УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22- 2690/1789/11 Головуючий в суді 1інстанції –Антипова Л.О. Доповідач – Желепа О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі
головуючого : Желепи О.В.
суддів: Панченка М.М., Кабанченко О.А.
при секретарі: Мившук В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 21 вересня 2010 року в справі за заявою ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Десятої Київської державної нотаріальної контори, Київської міської державної адміністрації, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, 3-тя особа ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку та державного акта про право власності на земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Головного Управління юстиції, 3-ті особи ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_6, головне управління земельних ресурсів КМДА про визнання недійсним свідоцтва про право власності на ? частину майна подружжя, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2009 року в задоволенні основного та зустрічного позову відмовлено.
26 квітня 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про перегляд вказаного рішення за ново виявленими обставинами.
Свою заяву заявник обґрунтовував тим, що після набрання рішенням законно сили, осінню 2009 року ним був знайдений доказ, а саме договір про завдаток, відповідно до якого мати заявника ОСОБА_9 отримала від ОСОБА_10 завдаток в сумі 1000 грн. в рахунок вартості 24 000 гривень, квартири, яку остання зобов ?язувалась в подальшому продати в строк до 19 травня 1998 року.
Вказаний доказ, на думку заявника, доводить, що будинок АДРЕСА_1 був придбаний за особисті кошти ОСОБА_9 та заявника, а тому він не є спільним майном подружжя та не може належати ОСОБА_5 Тобто доводить наявність підстав для визнання недійсним свідоцтва про право власності на майно подружжя.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 вересня 2010 року в задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд за ново виявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2009 року відмовлено.
Не погоджуючись з такою ухвалою ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просила про її скасування та постановлення нової ухвали про задоволення заяви. В скарзі зазначала, що суд безпідставно зазначив про пропуск заявником строку для подачі заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, оскільки станом на день подачі заяви, законом було визначено право сторони на протязі трьох місяців звертатись з заявою, а в ухвалі цей строк зазначено один місяць. Крім того в ухвалі не зазначено про те, що в судовому засіданні під час розгляду заяви були присутні вона та ОСОБА_4, які заявляли про допуск до справи ОСОБА_11, яка є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3, доводи апеляційної скарги підтримала.
ОСОБА_11 (правонаступник ОСОБА_5), доводи скарги не визнала
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви виходив з того, що відсутні правові підстави для скасування за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2009 року, а також пропущений процесуальний строк для подання до суду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами.
Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на таке:
Відповідно до ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення суду у звязку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідно до ст.. 362 ЦПК України в редакції, що діяла станом на початок грудня 2009 року заяви про перегляд у зв ?язку з ново виявленим обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі протягом трьох місяців з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.
В своїй заяві про перегляд, заявник вказує, що договір завдатку був знайдений ним восени 2009 року, тобто про вказану обставину, заявнику було відоме, не пізніше 30 листопада 2009 року. Таким чином трьохмісячний строк, який був визначений вказаною нормою закінчився до 01 березня 2010 року.
Як вбачається з конверту, а також дати поставленій заявником на заяві, така була складена та передана на пошту 26 квітня 2010 року.
На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно зазначив в ухвалі про подання заявником заяви з пропуском, встановленого процесуальним законом, строку.
Крім того слід зазначити, що зазначена в заяві обставина не є істотною в правовому розумінні вимог ст.. 361 ЦПК України, тому, що неподання стороною всіх доказів до суду не може бути підставою для перегляду рішення за ново виявленими обставинами. До того ж , сума, зазначена в договорі завдатку, як вартість квартири , не може бути беззаперечним доказом того, що квартира в майбутньому продавалась за ту суму, що оговорювалась при укладанні договору завдатку, та не може спростовувати факт придбання майна не за спільні кошти подружжя.
Доводи скарги про те , що суд в ухвалі не вказав про надання заявником та третьою особою пояснень за поданою заявою, на правильність цієї ухвали не впливають.
Ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 21 вересня 2010 року постановлена з додержанням вимог закону, а тому керуючись ст. 312 ЦПК України, колегія відхиляє апеляційну скаргу .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити .
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 21 вересня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Судді: