Справа №  1-46/11     

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

21.01.2011 року.              Миколаївський районний суд Львівської області          

                                        в складі головуючого - судді Павлів В. Р.

                                        при секретарі  Кочірко Л.В.

                                        з участю  прокурора  Пришляка Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві кримінальну справу про обвинувачення   ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва Львівської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого у АДРЕСА_1, проживаючого АДРЕСА_2 раніше не судимого

     у вчиненні злочину , передбаченого    ч.1 ст.164  КК України,-

                                                                               в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_1, якому рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 05.04.1994 року, було вирішено сплачувати аліменти ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 25 % мінімального заробітку щомісячно, починаючи з 28.03.1994 року і до її повноліття, злісно ухилився від сплати встановлених постановою суду коштів і заборгованість станом на 13.12.2010 року становить 13 951, 99 гривень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та пояснив, що він дійсно протягом 2007 – 2010 року злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання своєї доньки – ОСОБА_3, оскільки він ніде не працює та не має коштів для виплати аліментів.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини, його вина у вчинені злочину повністю і об’єктивно стверджується зібраними в ході досудового слідства доказами, які зазначені в обвинувальному висновку. Фактичні обставини справи, які підтверджуються цими доказами не оспорювались в судовому засіданні ні підсудним ОСОБА_1, ні іншими учасниками судового розгляду.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину повністю та об’єктивно доведена, його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковані за ст. 164 ч.1 КК України, так як своїм умисними діями він вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини.

Призначаючи підсудному ОСОБА_1 міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу винного, який позитивно характеризується, обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання суд не вбачає, вважає, що міру покарання слід обрати в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин, у вигляді громадських робіт.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт.  

Раніше обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд – залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом  п’ятнадцяти  днів з моменту його оголошення, а для засудженого  ОСОБА_1 . в той же строк з дня вручення йому копії вироку, через  районний  суд.

Суддя:                                                                                                                                       Павлів В. Р.