Справа № 1 - 38
2007 рік
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2007 року Вінницький районний суд
в складі: головуючого судді: Войтко Ю.Б.
при секретарі: Старинець Н.В.
з участю адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця с. Агрономічне, вАДРЕСА_1, Вінницького району Вінницької області, громадянина України, українця, розведеного, не працюючого, військовозобов'язаного, на утриманні неповнолітня дитина, раніше не судимого,
в скоєні злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки та мешканки с. Агрономічне, АДРЕСА_2, Вінницького району Вінницької області, громадянки України, українки, не одруженої, не працюючої, пенсіонерки, раніше не судимої,
в скоєні злочину, передбаченого ст. 126 ч.1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 обвинувачується ОСОБА_1 в тому, що 17 червня 2006 року близько 10.00 год. ранку, коли ОСОБА_2 зі своєю дочкою ОСОБА_4 та онучкою ОСОБА_5 йшли по вул.. Тімірязєва в с. Агрономічне, ОСОБА_4, знаходячись в нетверезому стані , з хуліганських спонукань підбіг до ОСОБА_2 та після брутальної нецензурної лайки в її адресу почав її штовхати, а потім наносити удари руками в різни частини тіла, чим завдав значного фізичного болю та спричинив їй, згідно акту судово-медичного дослідження № 1579 від 20.06.2006 року, легкі тілесні ушкодження та короткочасний розлад здоров'я.
ОСОБА_2 вважає, що в діях ОСОБА_4 є ознаки злочину передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
ОСОБА_5 обвинувачується ОСОБА_2 в тому, що 17 червня 2006 року, на протязі часу з 10.00 до 11.00 год. остання, на підставах родинних неприязних відносин вчинила сварку з подальшою бійкою у квартирі АДРЕСА_2 с. Агрономічне, куди без будь-якого дозволу прийшла зі своєю донькою ОСОБА_6, з'ясовуючи вигадані і безпідставні претензії по відношенню сина скаржниці ОСОБА_4.
Так, ОСОБА_2 будучи фізично більшою за ОСОБА_5 на пропозицію останньої, про добровільне залишення її квартири, відреагувала агресивно та висловлюючи образливі слова, кулаком руки нанесла ОСОБА_5 удар у плече, а коли остання намагалась примусово виставити її за двері, схватила потерпілу за голову, за коси, та відштовхнула від себе, при цьому роздерши своїми нігтями руки обличчя ОСОБА_5 з лівої сторони, чим завдала потерпілій фізичного болю, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на тілі та садна на обличчі.
ОСОБА_5 вважає, що в діях ОСОБА_2 є ознаки злочину передбаченого ст. 126 ч. 1 КК України - умисне завдання удару, побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Підсудний ОСОБА_4 вину не визнав і суду пояснив, що 17.06.2006 рок він повідомив колишній дружині, що зайде за донькою і візьме її на весілля до знайомих на що отримав відповідь, що донька хвора і необхідно занести гроші, бо вона доньку не пустить. ОСОБА_1 пішов до неї додому, однак виходячи з провулку зустрів колишню дружину, колишню тещу з донькою які йшли на город. Він запропонував купити дочці платтячко і сам відведе її до лікаря та з'ясувати наскільки вона хвора щоб не їхати на весілля. ОСОБА_2 не погодилася. Тоді він попросив взяти доньку на дві години. У його батьків в цей день був ювілей сумісного життя. ОСОБА_2 погодилися, однак сказали, що будуть ходити «по п'ятам». Зазначав, що по дорозі зайшли в магазин де він купив дочці печиво й сік. Коли прийшли до помешкання його сестри, ОСОБА_2 вчинила сварку, а коли мати і сестра підсудного намагалися її виставити, вчинила з ними бійку. В цей час колишня дружина забрала у нього дитину, яка хотіла залишитися, і з бувшою тещею пішли від них. У матері і у сестри була зіпсована одежа для весілля, зачіски, необхідно було накладати грім щоб скрити сліди побоїв. Підсудний додав, що ОСОБА_2 навмисно намагається зруйнувати йому життя, про що йому постійно наголошує, в період його шлюбу з її донькою намагалася керувати ним, були неодноразові спроби посварити підсудного з його рідними. Є намір позбавити його батьківських прав.
Підсудна ОСОБА_2 вину в інкримінованому злочині не визнала і суду пояснила, що 17 червня 2006 року вони з дочкою і внучкою йшли на город вибрати полуниці та вирвати ромашки. Їм назустріч по вулиці Тимірязєва йшов ОСОБА_4 який повідомив, що забере дитину, на що вона з дочкою не погодилися, оскільки внучка була хвора. ОСОБА_4 почав ображати ОСОБА_2, забрав у неї з рук дитину і штовхнув підсудну, потім вдарив її по руках, шиї, по голові, крутив руки, своєю ногою вдарив її в ліву ногу нище коліна. Дочка підсудної в той час стояла в 3-4 м. від них, бо боялася підійти, і дивилася. ОСОБА_4 схопив дитину і пішов в напрямку де проживає його сестра. Підсудна з дочкою пішли за ними і ОСОБА_2 постійно казала йому щоб він віддав дитину бо та хвора. Вона з онукою, її дочка ОСОБА_6 і ОСОБА_4 підійшли до квартири сестри ОСОБА_4. Останній з дитиною зайшли в квартиру, а за ними зайшла ОСОБА_6, а ОСОБА_2 ширше відкрила вхідні двері і підперла їх ногою. ОСОБА_7 вийшла з квартири і почала казати чого та стоїть і щоб вона йшла, при цьому била її по руці, а ОСОБА_2 не давала зачинити тяжкі броньовані двері. Підбігла ОСОБА_5 і стягнула з неї берет, а потім втекла і сховалася за спину свого чоловіка. Підсудна зазначала, що її били, а вона не відповідала на удари. Вона пішла за ОСОБА_1 щоб не побили її доньку і необхідно було забрати дитину.
Потерпіла ОСОБА_5 підтримала фактичні обставини зазначені в скарзі та суду пояснила, що 17 червня 2006 року було 33 роки їх спільного сімейного життя з чоловіком і в цей же день вони були запрошені на весілля до своїх знайомих. Знаходячись в с. Агрономічне в квартирі вона була в ванній кімнаті коли почула крики. Вийшла з ванної і побачила, що ОСОБА_2 б'є її дочку. Тоді потерпіла разом з дочкою намагалися виштовхнути ОСОБА_2 з квартири щоб та не билася. Під час цього остання роздерла потерпілій обличчя, вдарила в плече, зіпсувала зачіску, одежа доньки була вся забруднена.
Потерпіла ОСОБА_2 підтримала фактичні обставини зазначені в скарзі, надала суду пояснення аналогічні поясненням наданим в якості підсудної.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що 17 червня 2006 року вона разом з донькою та свою мамою йшли на город та по дорозі зустріли підсудного ОСОБА_4 який хотів забрати хвору дитину на весілля. ОСОБА_4 видирав дитину у ОСОБА_2 і при цьому наносив кулаками удари по різним частинам тіла, в ліву руку в область плеча, по голові, шарпав за груди. Коли відібрав дитину, та з плачем пішла до ОСОБА_7. Свідок пішла забрати дитину з квартири сестри підсудного, а її мати в цей час тримала двері квартири, при цьому в одні руці тримала два пакети. ОСОБА_7 зірвала з ОСОБА_2 капелюшок, била по голові та била розчіскою по руці щоб та відпустила двері. Свідок забрала дитину і вони разом з мамою пішли.
Видумка потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_6, що підсудний ОСОБА_4 наносив удари по різних частинах тіла, по голові, по шиї, нозі, крутив руки, шарпав за груди спростовується актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 1579 від 20.06.2006 року згідно якого на зазначених частинах тіла ушкоджень не виявлено. Крім того, існують розбіжності в показах зазначених осіб щодо обставин їх отримання, оскільки ОСОБА_2 стверджує, що ОСОБА_4 відібрав дитину, а потім наніс тілесні ушкодження, а ОСОБА_6 пояснила, що він наносив удари з метою відібрання дитини. Не найшов підтвердження той факт, що підсудний знаходився в нетверезому стані, не зазначали про нього в своїх поясненнях потерпіла і свідок. Також суд бере до уваги, що між ОСОБА_6 і її бувшим чоловіком ОСОБА_1 існують неприязні стосунки, тому суд критично ставиться до показів зазначеного свідка.
Також факт нанесення тілесних ушкоджень підсудним ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 в с. Агрономічне по вул. Тимірязєва спростовується показами свідка ОСОБА_8 яка суду пояснила, що 17.06.2006 року вона з онуком стояла на зупинці в с. Агрономічне бо їхала в м. Вінниця. Неподалік від них стояли їх односельці і вона чула як ОСОБА_4 просив у ОСОБА_2 та її дочки щоб ті дали дитину, а вони не хотіли. Потім дитина ОСОБА_11 сама вирвалась з рук і пішла з батьком. ОСОБА_2 і її дочка ще стояли і говорили між собою, а потім пішли за ними. Свідок ще стояла хвилин п'ять і не бачила ніякої бійки. Також зазначала, що якщо б на вулиці була бійка, то в селі про це всі б знали.
Суд допускає, що тілесні ушкодження зазначені в акті судово-медичного дослідження (обстеження) № 1579 від 20.06.2006 року могли бути отриманні ОСОБА_2 під час того, як остання намагалася утримати броньовані двері квартири ОСОБА_7, що логічно співпадає з поясненнями свідків тих подій, потерпілої ОСОБА_5 і самої ОСОБА_2.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 17.06.2006 року біля 10.00 год. в квартиру його доньки ввірвалась ОСОБА_2 зі своєю донькою. Сутичка почалася між ОСОБА_2 і дочкою свідка, а його дружина їх розбороняла. Також зазначав, що в ході сутички ОСОБА_2 тягнула двері на себе, а ОСОБА_7 і ОСОБА_5 на себе, намагаючись їх закрити.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що суперечка почалася між її матір'ю і підсудною ОСОБА_2. Вони почали з силою шарпати двері і свідок боялася, що вони відірвуть ручки дверей. Під час суперечки забруднили одяг свідка, ОСОБА_2 вдарила її по нозі, аж коліно спухло.
Щодо показів свідка ОСОБА_10, то вони для судового слідства значення не мають, оскільки свідок пояснила, що саме з розказів ОСОБА_2 вона взнала, що останню побив бувший зять.
Таким чином суд вважає, що судовим слідством встановлено, не заперечується потерпілими и підсудними по справі, факт суперечки в квартирі АДРЕСА_3 в с. Агрономічне, Вінницького району і області, однак суд вважає не доведеним в судовому засіданні факт умисного завдання підсудною ОСОБА_2 удару, побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5.
Керуючись ст. ст. 323, 324, ч. 4 ст. 327, п. 2 ст. 6 КПК України, суд ,-
ЗАСУДИВ:
Визнати невинуватим ОСОБА_1 по ч. 1 ст. 125 КК України та по суду - виправдати.
Цивільний позов ОСОБА_2 про стягнення 2000 грн. моральної шкоди залишити без розгляду.
Визнати невинуватою ОСОБА_2 по ч. 1 ст. 126 КК України та по суду - виправдати.
Цивільний позов ОСОБА_5 про стягнення 1000 грн. моральної шкоди залишити без розгляду.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з дня проголошення.
СУДДЯ: