Справа  Справа № 1-н-2/11                                                                                     

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 27.01.2011 року                                                                      м.Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі :                                                      головуючого - судді Вдовіченко М.М. ,

при секретарі Кігім Н.Д.;                                                                                                                 за участю прокурора  Буран С.М.,

та захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мала Виска кримінальну справу відносно:

          ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженки м. Кіровоград ,                     проживає АДРЕСА_1 Київської області, українка,                     громадянка України, учениця  8го класу Старопетрівської  ЗОШ I-IIІ,

про застосування примусових  заходів виховного характеру, -

                                                                         ВСТАНОВИВ:  

       07.06.2010 року близько 12 год., неповнолітня  ОСОБА_2, перебуваючи в Великовисківській школі в с. Велика Виска Маловисківського району Кіровоградської області,з корисливих мотивів таємно викрала  мобільний телефон “Нокія -2700”, вартістю 820 грн., який належить неповнолітньому ОСОБА_3 чим заподіяла потерпілому матеріальних збитків. Викраденим розпорядилася на власний розсуд.    

       В  судовому засіданні правопорушник ОСОБА_2  свою винність у скоєнні правопорушення визнала  повністю, пояснивши, що дійсно 07.06.2010 року перебуваючи в Великовисківській школі в с.  Велика  Виска Кіровоградської області, де в класі разом зі своїми однокласниками робили ремонт, побачивши на  вікні мобільний телефон, положила його в сумочку.

          Законний представник  ОСОБА_4  суду пояснила, що  її донька ОСОБА_2, навчалася в Великовисківській школі в с. Велика Виска, Маловисківського району, Кіровоградської області, і проживала біля своєї бабушки. 10.07.2010 року по телефону від працівників міліції  дізналася , що її донька  скоїла крадіжку телефона.                              Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що ОСОБА_2, вчинила суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України –таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

      Відповідно до копії свідоцтва про народження НОМЕР_1  від 15.08.2005  року ОСОБА_2,  на час вчинення суспільно-небезпечного діяння не досягла віку, з якого настає  кримінальна відповідальність.   

        Згідно  з ч. 2 ст. 97 КК України примусові заходи виховного характеру, передбачені ст. 105 КК України, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого КК України.   

              Суд, вислухавши думку прокурора, особу, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння  ОСОБА_2, її захисника та законного представника ОСОБА_4 враховуючи те, що ОСОБА_2,  на момент скоєння злочину не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність,   раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, характеризується позитивно, щиро розкаялася, заподіяні збитки відшкодувала, дійшов висновку про можливість застосування до неї примусового заходу виховного характеру у  вигляді застереження.

          Керуючись  ч. 2 ст. 97, ст. 105 КК України, ст.ст. 447, 448 КПК України,  суд -

                                                    ПОСТАНОВИВ:     

           Кримінальну справу  закрити.                                                                                                                          До неповнолітньої застосувати примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження.                                                                                                                                                    На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути поданна апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області.

         Головуючий                                                                           М.М. Вдовіченко