АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Справа № 22-2690/2553/11 Головуючий у 1-й інстанції – Бовкун Е.М.
Доповідач : Желепа О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2010 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
в складі:
головуючого Желепи О.В.,
суддів Панченка М.М., Кабанченко О.А.
при секретарі Мившук В.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві про усунення особи від права на спадкування, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просила усунути відповідача від права на спадкування після померлого ОСОБА_3 Свої вимоги позивач обгрунтовували тим, що відповідач ухилявся від надання догляду та будь-якої допомоги своєму батьку який перебував у безпорадному стані.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11 листопада 2011 року в задоволенні позову відмовлено .
Не погодившись з таким рішенням , позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її вимог.
В скарзі посилалась на те, що суд дав не вірну оцінку доказам, показам свідків, не врахував похилий вік ОСОБА_3 , надані медичні документи, які підтверджували безпорадний стан останнього.
В судовому засіданні позивачка доводи скарги підтримала.
Відповідач заперечував проти доводів скарги.
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції , виходив з того, що позивач не довів, що відповідач ухилявся від надання допомоги спадкодавцю, який через тяжку хворобу був у безпорадному стані, а також що відповідач ухилявся від обов ?язку утримувати спадкодавця.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як вони в повній мірі відповідають встановленим обставинам справи та вимогам закону.
За правилами ч. 3 ст. 1224 ЦК не мають право на спадкування за законом повнолітні діти, а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом. Згідно з ч. 5 ст. 1224 ЦК особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
З огляду на зміст зазначеної норми закону суд при вирішенні такої справи згідно з вимогами ст. 214 ЦПК повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично чи матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Отже, таке ухилення характеризується умисною формою вини
Суд першої інстанції, дослідивши всі докази, які були надані позивачем, не встановив, що відповідач умисно ухилявся від надання допомоги батьку який перебував у безпорадному стані.
Суд, відмовляючи в задоволенні позову встановив, що відповідач не надавав постійну допомогу своєму батьку з поважних причин, через те, що тривалий час не працював, доглядав свою хвору матір, а в 2008 році у останнього народилась малолітня дитина. Тобто матеріальний стан самого відповідача був негативний і він не мав можливості надавати фінансову допомогу на лікування свого батька.
Сам по собі факт хвороби ОСОБА_3 та його похилий вік не свідчить про умисне ухилення відповідача від надання останньому допомоги. Суд вірно оцінив всі докази, що були надані суду, в тому числі і покази свідків.
Ні в суді першої інстанції ні в апеляційній скарзі позивачем не наведено доказів, які б спростували встановлені судом обставини, щодо відсутності у відповідача можливості надавати батьку матеріальну допомогу та постійний догляд.
Суд першої інстанції повно встановив обставини, що мають значення для даної справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні. Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.
Суд при винесенні рішення правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 307, 308, 313, п.1 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 листопада 2010 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий Судді
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Справа № 22-2690/2553/11 Головуючий у 1-й інстанції – Бовкун Е.М.
Доповідач : Желепа О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частина)
25 січня 2010 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
в складі:
головуючого Желепи О.В.,
суддів Панченка М.М., Кабанченко О.А.
при секретарі Мившук В.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві про усунення особи від права на спадкування, -
Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, п.1 307, 308, 313, п.1 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 листопада 2010 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: