Справа №1-251

                                                                                                                           2007 рік

В И Р О К

іменем України

02 серпня 2007 року                                                                    місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого  судді                      Войтко Ю.Б.

при секретарі                             Томенко І.В.

з участю прокурора                  Швець С.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця м. Вінниця, АДРЕСА_1,  українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого,  раніше судимого15.05.1998 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст.ст. 81ч. 3, 140 ч. 2, 17-140 ч. 2, 42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 16.05.2001 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст.ст. 17-140 ч. 2, 145 ч. 1,140 ч. 2, 42, 43 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі та за постановою Вінницького обласного суду від 18.02.2002 року строк відбування покарання зменшено до 4 років 4 місяців позбавлення волі,

за ознаками ст.186 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

 ОСОБА_1 12.05 2007 року приблизно о 23.00 год. знаходячись біля повороту на с. Бохоники, Вінницького району Вінницької області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи прямий умисел на відкрите викрадення майна, відкрито заволодів майном гр-ки ОСОБА_2, а саме: жіночою сумочкою, вартість якої згідно висновку спеціаліста № 507 від 18.04.2007 року, становить 29.25 грн. в якій знаходились: мобільний телефоном марки «Нокіа 1100» вартість якого згідно висновку спеціаліста № 506 від 18.05.2007 року становить 133,00 грн., косметичка жіноча чорного кольору вартість якої згідно висновку спеціаліста № 508 від 18.05.2007 року становить 6,60 грн., ланцюжок із жовтого металу вартість якого згідно із висновком спеціаліста № 510 від 18.05.2007 року, становить 673,00 грн., каблучка із жовтого металу вартістю згідно із висновком спеціаліста № 509 від 18.05.2007 року 3,60 грн., всього на загальну суму 845,45 грн., чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду.

Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_1 вину в інкримінованому злочині визнав повністю, розкаявся у вчиненому та суду пояснив, що дійсно вчинив зазначений злочин за умов та при обставинах, викладених в обвинувальному висновку. Скориставшись правом передбаченим ст. 63 Конституції України від дачі показань відмовився, оскільки визнав фактичні обставини справи.

Судом оголошені пояснення потерпілої ОСОБА_2 про те, що 11.05.2007 року вона запізнилась на маршрутку в м. Гнівань та доїхавши до Аграрного університету вирішила до с. Бохоники йти пішки. Приблизно о 21.00 год. вона вийшла з кінцевої тролейбусної зупинки по трасі в напрямку с. Бохоники. Коли вона дійшла до школи-інтернату, який розташований біля обласного тубдиспансеру, то побачила молодого чоловіка, який стояв на узбіччі траси обличчям в напрямку м. Гнівань. Потерпіла пройшла повз нього та пішла далі. Пройшовши приблизно 300 метрів вона відчула, що за нею хтось йде і повернувшись побачила того ж молодого чоловіка, що стояв на узбіччі дороги. Він йшов за нею на відстані від неї приблизно 0,5 метра. Вона злякалась та сказала йому, що він її налякав. Після цього молодий чоловік запитав у неї куди вона прямує, а вона відповіла що додому. Хлопець запитав де вона проживає і чому йде пішки. Потерпіла йому відповіла що живе в м. Гнівань, а пішки йде тому, що немає грошей на проїзд. Після цього ОСОБА_1 запропонував їй гроші, але ОСОБА_2 відмовилась мотивуючи це тим, що потім не зможе його знайти щоб віддати гроші. Після цього підсудний запропонував її провести. Вона відмовилась, однак він все одно пішов поряд з нею. Потім даний молодий чоловік почав зупиняти машини щоб вона змогла доїхати додому. Потерпіла його заспокоювала, так як він був в нетверезому стані і міг попасти під машину. По дорозі вони розговорились і хлопець представився ім'ям ОСОБА_3 та сказав, що живе в м. Вінниця. ОСОБА_2запропонувала перекурити і вони відійшли трохи вбік від траси та покурили. Коли вирішили йти далі, ОСОБА_3взяв її за коліна та підняв перед собою, на що вона попросила щоб він поставив її на землю. Хлопець сказав, що не опустить на землю поки вона його не поцілує. Вона змушена була пообіцяти його поцілувати, після чого він опустив її на землю та вони пішли далі. Коли дійшли до кафе, що розташоване не доходячи повороту на с. Бохоники, він почав з неї вимагати щоб вона його поцілувала. Вона почала відмовлятись, на що він штовхнув її руками від чого та впала на землю, а він впав на неї та почав цілувати. Потерпіла почала його вмовляти щоб він її не зачіпав, після чого підсудний допоміг їй підвестись, при цьому сильно тримаючи її за лікті. Вона коли встала то вдарила його ногою в пах, але не дуже вдало, і він її відпустив. Потерпіла почала тікати. Відбігла від ОСОБА_3 приблизно на 15 метрів і він її наздогнав та схопивши за руки кинув на землю та впав на неї. ОСОБА_2 від цього злякалась та прикинулась непритомною, але він продовжував її цілувати. Вона почала плакати і почала його просити щоб він приніс їй з кафе води. ОСОБА_3 відмовився йти в кафе та допоміг їй піднятись. Піднявшись вона побачила що із сумки випали сонцезахисні окуляри, та піднявши їх поклала в сумку. Хлопець звернув увагу на сумку та вирвав сумку у неї із рук, після чого пішов в напрямку м. Вінниця. Потерпіла пішла за ним. На відстані приблизно 15 метрів вона просила його щоб він віддав сумку, але він не реагував і повернув в напрямку лісу, що біля с. Бохоники. Потерпіла після цього  направилась в кафе, а підсудний з лісу почав її звати обіцяючи, що якщо вона прийде до нього, то віддасть їй сумочку. Але потерпіла пішла до кафе та повідомила про вчинений злочин в міліцію. Після цього на наступний день вона впізнала свої речі, які працівники міліції вилучили у ОСОБА_1.

У зв'язку з заявою підсудного про повне визнання вини, на підставі ст.ст. 299, 301¹ КПК України суд вважає за недоцільне здійснювати допит свідків та досліджувати письмові докази і при цьому підсудному роз'яснено, що в такому випадку він буде позбавлений можливості оспорювати дані фактичні обставини в апеляційному порядку.

На думку суду дії ОСОБА_1, що виразились в відкритому викраденні чужого майна (грабіж), кваліфікуючою ознакою якого є грабіж вчинений повторно, слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України та дана кваліфікація знайшла своє підтвердження в ході судового та досудового слідства.

При призначенні виду та розміру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що відповідно до ст. 12 КК України він віднесений до тяжких злочинів, думку потерпілої про призначення покарання, особу винного, його вік, що ОСОБА_1 притягувався до кримінальної відповідальності, однак позитивно характеризується за місцем проживання, добровільно відшкодував потерпілій збитки завдані злочином, що підсудний є особою з легкою розумовою відсталістю ступеня легкої дебільності.

Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання підсудного, суд встановив визнання вини, сприяння в розкритті злочину.

Обставини, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання підсудного, судом не встановлені.

Сукупність даних про обставини вчинення злочину та особу винного дають суду підстави вважати, що ОСОБА_1 не представляє підвищену суспільну небезпеку та його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, через що йому можливо призначити у вигляді позбавлення волі та звільненням на підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання з встановленням іспитового строку.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України та призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання встановивши іспитовий термін строком 2 (два) роки.

         На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1:

-    не виїжджати на постійне місце проживання за межі України без дозволу органів кримінально - виконавчої системи;

-    повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання чи  роботи;

-    періодично з'являтись для реєстрації до органів кримінально - виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЄКЦ при УМВС України у Вінницькій області 1294 грн. 75 коп. за проведення товарознавчого дослідження.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.

Речові докази - мобільний телефон «Нокіа 1100», жіночу сумочку, косметичку, ланцюжок з жовтого металу, каблучку з жовтого металу, паспорт, які знаходяться на збріганні в потерпілої ОСОБА_2, залишити в її користуванні.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя:

Вирок постановлено в нарадчій кімнаті.

Суддя: