом тривалого часу свідчить про їх визнання позивачем. Також позивачем порушено порядок розірвання договору, який визначено самим договором. З цих підстав просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

          Представники ДП ЦДЗК в судове засідання не з’явились. Про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили. За таких обставин суд визнає причини неявки представника третьої особи неповажними і ухвалює рішення за наявними матеріалами по справі.

          В судовому засіданні встановлено, що 30.10.2003р. між ПП «Кант-2000», з однієї сторони та ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з іншої сторони укладено договори оренди земельних ділянок, площею відповідно 5,57 га. і 5,71 га, терміном на п’ять років. В тексті договору зроблено виправлення і «п’ять»змінено на «п'ятнадцять».

          Також встановлено, що безпосередньо після укладення договорів їх в  установленому законодавством порядку зареєстровано не було. Реєстрація обох договорів відбулась лише наступного року, а саме 29.03.2004 р. в Новгородківському відділі центру ДЗК.

          В судовому засіданні встановлено, що в обох договорах відсутні підписи власника землі –орендодавця.

          Відповідно до  ст.203 ЦК України: 1. зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

          Відповідно до ч.1 ст.210 ЦК України: 1. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

2. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

3. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

4. Якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа.

Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

Підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, може бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє.

          Відповідно до ч.1 ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

          Відповідно до ст.20 Закону України «Про оренду землі»укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

          Відповідно до п.4 ч.1 ст.208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

          Як випливає з роз'яснень, викладених в п.21 постанови ПВС України № 7 від 16.04.2004р. “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” при вирішенні спорів щодо порядку користування землею насамперед має враховуватись воля сторін (власника та користувача) договору.

          Посилання представника відповідача на сплив строку позовної давності не може бути прийнято судом оскільки позивач на час укладення договорів не був власником землі, а права позивача були порушені лише тоді коли він став власником землі. Тому, суд вважає, що саме з часу оформлення права спадкування позивач отримав можливість оспорювати спірні договори.

          З цих же підстав суд не може погодитись з представником відповідача про те, що фактичне виконання договору свідчить про його визнання позивачем.

          Щодо посилання представника відповідача на порушення порядку розірвання договору позивачем суд також вважає, що умови договору мають виконуватись саме сторонами договору, а позивач, як правонаступник своїх батьків за договорами, отримав таку можливість лише після успадкування землі, як і можливість його оспорювати, якою він скористався.

          Таким чином, зважаючи на відсутність підписів орендодавців в договорах, суд вважає, що при укладенні спірних договорів безумовно було порушено вимоги чинного законодавства щодо форми договору, що в свою чергу є на думку суду достатньою і безумовною підставою для визнання договорів недійсними.

          Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України, судові витрати необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

          На підставі викладеного, керуючись Законом України “Про оренду землі”, ст.ст. 203, 208, 210, 215 ЦК України, ст.ст. 131, 213-215 ЦПК України суд, –

В И Р І Ш И В:

          Цивільний позов ОСОБА_1 до приватного підприємства «Кант-2000», третя особа державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України»про визнання недійсними договорів оренди землі –задовольнити.

          Визнати недійсним договір оренди землі від 30.10.2003р., укладеного між ОСОБА_4 та приватним підприємством «Кант-2000», реєстраційний № 46 від 29.03.2004р.

          Визнати недійсним договір оренди землі від 30.10.2003р., укладеного між ОСОБА_5 та приватним підприємством «Кант-2000», реєстраційний № 28 від 29.03.2004р.

          Стягнути з приватного підприємства «Кант-2000»на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1045,50 грн.

          Копію рішення направити ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України».

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Новгородківський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

          Головуючий суддя                                                                                Д.І.Пасічник