Справа №  2-а-65/11

ПОСТАНОВА

12 січня 2011 року

Суддя  Свердловського  міського  суду  Луганської області Алейников В.І., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Свердловського міського суду Луганської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління  Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області  про визнання дій неправомірними, зобов'язання виплатити підвищення до пенсії дитині війни

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 09 грудня 2010 року звернулася до Свердловського міського суду Луганської області, як до адміністративного суду, з дійсним адміністративним позовом, де в обґрунтуванні своїх вимог пояснила, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до ст. 6 Закону України № 2195–ІV від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни ” є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2007 році йому така допомога не виплачувалась, а у 2008 році виплачувалась не в повному обсязі. Верховна Рада України прийняттям ст. ст. 77, 110 Закону України № 489 – V від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік ” п. 12 ст. 71 призупинила дію ст. 6 Закону України № 2195 –ІV від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни ”, п. п. 2 п. 41 Розділу ІІ Закону України № 107 – VІ від 28.12.2007 року “Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”внесені зміни до ст. 6 Закону України № 2195 –ІV від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни ”  згідно яких дітям війні до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Але, Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнав неконституційним положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ” п. 3, 12 ст. 71 Закону України № 489- V від 19.12.2006 року, якими зупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, визнані неконституційними. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення п. 41 розділу ІІ Закону України № 107 – VІ від 28.12.2007 року “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”. Пункт 5 Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року та п. 6 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України і не може бути оскаржено.  Таким чином, позивач, вважає, що їй не виплатили соціальної допомоги у 2007 році та обмеження її в 2008 році, передбаченої ст. 6 Закону України № 2195 –ІV від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни ” є противоправною і такою, що суперечить Конституції України. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України № 2195 –ІV від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни ” становить 30% мінімальної пенсії за віком. Згідно з Законом України “Про Державний бюджет на 2007 рік ” прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, становить з 1 січня 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень. Згідно Закону України № 107 -  28.12.2007 року “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, становить з 1 січня – 470 гривень, з 1 квітня – 481 гривень, з 1 жовтня – 498 гривень.

На підставі викладеного позивач просить суд поновити строк звернення до суду. Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області по несплаті не в повному обсязі щомісячної Державної соціальної допомоги згідно України «Про соціальний захист дітей війни» в 2010 році - неправомірними. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати та сплатити на її користь недосплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року  за рахунок коштів Державного бюджету України. Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області на її користь всі судові витрати.

Позивач надала суду заяву, в який просить суд розглянути справу без її участі (ар. с. 8).

Представник відповідача надала суду заяву, в який просить суд розглянути справу без участі представника УПФУ в м. Свердловськ, проти позову заперечувала посилається на наступне, що відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідності з цим Законом зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Ст. 11 1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами, крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 50% від розміру надбавки, встановлених для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 було визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік. Відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Дана норма не встановлює, яким саме органом, в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсії. П.10 Положення про Пенсійний фонд встановлено, що його кошти використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. В бюджет Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, не включено витрат на виплату підвищення до пенсії дітям війни. Враховуючи, що механізм реалізації положень ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, то вирішити питання про реалізацію вказаного положення можливо лише внесенням змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тому до внесення таких змін правових підстав для призначення та виплати підвищення до пенсії як дитині війни позивачеві немає. П. 9 Постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться з 22 травня - 48,1 грн., з 1 липня - 48,2 грн. Виплатити підвищення до пенсії позивачеві як дитині війни немає. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог (ар. с. 9).

Суд, дослідивши письмові заяви сторін та матеріали  справи,  приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії посвідчення за НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_1, убачається, що вона  має правовий статус дитини війни. (ар. с. 5).

Згідно листа № 3970 від 08.12.2010 року Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловськ Луганської області, убачається, що ОСОБА_1 виплачена надбавка як дитині війни відповідно до Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ар. с. 6).

Згідно медичного висновку № 25/4 від 09.12.2010 року, виданої лікарською амбулаторією Комсомольської селищної ради, убачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку з діагнозом первинним остеоартрозом лівого тазостегнового суглоба та  має інші захворювання (ар. с. 7).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІУ, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня - 380 гривень, з 01 квітня - 406 гривень, з 01 липня 2007 року - 410,06 гривень, з 01 жовтня 2007 року - 415,11 гривень.

Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, суд, вважає, що з 9 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного суду України, по 31.12.2007 року, відповідач має підвищити позивачу розмір пенсії, як дитині війни, тому у цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни", зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Однак, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 11 „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу складає: з 1 квітня 2008 року - 605 грн., з 1 липня 2008 року - 607 грн.

Таким чином, суд вважає, що з 22 травня 2008 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного суду України, відповідач має підвищити позивачеві розмір пенсії, як дитині війни, тому у цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню та відповідач мав виплачувати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни, з 09.07.2008 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2009 року по дійсний час  є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30%  мінімальної пенсії за віком».

Таким чином, виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був робити виплату підвищення до пенсії як дитині війни позивачу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат.

Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, суд, вважає, за можливе визнати дії Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року неправомірними, та зобов'язати Управління пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області зробити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року.

Відповідно до ст. 94  КАС України позивачу підлягає повернення сплаченого судового збору в сумі 3,40 гривень за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17,  18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області щодо невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області здійснити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року з урахуванням здійснених виплат.

Стягнути з Держави на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в сумі 3 (три) гривні 40 коп. за рахунок Державного бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Свердловський міський суд Луганської області з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.