2-а-10/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 24.01.2011  

Лутугинський районний суд Луганської області

у складі : головуючого судді Бескровного Я.В.

при секретарі Степаненко Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Лутугине справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання незаконними дій посадових осіб УПФУ в Лутугинському районі, зобов’язання здійснити перерахунок і виплату щомісячного підвищення до пенсії, як інваліду війни,                       

ВСТАНОВИВ:

6 жовтня 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, посилаючись в своїх вимогах на те, що він є інвалідом 2 групи, захворювання пов’язане з виконанню обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до п.1 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» віднесений до інвалідів війни. З 01.01.2004 року він мав право на щомісячне підвищення пенсії в розмірі 350% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції ,що діяла з 01.01.2004 року до 31.12.2005 року).Виплату такого підвищення до пенсії покладено на Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області. Відповідач у період з 01.01.2004 року до 31.12.2005 року виплачував йому підвищення, як інваліду війни, у розмірі 33,24 грн., чим порушив ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціально захисту».Даний розмір розраховувався з розміру мінімальної пенсії за віком 16,62 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету». Позивач просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області щодо нарахування та виплаті підвищення до пенсії інваліду війни 3 групи незаконними і зобов’язати здійснити перерахунок та виплату у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком з 1.01.2004р. по 31.12.2005р. Позивач у судове засідання не з’явився, просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні посилався на наступне. Позивачу, як інваліду війни, було нараховано підвищення до пенсії у розмірі 33,24 грн.,  виходячи з мінімальної пенсії за віком 16,62 грн., встановленою постановою Кабінету Міністрів України № 831 від 26 липня 1996 року. Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком  встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність застосовується винятково для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

           Дослідивши матеріали справи суд вважає, що строки для звернення з позовом до суду про захист прав, позивач пропустив з неповажних причин і підстав для його поновлення не вбачається..

         Судом встановлено, що позивач є інвалідом 2 групи, захворювання пов’язане з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою МСЕК.  Відповідно до п.1 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» віднесений до інвалідів війни, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів-інвалідів війни, про що свідчить посвідчення.

Відповідно до ст.99 КАСУ адміністративний позов може бути подано в межах шестимісячного строку, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

          З матеріалів позову вбачається, що позивач дізнався про порушення своїх прав з відповіді відповідача від 3.02.2010р., якою йому у перерахунку пенсії було відмовлено, тобто строк для звернення з позовом до суду закінчився 4.02.2010р.

          Позивач просив суд поновити йому строк для звернення з позовом до суду, мотивуючи тим, що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, нанесеного життю та здоров’я особі, не обмежуються будь-яким строком давнини, що випливає з ст.76 ЗУ «Про використання ядерної енергії і радіаційної безпеки».

          Однак, суд вважає, що таке посилання є хибним, оскільки позивач подав позов до суду про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії, як інваліду війни, тобто з інших підстав, які передбачені законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому не вбачає поважних причин для поновлення такого строку.

          На підставі викладеного, керуючись ст.2,9,11,17,18,71,99,104,158,160-163,167 КАС  України суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Лутугинський районний суд апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня  проголошення постанови. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови

          Суддя: