2-а-83/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 24.01.2011  

Лутугинський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Бескровного Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В :

          24 грудня 2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

В обґрунтування позову, який було змінено та доповнено позовною заявою позивач посилається на те, що він перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Лутугинському районі, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії з 27.12.2001 року, у зв’язку з чим їй була призначена пенсія як інваліду 2 групи на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Але на підставі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір його пенсії повинен бути не нижче 8 мінімальних пенсій за віком. Крім того, згідно зі ст.50  Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  передбачено призначення додаткової пенсії для осіб, віднесених до 1 категорії  учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідам 2 групи у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Але йому призначено пенсію у розмірі 2228,72 грн., що суперечить вищезазначеному Закону.  Вона звернулася до відповідача з заявою про перерахунок йому розміру пенсії, але їй було відмовлено. Позивач вважає дії відповідача по відмові в перерахунку пенсії  незаконними, у зв’язку з чим просить визнати їх неправомірними та зобов’язати відповідача здійснити їй перерахунок та виплату пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 вересня 2010 року. Просила справу розглянути за її відсутності.

          Від відповідача надійшли заперечення проти позову, в яких посилаються на те, що на час звернення позивача для проведення перерахунку пенсії не було підстав для його здійснення, просив розглянути справу за відсутності представника.

          17 січня 2010 року відповідно до ч.3 ст.122 КАС України постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.

          Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

          З матеріалів справи вбачається, що позивач належить до 1 категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням, є інвалідом 2 групи безстроково, захворювання пов’язане з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК та експертним висновком.

          У вересні 2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії відповідно ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але 13 вересня 2010 року отримав відмову в здійсненні перерахунку пенсії.

          Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Статтею 49 даного Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а/ державної пенсії; б/ додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

          Згідно зі ст.50 Закону України «Про статус  і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  від 28 лютого 1991 року особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах : інвалідам ІІ групи – 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

          Згідно зі ст.54 зазначеного Закону розмір пенсії для інвалідів ІІ групи не може бути нижче 8 мінімальних пенсій за віком.

          Відповідно до п.п.12,13.14,15,17 п.28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» з 1 січня 2008 року внесені зміни, зокрема, до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими звужені права позивача на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю.

          Проте Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 п.п.12,13,14,15,17 п.28 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України. Тому перерахунок пенсії позивачу повинен розраховуватися із розмірів, передбачених ст.ст.50,54 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ.

          Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

          В запереченнях проти позову відповідач посилається на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності з 22 травня 2008 року, Кабінет Міністрів України врегулював виплату пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідності до чинного законодавства.

          Проте з таким положенням суд не погоджується, оскільки згідно зі ст.71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього Закону не може призупиняться іншими законами, крім законів про внесення змін до цього закону.

          Крім того, постанова Кабінету Міністрів України  є підзаконним актом і Кабінету Міністрів України жодним із законів не делеговані повноваження  встановлення розміру пенсій.

          Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина України, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст.1, 3, 6 ч.2,8, 19 ч.2, 22,23 24 ч.1 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 КАС України.

          Згідно зі ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність.

          Таким чином, для позивача, як інваліда ІІ групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, нижній розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведеного розміру – 498 грн.  у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

          Отже відповідач повинен був нарахувати позивачу пенсію, виходячи з вищезазначених розмірів з дня звернення позивача з такою заявою.

          На підставі наведеного, керуючись Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, ст.ст.2,11, 17, 18, 87, 94,99, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву задовольнити.

          Визнати дії  посадових осіб управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 незаконними.

Зобов’язати управління пенсійного фонду України в Лутугинському районі  Луганської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням вимог ст.67ч.3 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з часу звернення з заявою за перерахунком.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Лутугинський районний суд апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня  проголошення постанови. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови

Суддя: