ф

УХВАЛА

16 листопада 2021 року

Київ

справа №807/2322/15

адміністративне провадження № К/9901/6422/20, №К/9901/5569/20

№К/9901/6625/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву Державної служби України з питань праці про роз`яснення постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі №807/2322/15 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, Управління Держпраці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці, Державної служби України з питань праці про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, визнання протиправними дій та бездіяльності,

УСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду від 23 вересня 2021 року касаційні скарги ОСОБА_1 , Державної служби України з питань праці, Управління Держпраці у Закарпатській області задоволено частково.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області з 30 жовтня 2015 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, на посаді начальника Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області з 30 жовтня 2015 року та зобов`язання Управління Держпраці у Закарпатській області вжити заходів щодо призначення (переведення) ОСОБА_1 на рівнозначну посаду - скасовано.

Ухвалено в цій частині нове рішення, яким поновлено ОСОБА_1 в Управлінні Держпраці у Закарпатській області на посаді рівнозначній тій, з якої ОСОБА_1 звільнено на підставі наказу Державної інспекції України з питань праці від 28 жовтня 2015 року №262-К".

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року в частині стягнення з Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 287813,96 грн (двісті вісімдесят сім тисяч вісімсот тринадцять гривень 96 копійок) скасовано.

В цій частині направлено справу на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.

В іншій частині рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року залишено без змін.

07 жовтня 2021 року Державна служба України з питань праці звернулася із заявою про роз`яснення судового рішення, у якій підставою такого звернення зазначила ускладнену реалізацію вказаного рішення Верховного Суду та наявну ймовірність неправильного його виконання.

Заявник, зокрема, цитує абзаци мотивувальної частини постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 807/2322/15, у яких зазначено: «Водночас відповідно до пункту 6 частини першої статті 6 Закону України «Про державну службу» рівнозначною є посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу. Вимога щодо врахування рівнозначності посади відображена в нормах Закону у випадках, що допускають переведення державного службовця. Верховний Суд вважає, що законодавець під «рівноцінною посадою» розумів таку посаду, яка відповідає кваліфікації державного службовця.»

Також заявник цитує статтю 6 Закону України «Про державну службу» та указує на те, що виникла недостатня правова урегульованість визначення терміну «рівнозначні посади», що може потягнути за собою ймовірність неправильного виконання постанови суду внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Розглянувши заяву Державної служби України з питань праці про роз`яснення постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 807/2322/15, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з такого.

За приписами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Вирішуючи питання обґрунтованості заяви, Суд виходить з того, що за правилами Кодексу адміністративного судочинства України роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення адміністративного суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2021 року внесено виправлення до тексту мотивувальної частини постанови від 23 вересня 2021 року у справі №807/2322/15 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, Управління Держпраці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці, Державної служби України з питань праці про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, визнання протиправними дій та бездіяльності та зазначено, що потрібно уважати правильним абзац мотивувальної частини постанови у такій редакції: «Водночас відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Закону України «Про державну службу» рівнозначною є посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.»

Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2021 року виправлено номер статті Закону України «Про державну службу», якою визначалося поняття рівнозначної посади.

Колегія суддів зазначає, що постанова Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року є зрозумілою за змістом, і в резолютивній частині чітко зазначено про поновлення ОСОБА_1 в Управлінні Держпраці у Закарпатській області на посаді рівнозначній тій, з якої ОСОБА_1 звільнено на підставі наказу Державної інспекції України з питань праці від 28 жовтня 2015 року №262-К.

При цьому саме судове рішення, його мотивувальна та резолютивна частини є зрозумілими і не містять неповноти, неточностей чи суперечностей, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови з задоволенні заяви Державної служби України з питань праці про роз`яснення постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі №807/2322/15.

Керуючись статтями 248, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні заяви Державної служби України з питань праці про роз`яснення постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі №807/2322/15 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, Управління Держпраці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці, Державної служби України з питань праці про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, визнання протиправними дій та бездіяльності

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

Судді: Л.О. Єресько

В.М. Соколов