справа № 22-ц/2690/605/2011 головуючий у 1-й інстанції: Рубан С.М.
категорія: доповідач: Наумчук М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Наумчука М.І.
суддів: Кадєтової О.В., Головачова Я.В.
при секретарі Голуб К.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» про витребування майна із чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди
за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»
на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 квітня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22.04.2010 року позов задоволено частково. Відкрите акціонерне товариство «ВТБ Банк» зобов’язано повернути ОСОБА_1 автомобіль марки «Toyota Rav 4» д. н. НОМЕР_1, 2007 року випуску, колір сірий, що є його власністю. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» на користь ОСОБА_1 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 1708 грн. 50 коп. судового збору.
В апеляційний скарзі ОСОБА_1 просить рішення змінити, збільшити розмір коштів стягнутих на відшкодування моральної шкоди до 50000 грн. Апелянт зазначає, що розмір стягнутих на відшкодування моральної шкоди коштів не відповідає характеру і ступеню завданих йому відповідачем, внаслідок порушення його прав власника, страждань. Протиправне вилучення і утримання автомобіля призвело до позбавлення можливості користуватись ним та порушення сталих життєвих зв’язків.
В апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (до зміни назви, - Відкрите акціонерне товариство «ВТБ Банк») ставиться питання про скасування ухваленого рішення з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права, не врахування обставин, на які вказував відповідач заперечуючи проти позову. Суд не взяв до уваги, що позивач, на порушення умов договору застави, передав заставлене майно без згоди заставодержателя іншій особі. ОСОБА_1 не виконував взяті на себе зобов’язання по своєчасному погашенню отриманого кредиту, предмет застави не застрахував. Договором застави передбачена можливість вилучення предмету застави, тому дії відповідача по вилученню автомобіля є правомірними. Заподіяння позивачу моральної шкоди не доведене.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 підтримав подану останнім апеляційну скаргу з наведених в ній підстав, заперечував проти задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»
Представник Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» підтримала апеляційну скаргу цього товариства і заперечувала проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1
Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обгрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Як встановив суд та вбачається з матеріалів справи, 20.02.2008 року між ВАТ «ВТБ Банк» і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір за яким банк надав позивачеві 38231, 23 долари США строком на сім років із сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13% річних для купівлі автомобіля «Toyota Rav 4» в ПП «Автострада Київ» (а. с. 12-19). Того ж дня між сторонами був укладений договір застави, за яким позивач передав у заставу придбаний ним 05.02.2008 року транспортний засіб (а. с. 6-10, 11, 20-22, 23).
Зазначений автомобіль 22.10.2009 року був переданий ОСОБА_2, яка керувала ним на підставі виданої ОСОБА_1 довіреності, на тимчасове зберігання відповідачеві (а. с. 24, 29).
Згідно змісту виданої ОСОБА_2 довіреності остання не мала повноважень на розпорядження автомобілем, зокрема, і на передачу його іншим особам.
За таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив заявлений позов, зобов’язавши ВАТ «ВТБ Банк» повернути ОСОБА_1 автомобіль марки «Toyota Rav 4» д. н. НОМЕР_1, 2007 року випуску, який є його власністю.
Посилання Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на те, що автомобіль був переданий йому правомірно, оскільки право банку, як заставодержателя, на вилучення транспортного засобу в разі невиконання зобов’язань за кредитним договором передбачене п. 9.4 договору застави, безпідставні.
Відповідно до вказаного пункту, у разі невиконання зобов’язань за кредитним договором та/або за договором застави заставодержатель має право достроково стягувати суму кредиту та звернути стягнення на предмет застави (у т. ч. вилучити предмет застави).
Таким чином, виходячи із зазначених в договорі застави умов, право звернення на предмет застави (у т. ч. вилучення предмета застави) можливе у випадку дострокового стягнення суми кредиту.
Доказів про те, що відповідач звертався до суду з вимогою про дострокове стягнення суми кредиту і така вимога була задоволена, не подано.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про порушення Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» прав ОСОБА_1, як власника автомобіля, в зв’язку із його неправомірним утриманням відповідачем та заподіяння такими діями позивачу моральної шкоди.
Розмір коштів на її відшкодування в сумі 1000 грн. визначений судом правильно, обставини на які посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди в більшому розмірі аналогічні викладеним ним в позовній заяві і вони повністю враховані судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення.
Доводи апеляційних скарг не спростовують наведеного і викладених в рішенні суду першої інстанції висновків.
Тому, колегія суддів відмовляє в задоволенні апеляційних скарг на це рішення і залишає його без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
головуючий:
судді: