Справа №  2-а- 503/11

П О С Т А Н О В  А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

                     14 січня 2011 року                                                                                м. Цюрупинськ                                          

                    Суддя Цюрупинського районного суду Херсонської області Лебідь І.П., розглянувши в  порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі про поновлення строку звернення до суду та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до отримуваної пенсії як дитині війни,-  

ВСТАНОВИВ:

                  ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до УПФ України в Цюрупинському  про поновлення строку звернення до суду та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до отримуваної пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за періоди: з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2010 року. В позові зазначено, що позивач є пенсіонером і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Цюрупинському районі, що підтверджується пенсійним посвідченням. Також вона має статус дитини війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Але ця норма Закону відповідачем не виконується і вона не отримує таке підвищення у встановленому Законом розмірі незважаючи на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року, чим порушено її права. Просить поновити строк звернення до суду, оскільки про порушення свого права дізналася після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації. Просить задовольнити її позов.  

З поданого відповідачем заперечення проти позову вбачається, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни»не передбачено, яким саме органом, за рахунок яких коштів та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсій. Відповідно до положень статті 7 цього Закону фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених даним Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує КМ України. У 2007 році не було виділено коштів на підвищення пенсій дітям війни, тому ці виплати не здійснювалися. З травня 2008 року розмір підвищення пенсії був встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Згідно п.8 цієї постанови дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн., з 1 жовтня - 49,80 грн до цього періоду позивачу виплачується підвищення до пенсії у встановленому цією постановою  у розмірі  10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Посилання позивача на ч. 1 ст. 28 Закону України ЗУ «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування», що розмір надбавки має вираховуватися з мінімального розміру пенсії за віком є неправильним, оскільки він застосовується виключно при визначені розміру пенсій, призначених відповідно до цього Закону, а для розміру надбавок та підвищення до пенсій він не застосовується і для цього до вказаного Закону належить внести відповідні зміни. Просить відмовити в задоволенні позову також у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду без поважних причин.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України орган державної влади зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

                   Відповідно до положень ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті  суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав і свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-І/ від 18.11.04р. встановлено, ще дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

          На 2007 рік дію статті 6 Закону № 2195 було зупинено пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 р, який рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнано неконституційними. Законом України від 28.12.2007р. до п. 41 розділу II  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»було внесено  зміни до Закону України «Про соціальний статус дітей війни»і стаття 6 була викладена в новій редакції, якою було встановлено, що до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зазначені зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 22.05.2008 р  діє положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18.11.04  року, тобто в  редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2007 року.

           За конституційними нормами, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, і виходячи з пріоритетності Законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії; підлягає застосуванню стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18.11.04р., але всупереч цьому підвищення до пенсії позивачеві відповідачем нараховувалось і виплачувалось не в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленому законом, а в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а саме, з 22 травня 2008р. -48,10грн., з 1 липня 2008р.-48,20грн., з 1 жовтня 2008р. -49,80грн., чим істотно звужується обсяг встановлених Законом № 2195 прав.

           Розмір мінімальної пенсії за віком, на який міститься посилання у зазначеному Законі, визначається лише ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому саме виходячи з вказаного розміру має проводитися розрахунок, і він не може бути змінений постановою Кабінету Міністрів України, як підзаконним актом.

В порушення зазначених вище норм відповідач не здійснив у визначеному законом порядку нарахування та виплату підвищення належної позивачеві пенсії і заперечення відповідача та посилання на те, що у Державному бюджеті не були передбачені кошти на виплату підвищення до пенсії дітям війни у розмірах, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», є безпідставними.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом 21.12.2010р., при цьому вона просить перерахувати підвищення до пенсії за період, який перевищує шестимісячний строк, встановленого законом для звернення до суду. Відповідач наполягає на відмові у задоволенні позову також у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Посилання позивача на те, що вона дізналася про відповідні рішення Конституційного Суду України після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації., і що ця обставина, на її думку, є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, не дають підстав для визнання судом причини пропуску строку поважною.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в межах шестимісячного строку позовної давності, тобто з 21.06.2010 року.

                Відповідно до положень ст. 183-2 та ст. 256 КАС України постанова підлягає негайному виконанню в межах виплати суми пенсії за один місяць.

                  Керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 86, 99, 162, 183-2, 256 КАС України, ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування», ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18.11.2004р.,   суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити  частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі здійснити перерахунок належної ОСОБА_1 пенсії з її підвищенням в 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат та здійснити  необхідні перерахунок та виплати за рахунок Державного бюджету України, починаючи з 21 червня 2010 року, а в межах виплати суми підвищення до пенсії за один місяць - виконання постанови здійснити негайно.

В задоволенні інших вимог відмовити за необґрунтованістю.

           На постанову протягом десяти днів з дня отримання її копії може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного адміністративного суду через Цюрупинський районний суд з одночасним надісланням  копії  апеляційної скарги  до суду апеляційної інстанції.

Суддя:                                                                                                    І.П. Лебідь