Справа №  2-о-13/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 січня 2011 року

Свердловський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Алейникова В.І.,

при секретарі: Жирової В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Свердловська цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою і в обґрунтовування заявлених вимог пояснила, що вона з 17.08.1985 року постійно проживала однією сім'єю з ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилася одна дочка. Свою трудову діяльність ОСОБА_2 розпочав ще в неповнолітньому віці з 01.09.191 року, коли був прийнятий на роботу в шахтоуправління № 10 ім. Володарського комбіната «Свердловантрацит » учнем слюсаря на поверхні. Після служби в Радянській армії продовжував працювати на тому ж підприємстві на підземних роботах з повним робочим днем під землею. Потім деякий час працював на інших підприємствах і знову продовжив роботу в шахті на підземних роботах з повним робочим днем під землею. У зв'язку з тривалими роботами в важких і шкідливих умовах у чоловіка була встановлена втрата професійної працездатності і він отримував відшкодування за втрату здоров'я на виробництві. ІНФОРМАЦІЯ_2 року у віці 52 років чоловік помер. На той час заявник за віком була працездатною, тому права на призначення пенсії в разі втрати годувальника у неї не було. 17.03.2010 року заявнику виповнилось 55 років.  Заявник, вважає, що на даний час вона має право на призначення пенсії в разі втрати годувальника і вказує, що підставою для призначення пенсії в разі втрати годувальника батькам і подружжю померлого, які втратили джерела засобів до існування вже після його смерті, є рішення суду, оскільки визнання факту такої втрати є компетенцією суду. У зв'язку з наведеним заявнику необхідно у судовому порядку встановити факт втрати джерела засобу до існування після смерті чоловіка. Цей факт підтверджується тим, що заробітна плата її чоловіка, як шахтаря, що працював на підземних роботах, була значно вищою за її. Крім того, він отримував страхові щомісячні виплати за ушкодження здоров'я на виробництві і його дохід був для неї основним і постійним джерелом засобу до існування. Заявник  вказує, що у неї був невеликий розмір заробітної плати, що підтверджується і розміром її пенсії на даний час у сумі 834,27 грн., що є меншим за мінімальну заробітну плату. Заявник, вважає, що якби на даний час її чоловік був живий, його пенсія, як шахтаря, і страхові виплати перевищували б її дохід в декілька разів і були б для неї основним і постійним джерелом засобу до існування, яке вона втратила через його смерть. Крім того, у судовому порядку необхідно встановити факт їх  сумісного з чоловіком проживання однією сім'єю, оскільки вони були зареєстровані за різними адресами: заявник на АДРЕСА_1, а чоловік - по АДРЕСА_2 Луганської області. Пояснюється це тим, що чоловік отримував для своєї матері вугілля для опалення будинку, тому і зареєстрував своє місце проживання за цієї адресою, а проживали вони з ним разом до самої смерті.

На підставі викладеного заявник просить суд встановити факт про те, що вона і її чоловік ОСОБА_2 проживали сумісно однією сім'єю з 17.08.1985 року і до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року і що вона у зв'язку з його смертю втратила джерело засобу до існування.

У судове засідання заявник не з’явилася,  але до початку судового засідання надала суду заяву, в який просить суд розглянути справу без її участі та просить вимоги задовольнити в повному обсязі (ар. с. 32).

У судове засідання зацікавлена особа - представник УПФУ в м. Свердловську не з’явилась, але до початку судового засідання надала суду заяву, в який просить суд розглянути справу без її участі та проти задоволення вимог не заперечує (ар. с. 33,34).

Суд, дослідивши заяви сторін та матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1, місце реєстрації відділ ЗАГСу м. Ровеньки   Луганської області, убачається, що 17 серпня 1985 року зареєстрували шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1, прізвище після одруження ОСОБА_1, актовий запис № 469 (ар. с. 7).

Згідно копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2, місце реєстрації виконком Володарської селищної ради м. Свердловська Луганської області, убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року у с. Павлівка м. Свердловськ Луганської області дійсно помер ОСОБА_2, про що в книзі реєстрації актів про смерть є запис за № 67 (ар. с. 8).

Згідно копії трудової книжки на ім’я ОСОБА_2, убачається що він працював на підприємствах вугільної промисловості з 1971 року по  2006 року (ар. с. 9-13).

Згідно довідки від 19.02.2010 року, виданої відділенням виконавчої дирекції фонду в м. Свердловську Луганської області, убачається, що ОСОБА_2 перебував на обліку у зв’язку з втратою працездатності з 01.07.2001 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року, розмір виплат щомісячно складав 292,33 гривень. (ар. с. 17).

Згідно довідки від 15 лютого 2010 року, виданої приватним підприємством ОСОБА_4,  убачається, що ОСОБА_1 отримала дохід з лютого по червень 360 гривень, з липня по жовтень 380 гривень (ар. с. 18).

Згідно довідки за № 3 від 28.01.2010 року, виданої ДП «Монатжно-прохідниче управління «Спецпромтехніка», убачається, що ОСОБА_2 працював на цьому підприємстві з 18.10.2005 року по 31.01.2006 року на посаді проходчика та його дохід з жовтня 2005 року по січень 2006 року склав 4821,15 гривень (ар. с. 19).

Згідно довідки від 11 червня 2010 року, виданої УПФУ м. Свердловськ, убачається, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, розмір якої станом на червень 2010 рік склав 834,27 гривень (ар. с. 29).

Відповідно до ст. 256 ч. 2 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 36 п. 1 ч. 2 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” від 9.07.2003 року батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Суд, приходить до переконання, що заявник дійсно втратило джерело засобу для існування у зв’язку зі смертю свого чоловіка ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2  року, так як він отримував високий дохід та його дохід на теперішній час був би значно вищий ніж вона має тепер, що підтверджено дослідженими в судовому засідання матеріалами справи. Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійсно проживали сумісно однією сім’єю за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджено копіями домової книги (ар. с. 20-23,24-27) та довідкою депутата Свердловської міської ради, яка підписана сусідами (ар. с. 28) з 17.08.1985 року, тобто з дня реєстрації шлюбу, по ІНФОРМАЦІЯ_2 року, тобто по день смерті чоловіка ОСОБА_2.

На підставі викладеного, суд, вважає, що вимоги заявника є обґрунтованими і не суперечать вимогам закону.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, на підставі ст. 36 п. 1 ч. 2 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9.07.2003 року, ст. 256 ч. 2 ЦПК України, суд,

ВИРИШИВ

Задовольнити заяву ОСОБА_1 повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, сумісно однією сім’єю проживала з чоловіком, ОСОБА_2, з 17 серпня 1985 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Встановити факт втрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, джерела засобів до існування у зв'язку із смертю чоловіка ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду в Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.