Справа №1 - 34
2007р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2007 р. м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Войтко Ю.Б.
при секретарі Томенко І.В.
з участю прокурора Гантімурової Н.В.
та адвоката ОСОБА_2, ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Вінниця,АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, непрацездатний, інвалід 2 групи, раніше не судимий, в скоєнні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
21 березня 2006 року біля 19 години 50 хвилин водій ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи автомобілем „БМВ-520", НОМЕР_1, 1985 року випуску, рухався по автодорозі Вінниця-Гнівань в напрямку м. Гнівань. В районі Вінницького державного аграрного університету, що розташований за адресою с. Агрономічне, вул. Сонячна, 3 Вінницького району і області, під час зміни напрямку руху, а саме випередження автомобіля „ВАЗ-11013" НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямку, виїхав на праве узбіччя дороги, яке перебувало в мокрому стані, не впорався з керуванням автомобіля, що призвело до заносу автомобіля та виїзду останнього на зустрічну смугу руху, де відбулось зіткнення з зустрічним автобусом „Богдан А-091" НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5. Після зіткнення вищезазначених транспортних засобів, автомобіль „БМВ-520" зіткнувся з автомобілем „ВАЗ-21013" НОМЕР_2. Внаслідок ДТП пасажир автомобіля „БМВ-520" НОМЕР_1 ОСОБА_6 згідно висновку судово-медичної експертизи № 209/д від 18.04.2006 року отримав тілесні ушкодження у вигляді: сполучна травма тіла, закрита черепно-мозкова травма - синець в лобній ділянці в центрі, садна голови, перелом кісток основи черепа, забій головного мозку, субарахноїдальні крововиливи в лобних та тім'яних ділянках з обох сторін, крововилив в шлуночки мозку, набряк головного мозку; закрита травма грудей-перелом ребер справа по декількох анатомічних лініях з ушкодженням реберної плеври та крововиливи в м'язи в місцях переломів, гемоторакс справа (500 мл) , спадання правої легені; садна шиї, правого ліктьового суглобу, правого передпліччя, лівого стегна, лівої гомілки, від яких наступила смерть на місці події. Сполучна травма тіла у ОСОБА_6 має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, яке небезпечне для життя в момент заподіяння та стоїть в причинному зв'язку зі смертю.
Пасажир автомобіля „ВМВ-520" НОМЕР_1 ОСОБА_7 згідно висновку судово-медичної експертизи № 1136 від 08. 06.2006 року отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно мозкової травми - струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень , що спричинили короткочасний розлад здоров'я . Пасажир автобуса „Богдан А-091" НОМЕР_3 ОСОБА_8 згідно довідки № 4032 від 22.03.2006 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою лівої половини грудної клітки, від госпіталізації та проходження СМЕ відмовився, вказані ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином водій ОСОБА_1 порушив вимоги ПДР України, а саме: п. 2.9 а „ водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин"; п. 10.1 „ перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху"; п. 11.1 „ кілька смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідно напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними"; п. 12.1 „ під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним"; п. 12.2 „ у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги"; п. 14.1 „ здійснювати обгін нерейкових транспортних засобів дозволяється лише ліворуч". Порушення вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходиться в причинному зв'язку з наслідками ДТП.
В судовому засіданні підсудний повністю визнав свою вину. Скориставшись правом передбаченим ст. 63 Конституції України від дачі показань відмовився. Повністю визнав фактичні обставини справи зазначені в обвинувальному висновку. Суду пояснив, що злочин вчинив за обставин зазначених в обвинувальному висновку.
Не дивлячись на повне визнання вини підсудним ОСОБА_1, його вина в інкримінованому злочині підтверджується зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Допитаний у справі потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що загиблий ОСОБА_6 є його сином. 21 березня 2006 року йому подзвонили та повідомили, що його син ОСОБА_9 загинув під час дорожньо-транспортної пригоди. Потерпілий приїхав на місце пригоди і побачив розбитий автомобіль «БМВ». Працівники міліції повідомили, що його син мертвий в зазначеному автомобілі. ОСОБА_6відчинив двері автомобіля та спробував витягнути сина з машини, однак він не зміг цього зробити, оскільки ноги сина були затиснені. Приїхав евакуатор, працівники МНС витягнули сина і його відвезли в морг.
Потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив, що в той день він працював на СТО і до нього на автомобілі приїхав ОСОБА_1 з метою провірити машину. Пізніше, приблизно о 19.00 год., підсудний приїхав за машиною і в цей час прийшов Кудрик ОСОБА_9, який запізнювався на маршрутне таксі. ОСОБА_1 запропонував відвезти потерпілого ОСОБА_7 в смт. Гнівань. З ними поїхав і ОСОБА_6. Вони рухались по Гніваньському Шосе в напрямку смт. Гнівань, а перед ними їхав автомобіль «Жигулі» з меншою швидкістю. «БМВ» їхала ближче до узбіччя і коли наблизилися до автомобіля «Жигулі», останній також змістився до узбіччя праворуч. ОСОБА_1 намагався вирівняти руль, однак їх «викинуло» на асфальт. Далі потерпілий нічого не пом»ятає.
З оголошених пояснень потерпілого ОСОБА_8 судом встановлено, що 21 березня 2006 року приблизно о 20.00 год. біля с. Агрономічне Вінницького району він сів в маршрутне таксі Селище-Урожай автобус «Богдан» білого кольору. Він сидів на місці позаду водія та розмовляв по мобільному телефону. В районі аграрної академії він відчув сильний удар в передню частину автобуса. В результаті удару потерпілий грудьми вдарився в перила перед місцем водія. Коли вийшов з автобуса побачив, що передня частина автобуса пошкоджена, зліва від автобуса стояв автомобіль «БМВ» темного кольору в пошкодженому стані, позаду автобуса поперек полоси руху в напрямку с. Агрономічне автомобіль «ВАЗ» білого кольору. Потерпілий дав свій мобільний телефон водію автобуса і поїхав додому. Наступного дня, оскільки боліла грудна клітка, звернувся в лікарню де йому повідомили, що у нього забій лівої половини грудної клітки.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що 21 березня 2006 року біля 20.00 год. він на власному автомобілі «ВАЗ-21013» виїхав з м. Вінниця в с. Агрономічне по особистих справах. Дорога була суха, опадів не було і свідок рухався зі швидкістю приблизно 50 км/год. Раптом він почув з правого боку свого автомобіля шум і світло фар машини, як йому потім стало відомо «БМВ», яка здійснювала обгін. Даний автомобіль перетнувши смугу його руху виїхав на зустрічну смугу де зіткнувся з іншим автомобілем, як йому потім стало відомо мікроавтобусом «Богдан». Після цього автомобіль «БМВ» відкинуло і він вдарив його автомобіль.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що його стаж водія складає 13 років. 21 березня 2006 року приблизно о 19.00 год. він виїхав з с. Селище, Тиврівського району і рухався по автошляху Гнівань-Вінниця в напрямку м. Вінниця по свої смузі руху. Покриття автошляху було сухим і він рухався зі швидкістю приблизно 50 км/год.. В якійсь момент свідок побачив, що з узбіччя зустрічної смуги руху на смугу руху його автобуса раптово виїжджає легковий автомобіль іноземного виробництва темного кольору, як пізніше йому стало відомо марки «БМВ», який, як показалося свідку, виконував маневр розвороту. ОСОБА_11 різко натиснув на гальма, однак практично одразу відбулося зіткнення між автомобілями. Він вияснив чи не отримали ушкодження пасажири і вийшов надати допомогу іншим учасникам ДТП. Вийшовши з автобуса побачив біля автобуса автомобіль «БМВ», а на відстані приблизно 10 метрів позаду поперек смуги руху стояв автомобіль «ВАЗ» з пошкодженою передньою частиною.
Вина підсудного також підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінальної справи:
рапортом працівника міліції Т.О. Шень про виявлення ознак злочину (а.с.2);
- протоколом огляду місця події ділянки автошляху Вінниця-Гнівань, неподалік Вінницького державного аграрного університету від 21 березня 2006 року яким підтверджуються обставини ДТП встановлені судом(а.с.4-19);
- протоколом огляду транспортного засобу автомобіля «ВАЗ-21013» НОМЕР_2 яким зафіксовані пошкодження передньої частини зазначеного т/з та транспортного засобу автомобіля „Богдан А-091" НОМЕР_3, яким зафіксовані пошкодження передньої частини зазначеного т/з (а.с.31-33, 37-43);
- протоколом огляду речового доказу автомобіля „ВАЗ-11013" НОМЕР_2; трьох електричних лампочок: 2 лампочек з передніх фар автобуса „Богдан А-091" НОМЕР_3, 1лампочки з передньої фари автомобіля „БМВ-520" НОМЕР_1; автомобіля „БМВ-520" НОМЕР_1 (а.с.58-61, 76-77,97-102);
- постановою про приєднання до справи речових доказів від 27 березня 2006 року автобуса „Богдан А-091" НОМЕР_3; автомобіля „ВАЗ-11013" НОМЕР_2; 2 лампочок з передніх фар автобуса „Богдан А-091" НОМЕР_3, 1лампочки з передньої фари автомобіля „БМВ-520" НОМЕР_1; автомобіля „БМВ-520" НОМЕР_1 (а.с.44,68,78,103);
- висновком експерта № 209/д від 18.04.06 року згідно якого на трупі ОСОБА_6 виявлена: сполучна травма тіла, закрита черепно-мозкова травма - синець в лобній ділянці в центрі, садна голови, перелом кісток основи черепа, забій головного мозку, субарахноїдальні крововиливи в лобних та тім'яних ділянках з обох сторін, крововилив в шлуночки мозку, набряк головного мозку; закрита травма грудей-перелом ребер справа по декількох анатомічних лініях з ушкодженням реберної плеври та крововиливи в м'язи в місцях переломів, гемоторакс справа (500 мл), спадання правої легені; садна шиї, правого ліктьового суглобу, правого передпліччя, лівого стегна, лівої гомілки. Сполучна травма тіла у ОСОБА_6 має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, яке небезпечне для життя в момент заподіяння та стоїть в причинному зв'язку зі смертю(а.с.93-94);
- актом судово-медичного дослідження трупа № 209 від 14.14.2006 року з висновком аналогічним висновку експерта № 209/д від 18.04.06 року (а.с.107-108);
- висновком експертизи № 132а від 06 травня 2006 року згідно якого на момент зіткнення транспортних засобів представлені на дослідження 2 лампочки передньої правої фари автобуса Богдан-А-091 НОМЕР_3 випромінювали світло в ближньому режимі; лампочка передньої фари автомобіля БМВ-520 НОМЕР_1 випромінювала світло в ближньому режимі(а.с.113-115);
- висновком експерта № 1136 від 08.06.2006 року згідно якого у ОСОБА_7 під час стаціонарного лікування у Вінницькій МКЛ № 2 з 21 по 23.03.06 року були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно мозкової травми - струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень , що спричинили короткочасний розлад здоров'я (а.с.129);
- висновком експерта № 249а від 21 липня 2006 року згідно якого в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля БМВ-520 НОМЕР_6 ОСОБА_1 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п.10.1,11.1,12.1,12.2,14.1 Правил дорожнього руху. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля ВАЗ-21013 НОМЕР_2 ОСОБА_4 з технічної точки зору регламентувались вимогами п. п. 12.2,12.3 Правил дорожнього руху. В даній дорожній обстановці дії водія автобуса БОГДАН-А091 НОМЕР_3 ОСОБА_5 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п.12.2,12.З Правил дорожнього руху. При вихідних даних вказаних в постанові про призначення експертизи в умовах даної пригоди водій автобуса БОГДАН-А091 НОМЕР_4 не мав(див. таблицю до питання N 5 в дослідницькій частині) технічної можливості попередити зіткнення терміновим гальмуванням з зупинкою автобуса до полоси руху автомобіля БМВ-520 НОМЕР_6. Формально в даній дорожньо-транспортній обстановці технічна
можливість попередити зіткнення у водія автомобіля ВАЗ-21013
ОСОБА_4 полягала у виконанні ним вимог викладених у
п.12.3 Правил дорожнього руху. Однак слід зазначити, що коли
транспортний засіб, в даному випадку БМВ-520, допустив зіткнення з
першим транспортним засобом та переміщається в некерованому стані
і не гальмується, досліджувати питання про технічну можливість у
водія автомобіля ВАЗ-21013 ОСОБА_4 не має змісту, так як
ні зниження швидкості ні гальмування не виключала можливості
зіткнення. Зіткнення автобуса БОГДАН-А091 НОМЕР_7 та автомобіля БМВ-520 НОМЕР_8 знаходиться на смузі руху в напрямку м. Вінниці. На момент дослідження технічних несправностей системи рульового керування автомобіля БМВ-520 НОМЕР_6 не виявлено. В такому разі на момент ДТП система рульового керування автомобіля, що досліджувався, знаходилась в роботоздатному стані. На момент дослідження технічних несправностей гальмівної сите-ми автомобіля БМВ-520 НОМЕР_6 не виявлено. За виключенням пошкодження гальмівної трубки розташовані в районі переднього правого бризговика, яке виникло під час зіткнення транспортних засобів в результаті дії ударного навантаження. В такому разі на момент ДТП робоча гальмівна система наданого на дослідження автомобіля БМВ-520 знаходилась в роботоздатному стані(а.с.143-151).
Сукупність зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів дозволяють суду зробити висновок про те, що дії підсудного ОСОБА_1, що виразились в порушенні ним правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортного засобу, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_6, слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України та дана кваліфікація знайшла своє підтвердження в ході досудового та судового слідства.
При призначенні виду та розміру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що відповідно до ч.4 ст.12 КК України даний злочин є тяжким, однак на підставі ч. 3 ст. 25 КК України є необережним у формі злочинної недбалості. Також суд враховує особу винного, зокрема що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, є інвалідом другої групи. Суд враховує ставлення підсудного до вчиненого злочину, що він частково відшкодував шкоду завдану злочином потерпілому ОСОБА_12 і має намір в подальшому її відшкодовувати, вибачився перед потерпілим і дуже шкодує щодо скоєного. Також суд враховує, що підсудний повністю відшкодував шкоду іншим особам, яким даним злочином заподіяно шкоду.
Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання підсудного, суд визнає визнання вини підсудним ОСОБА_1.).
Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання підсудного, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Сукупність даних про обставини вчинення злочину та особу винного дають суду підстави вважати, що ОСОБА_1 не представляє підвищеної суспільної небезпеки і його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті він може бути звільнений від його відбування з призначенням іспитового строку відповідно до ст.75 КК України. Враховуючи обставини вчинення злочину, зокрема обставини, що обтяжують покарання підсудного (вчинення злочину в стані сп'яніння), на думку суду керуючи транспортними засобами ОСОБА_1 є особою небезпечною для суспільства, тому до основного покарання слід застосувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
При цьому також суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів.
Потерпілим ОСОБА_12 заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди, зокрема матеріальної шкоди в розмірі 12342,79 гривень, витрат на правову допомогу в розмірі 500 гривень та моральної шкоди в розмірі 50000 гривень. Підсудний відшкодував потерпілому ОСОБА_12 8000 грн. матеріальної шкоди і 2000 моральної шкоди, що не заперечується потерпілим і підтверджується матеріалами справи. ОСОБА_1 в частині стягнення 4342,79 грн. матеріальної шкоди та стягнення 500 грн. на надання юридичних послуг просить потерпілому відмовити. Враховуючи фізичний стан, дохід підсудного - пенсію за інвалідністю в розмірі 338,15 грн., часткове відшкодування шкоди потерпілому, просить задоволити моральну шкоду в мінімальному розмірі.
Відповідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року(зі змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» у випадку смерті потерпілого організація або громадянин, відповідальні за заподіяння шкоди, зобов'язані відшкодувати витрати на поховання (в тому числі на ритуальні послуги та обряди). Згідно ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката несуть сторони.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги потерпілого в частині стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд виходить з положень ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна (немайнова) шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями, рішеннями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її завдала за наявності її вини. Судом установлено вину підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину. При визначенні грошової компенсації, достатньої для відшкодування перенесених та триваючих моральних страждань суд враховує тривалість зазначеної душевної травми, її глибину. Також суд враховує, що підсудний ОСОБА_1, після вчинення злочину, через батьків намагався матеріально, по можливості, допомогти близьким загиблого, також суд враховує матеріальний стан підсудного, що на даний час він потребує лікування, даний злочин вчинений з необережності, підсудний частково відшкодував моральну шкоду, врахувати дохід підсудного, що на даний час складається з пенсії за інвалідністю, оскільки для визначення розміру моральної шкоди слід враховувати можливість відшкодування її винною особою та вона повинна бути співрозмірною заподіяній шкоді. З урахуванням даних обставин та сплаченої суми підсудним на відшкодування моральної шкоди, на думку суду позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 13000 гривень.
Згідно ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні. Шкода відшкодовується дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років. Шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника.
Цивільним позивачем ОСОБА_13 заявлено позов на відшкодування матеріальної шкоди в зв'язку з втратою годувальника в сумі 84006 гривень. Позивач зазначала, що у зв'язку з тим , що її чоловік на момент смерті не працював, то винним в його смерті повинна відшкодовуватися шкода в розмірі офіційного прожиткового мінімуму без урахування призначеної пенсії. Суду не надано доказів на підтвердження розміру середньомісячного заробітку потерпілого, однак в зв'язку з тим, що відповідачем визнаються позовні вимоги в розмірі не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, в ці частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України , суд -
ЗАСУДИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді 4 років 6 місяців років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяців.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі, призначивши іспитовий строк тривалістю 2 роки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи;
- періодично з'являтись для реєстрації до органів кримінально-виконавчої системи.
Заявлені у справі цивільні позови задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_12 4342,79 гривень матеріальної шкоди, 500 гривень судових витрат по оплаті правової допомоги адвоката та моральну шкоду в розмірі 13000 гривень, а всього 17 842,79 гривень на його користь. В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_13 на утримання її сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, шкоду в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення дитиною вісімнадцяти років.
Речові докази: автобус „Богдан А-091" НОМЕР_3, переданий на зберігання власнику ТОВ «АТП Слободянюк», залишити у нього ж у власності; автомобіль „ВАЗ-11013" НОМЕР_2, переданий на зберігання власнику ОСОБА_4, залишити у нього ж у власності; автомобіль „БМВ-520" НОМЕР_1, переданий на зберігання на штрафний майданчик поста ДАІ «Бар», передати у власність власнику ОСОБА_1; 2 лампочок з передніх фар автобуса „Богдан А-091" НОМЕР_3, 1лампочки з передньої фари автомобіля „БМВ-520" НОМЕР_1, передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області - знищити.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: