Справа № 22-1569/11
Головуючий у 1 інстанції: Курило А.В.
Доповідач: Шебуєва В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2010 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва
в складі: головуючого судді: Шебуєвої В.А.,
суддів: Касьяна О.П., Матвєєвої О.А.,
при секретарі: Гладун Х.А.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від імені та в інтересах Житлово-будівельного кооперативу «Вагоноремонтник-1», на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2010 року в справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Вагоноремонтник-1» до ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, про стягнення заборгованості по платежам у рахунок покриття витрат на утримання будинку, прибудинкової території та за комунальні послуги,
в с т а н о в и л а:
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2010 року частково задоволений позов Житлово-будівельного кооперативу «Вагоноремонтник-1» (далі – ЖБК «Вагоноремонтник-1»).
Стягнуто з ОСОБА_2, яка діє в інтересах в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 на користь ЖБК «Вагоноремонтник-1» заборгованість по платежам у рахунок покриття витрат на утримання будинку, прибудинкової території та за комунальні послуги в розмірі 1585 грн. 69 коп., державне мито 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 37 грн., а всього 1673 грн. 69 коп.
В іншій частині позовних вимог ЖБК «Вагоноремонтник-1» відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення з відповідачки суми індексу інфляції, 3%річних та витрат на правову допомоги, представник ЖБК «Вагоноремонтник-1» подав апеляційну скаргу. Просить скасувати заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2010 року та постановити нове про задоволення позовних вимог ЖБК «Вагоноремонтик-1» в повному обсязі, а також стягнути витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн. Вважає рішення суду в оскаржувані частині незаконним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вважає помилковим висновок суду, що заборгованість по платежах у рахунок покриття витрат на утримання будинку, прибудинкової території та за комунальні послуги не є грошовим зобов‘язанням. Також зазначає, що у суду не було підстав для відмови у стягненні витрат на правову допомогу.
В судовому засіданні представник ЖБК «Вагоноремонтник-1» підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з‘явилась, належним чином повідомлена про місце і час судового розгляду, а тому колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у її відсутність.
Вислухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору дарування від 15 квітня 2007 р. відповідачка ОСОБА_2, що діє від імені та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3, прийняла в дарунок на ім’я останнього 40/200 частин квартири АДРЕСА_1.
Обслуговування та утримання будинку АДРЕСА_1 здійснюється ЖБК «Вагоноремонтник-1» на підставі відповідних договорів та згідно Статуту, зареєстрованого 25.02.1980 р. за № 86/200-35 виконавчим комітетом Київської міської Ради народних депутатів.
Згідно довідки форми № 3 ЖБК «Вагоноремонтник-1» від 23.04.2010 р. у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2, її малолітній син ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2, як законний представник малолітнього ОСОБА_3, за період з квітня 2007 року по квітень 2010 року включно не вносила платежі за комунальні послуги та покриття витрат на утримання будинку, прибудинкової території, внаслідок чого позивачем їй була нарахована заборгованість у розмірі 1585 грн. 69 коп. Вказана сума заборгованості стягнута з відповідачки на користь ЖБК «Вагоноремонтник-12» рішенням суду і в цій частині судове рішення не оскаржено сторонами.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог ЖБК «Вагоноремонтник-1» в частині стягнення на підставі ст. 625 ЦК України з ОСОБА_2 суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Підставою для відмови у задоволенні вказаної частини позовних вимог став висновок суду про відсутність перед позивачем грошового зобов‘язання ОСОБА_2
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів погоджується з правильністю висновку суду першої інстанції, оскільки судом встановлено, що відповідний договір на утримання будинку та прибудинкової території з позивачем ОСОБА_2 не укладала. Вказані обставини не заперечувались в судовому засіданні апеляційної інстанції представником ЖБК «Вагоноремонтник-1».
Суд першої інстанції також дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачки ОСОБА_2 витрат позивача на правову допомогу адвоката ОСОБА_1 в розмірі 2000 грн., оскільки ЖБК «Вагоноремонтник-1» не надано доказів на підтвердження обсягу виконаних його представником робіт, розрахунку часу, витраченого на надання правової допомоги
Як вбачається з матеріалів справи, між ЖБК «Вагоноремонтник-1» та адвокатом ОСОБА_1 28 квітня 2010 року був укладений договір про надання правової допомоги. Відповідно до умов вказаного договору адвокат ОСОБА_1 зобов‘язався скласти та подати до місцевого суду м.Києва позовну заяву про стягнення заборгованості з ОСОБА_2, представляти інтереси ЖБК «Вагоноремонтник-1» в суді, отримати рішення суду та виконавчий лист, подати виконавчий лист до виконавчої служби, а також проконтролювати виконання рішення суду у виконавчій службі. Гонорар адвоката визначений у розмірі 2000 грн.
Згідно матеріалів справи адвокат ОСОБА_1 склав та подав до суду позовну заяву від імені ЖБК «Вагоноремонтник-1», а також був присутнім в попередньому судовому засіданні протягом п‘яти хвилин. В судові засідання 31 серпня 2010 року та 14 жовтня 2010 року адвокат ОСОБА_1 не з‘явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність. Розрахунок часу, витраченого на виконання певних дій відповідно до умов договору про правову допомогу, адвокат ОСОБА_1 суду першої інстанції не надав. Крім цього, колегія суддів враховує й ту обставину, що відповідно до умов договору на правову допомогу розмір гонорару адвоката 2000 грн. визначений з урахуванням його повноважень, які він має здійснювати після ухвалення рішення судом першої інстанції.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги представника ЖБК «Вагоноремонтни-1» щодо незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції є безпідставними та необґрунтованими.
Колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення постановлено з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, відповідає досліженим доказам та обставинам справи, а тому немає підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від імені та в інтересах Житлово-будівельного кооперативу «Вагоноремонтник-1», відхилити, а заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту проголошення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді