Справа № 33ц-582/07                                                                                Головуючий у І інстанції - Свачій І.М.

Категорія 19                                                                                                             Доповідач - Стрільчук В.А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3  грудня  2007 року колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку Апеляційного суду Волинської області в складі:

 Русинчука М.М., Расевича С.І., Стрільчука В.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ будинковолодіння за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 лютого 2005 року та рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 4 жовтня 2005 року,

встановила:

         ОСОБА_1  4 листопада 2004 року звернулася в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_4, в 1999 році разом  неповнолітніми дітьми ОСОБА_2, ОСОБА_3 вони отримали в користування житловий будинок в АДРЕСА_1, який в 2002 році приватизували і таким чином набули права спільної сумісної власності на нього. Однак відповідач не допускає її з неповнолітніми дітьми в спірний будинок і не бажає провести його добровільний поділ. Тому просила виділити їй з дітьми ѕ частини будинку в натурі та в користування - ѕ частини земельної ділянки, яка за ним закріплена.

         Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23 лютого 2005 року позов задоволено.

         Визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право власності в рівних частках на житловий будинок, що в АДРЕСА_1.

         Постановлено стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 6700 грн. вартості його частки в цьому будинку.

         Рішенням апеляційного суду  Тернопільської області від 4 жовтня 2005 року вказане рішення в частині стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 вартості його частини в будинку змінено шляхом збільшення суми стягнення до 13122 грн. 50 коп.

        В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

        У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати вказані судові рішення і винести по справі нове рішення про відмову в задоволенні позову як безпідставного, посилаючись на  неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішеннь відсутні, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що будинок в АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та членам його сім'ї ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2. Однак ОСОБА_4 разом із сім'єю не проживає  і в спірний будинок нікого із співвласників не допускає.

Згідно з висновком експерта поділ спірного будинку  неможливий, його дійсна вартість становить 52490 грн. ОСОБА_4 проживає в с.Острів Тернопільського району в будинку з електрообладнанням та газопостачанням. Відповідно до ст. 365 ЦК України, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 внесли на депозитний рахунок суду вартість ј частини будинку в сумі 13122 грн., тому  суд обґрунтовано дійшов висновку про сплату ОСОБА_4 компенсації за його частку в спільному майні.

Апеляційний суд частково погодився з висновком суду першої інстанції та збільшив суму стягнення з 6700 грн. до 13122 грн. 50 коп. вартості частини будинку, що належить ОСОБА_4.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом  норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені  ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду  Волинської області

ухвалила:

Касаційну скаргу  ОСОБА_4  відхилити.

           Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 лютого 2005 року в частині, що набрала законної сили після апеляційного перегляду, та рішення апеляційного суду Тернопільської області від 4 жовтня 2005 року залишити без змін.

  Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді  апеляційного суду

Волинської області

                                                    ________________________________М.М. Русинчук

                                                     _______________________________ С.І.Расевич

                                      ________________________________В.А. Стрільчук