Справа №  2-12/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

10 січня 2011 року

Свердловській міський суд Луганської області  у складі:

одноособово  судді    Александриної І.О.,

при секретарі с/з         Радченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Свердловського міського суду Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданих злочином, –

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що вироком Свердловського міського суду Луганської області від 25 листопада 2009 року відповідач по справі – ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєнні злочинів щодо нього, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.296 КК України, і йому було призначено покарання у вигляді 5 років позбав лення волі із звільненням від призначеного покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки, та з нього на користь позивача було стягнуто на відшкодування матеріальної шкоди 7131 гри вню 15 копійок і на відшкодування моральної шкоди 3000 гривень.

Апеляційний суд Луганської області за апеляцією позивача вирок Свердловського міського суду змінив: скасував його в частині стягнення суми моральної шкоди і справу в цій частині направив на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства в Свердловський міський суд в іншому складі суддів, а в іншій частині вирок залишений без зміни.

На думку позивача матеріальна шкода заподіяна йому злочином, не відшкодована в повному розмірі, та не стягнута з відповідача по справі – ОСОБА_3 за вироком суду і складається із:   1) втраченого заробітку у сумі 3217 грн. 49 коп., так як позивачу не були оплачені лікарняні листки серії АБЦ № НОМЕР_3 і серії АБЦ № НОМЕР_4 за період з 27 січня 2010 по 10 березня 2010 року, 2) витрат, понесених позивачем у зв'язку з проведенням повторної операції 27 січня 2010 року, що підтверджується випискою із історії хвороби № 1131/94 нейротравматологічного відділення Луганської обласної клінічної лікарні, фіскальними та товарними чеками на загальну суму 6569 грн. 68 коп.; 3) витрат на проїзд автобусом в м.Луганськ і назад у зв'язку з лікуванням на суму 121 грн. 11 коп. Тобто, загальна сума завданої позивачу відповідачем матеріальної шкоди становить 9908 грн.28 коп.

Також позивач вказує, що злочинними діями відповідача йому була завдана і моральна шкода, яку він оцінює у 30000 грн., коли пред'явив позов при розгляді кримінальної справи Свердловським міським судом в листопаді 2009 року, і яку суд визначив всього у сумі 3000 гривень. Скасовуючи вирок Свердловського міського суду в цій частині, апеляційний суд Луганської області вказав в ухвалі, що суд першої інстанції визначив надзвичайно маленьку суму моральної шкоди, що не відповідає перенесеним позивачем стражданням іншим обставинам і є несправедливою. Моральну шкоду і на цей раз позивач оцінює в 30000 грн. з урахуванням того, що ОСОБА_3 спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння., які перелічені у вироку суду і в висновку судово-медичної експертизи. Ці тілесні ушкодження дуже тривалий час спричиняли позивачу і спричиняють до цього часу фізичні і душевні страждання, він більше півроку хворів, переніс дві операції. Позивач у зв'яз ку з лікуванням не працював, не отримував заробітну плату, що поставило не тільки його в надзвичайно скрутне матеріальне становище, а і його сім'ю. На лікування потрібні були великі суми грошей, які він і його дружина змушені були брати в борг у знайомих і близьких людей.

За станом здоров'я, в якому опинився позивач з вини відповідача, йому не дозволили працюва ти на підземних роботах і тепер він отримує меншу заробітну плату, ніж до травми, так як переведений на іншу роботу. В подальшому за станом здоров'я позивачу не дозволять працювати за багатьма спеціальностями. На даний час позивач визнаний інвалідом третьої групи.

На думку позивача, відповідач своїми злочинними діями змінив в гіршу сторону все його подальше життя, що завдає йому багато душевних переживань.

У зв’язку з викладеним позивач просить суд прийняти рішення, яким стягнути з відповідача – ОСОБА_3 на його користь на відшкодування матеріальної шкоди 9908 (дев’ять тисяч дев’ятсот вісім) грн.28 коп. і на відшкодування моральної (немайнової) шкоди 30000 (тридцять тисяч) грн.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, погодився із розміром матеріальної шкоди, але не погодився із розміром завданої моральної шкоди.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, при цьому не погодилася із розміром завданої моральної шкоди та просила суд при визначенні розміру моральної шкоди врахувати матеріальне становище відповідача.

               Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив такі обставини та відповідно ним правовідносини.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що вироком Свердловського міського суду Луганської області від 25 листопада 2009 року відповідача по справі – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у тому, що він 29 серпня 2009 року приблизно о 23:00 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, разом з ОСОБА_5 та неповнолітнім ОСОБА_6 прибули в селище Комсомольський міста Свердловська Луганської області. ОСОБА_3 залишився в районі колишнього універмагу, розташованого по вул.Перемоги, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пішли до бару ЧП ОСОБА_9, також розташованого по цій вулиці, за алкогольними напоями. Мимо ОСОБА_3 пройшли ОСОБА_2 та ОСОБА_8, які висловились в адресу ОСОБА_3 нецензурною лайкою. Після цих дій ОСОБА_3 взяв з землі камінь, догнав ОСОБА_2. та ОСОБА_8 та наніс один удар ногою ОСОБА_8, від якого останній впав на землю, в результаті чого заподіяв йому легкі тілесні пошкодження, а каменем наніс один удар в голову ОСОБА_2, в результаті чого заподіяв йому тяжкі тілесні пошкодження. Судом дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ст.ст. 296 ч.1, 121 ч.1 КК України та йому призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з випробуванням строком на 2 роки, стягнено з нього на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 7131 (сім тисяч сто тридцять одна) грн. 15 коп. та моральну шкоду 3000 (три тисячі) грн. Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 02 березня 2010 року вирок змінено, скасовано в частині стягнення суми моральної шкоди, а в іншій частині вирок залишений без зміни (а.с.5-9).

Внаслідок отриманої травми позивач знаходився на лікуванні в нейротравмотологічному відділенні Луганської обласної клінічної з 27 січня 2010 року по 10 лютого 2010 року, що підтверджено випискою із історії хвороби № 1131/94 (а.с.10), лікарняним листом серії АБЦ № НОМЕР_3 (а.с.11), та на лікуванні в Свердловській поліклініці з 11 лютого 2010 року по 10 березня 2010 року, що підтверджено лікарняним листом серії АБЦ № НОМЕР_4 (а.с.12). За вказаний період позивачем придбано медикаментів за власні кошти на суму 6569 грн. 68 коп., та затрачено 121 грн. 11 коп. на проїзд в місто Луганськ у зв’язку з лікуванням, що підтверджується відповідними фіскальними та товарними чеками (а.с.14-16).

Також судом встановлено, що згідно довідки Відокремленого підрозділу шахта «Центроспілка» Державного підприємства «Свердловантрацит» від 06 травня 2010 року за № 512, оплата ОСОБА_2 за лікарняними листами серії АБЦ № НОМЕР_3 та серії АБЦ № НОМЕР_4 за період з 27 січня 2010 року по 10 березня 2010 року склала би 3 217 (три тисячі двісті сімнадцять) грн. 49 коп. (а.с.13).

Згідно копії трудової книжки на ім’я ОСОБА_2, з 27 серпня 2007 року по 12 листопада 2009 року він працював на ВП шахта «Центроспілка» Державного підприємства «Свердловантрацит» електрослюсарем підземним ІІІ розряду з повним робочим днем під землею, з 12 листопада 2009 року його переведено електрослюсарем черговим по ремонту обладнання ІІІ розряду на дільницю по ремонту та експлуатації енергоустановок, засобів автоматизації та зв’язку (а.с.17-18).

Згідно Свердловської міжрайонної МСЕК довідки до акту огляду серії 2-20 СМ № НОМЕР_2 ОСОБА_2 має третю групу інвалідності з 11 березня 2010 року, причина інвалідності – загальне захворювання, інвалідність встановлено на строк до 01 квітня 2011 року, висновок про умови та характер праці – протипоказано важка фізична праця, психо-емоційне перенавантаження.

Згідно індивідуальної програми реабілітації інваліда від 11 березня 2010 року за № 230/34 ОСОБА_2., внаслідок отриманої травми 29 серпня 2009 року, протипоказано важка фізична праця, психо-емоційне перенавантаження (а.с.20-22).

Згідно довідки ВП шахта «Центроспілка» Державного підприємства «Свердловантрацит» від 21 вересня 2010 року за №1621 доходи ОСОБА_2 за період з березня 2010 року по вересень 2010 року, включно, склали 7062 (сім тисяч шістдесят дві) грн. 25 коп. (а.с.24).

Відповідно довідки Управління пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області від 08 грудня 2010 року, відповідач – ОСОБА_3, перебуває на обліку в УПФУ в м.Свердловську та отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання інвалідам ІІІ групи, пов’язаного з Чорнобильською катастрофою, та його дохід з січня 2010 року по грудень 2010 року, включно, склав – 8 774 (вісім тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 25 коп., тобто його середньомісячний дохід складає 731 грн.

Згідно довідки до акту огляду Луганської обласної МСЕК серії 2-20 СМ № НОМЕР_5 ОСОБА_3 має третю групу інвалідності з 23 березня 2009 року, захворювання пов’язано з впливом аварії на ЧАЕС, інвалідність встановлено на строк до 01 квітня 2012 року, висновок про умови та характер праці – протипоказано важка фізична праця, переохолодження, піднімання важкості більш 6 кг, вплив шкідливих факторів, нічна праця (а.с.35)

Згідно копій квитанцій № 2/2 від 27 серпня 2010 року, № 1/1 від 25 вересня 2010 року, № 37/54 від 11 жовтня 2010 року, № 70/80 від 13 листопада 2010 року, № 116/127 від 25 грудня 2010 року, (а.с.37), вбачається, що відповідач щомісячно сплачує на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди визначеної вироком суду, по 700 грн. щомісячно.

Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки вироком суду доказано вину відповідача ОСОБА_3 в спричинені потерпілому – позивачу по справі ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, тому відповідач ОСОБА_3 повинен нести відповідальність перед позивачем за спричинену шкоду.   

Частиною першою ст.1195 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодження здоров’я фізичній особі, зобов’язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності.   

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем надані належні та допустимі докази понесення ним витрат на лікування у розмірі 6569 грн. 68 коп., витрат на проїзд у зв’язку з лікуванням у розмірі 121 грн. 11 коп. та втраченого заробітку у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю у сумі 3217 грн. 49 коп., а всього на суму 9 908 грн. 28 коп., у зв’язку з чим ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.  

Згідно з п.1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв’язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

Згідно положень п. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступені вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України   “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” за № 4 від 31 березня 1995 року з наступними змінами, під моральною  шкодою  слід  розуміти  втрати  немайнового характеру  внаслідок  моральних  чи фізичних страждань,  або інших негативних  явищ, заподіяних  фізичній   чи   юридичній   особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір  відшкодування  моральної  (немайнової)  шкоди  суд визначає  залежно  від  характеру  та  обсягу страждань (фізичних, душевних,  психічних  тощо),  яких   зазнав   позивач,  характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.  

На думку суду, протиправними діями відповідача ОСОБА_3, які підтверджено вироком суду, ОСОБА_2 заподіяно також моральну шкоду. Позивачу було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 1 ступеня, забійної рани лоба справа, гематом, перелому лобної кості з пошкодженням наружної та внутрішньої стінок правої лобної пазухи, непроникаючого, віддалення вдавленого перелому правої лобної пазухи, в наслідок чого ОСОБА_2 відчував сильну фізичну біль, знаходився на стаціонарному лікуванні в нейротравмотологічному відділенні Луганської обласної клінічної з 27 січня 2010 року по 10 лютого 2010 року, та на амбулаторному лікуванні в Свердловській поліклініці з 11 лютого 2010 року по 10 березня 2010 року, що унеможливлювало ведення ним активного громадського життя, порушило його нормальні життєві зв’язки та спричинило йому моральні переживання в зв’язку з ушкодженням здоров’я. В наслідок отриманих травм ОСОБА_2 встановлено третю групу інвалідності з 11 березня 2010 року на строк до 01 квітня 2011 року.

Таким чином, суд доходить до висновку, що доводи позивача про понесені моральні переживання є обґрунтованими. При визначені розміру грошового відшкодування моральної шкоди судом враховується характер правопорушення, глибина душевних та фізичних страждань потерпілого. Суд вважає, що зазначений позивачем розмір моральної шкоди - 30000 гривень є значно перевищеним. Тому, виходячи з засад розумності, справедливості та виваженості, враховуючи тривалість лікування потерпілого, тяжкість завданих ушкоджень здоров'ю позивача, глибини душевних та фізичних страждань, суд вважає розумним та справедливим відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., який на думку суду буде еквівалентним його моральним стражданням.  

У зв’язку з викладеним з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода в сумі 9 908,28 грн. та моральна шкода в сумі 10 000 грн.

Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що складаються з витрат по сплаті судового збору 99,08 грн. (з позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди) та 8,50 грн. (з позовних вимог про стягнення моральної шкоди) й витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120,00 грн.

На підставі ст.ст.23, 1166, 1167, 1195 ЦК України, Пленуму Верховного Суду України   “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” за № 4 від 31 березня 1995 року з наступними змінами, керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 57–59, 60, 79, 81, 88, 208-209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд

ВИРИШИВ

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданих злочином – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Куряче Свердловського району Луганської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 9 908 гривень 28 копійок та моральну шкоду в сумі 10 000 гривень 00 копійок, а всього 19 908 (дев’ятнадцять тисяч дев’ятсот вісім) гривень 28 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Куряче Свердловського району Луганської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір на користь держави в сумі 99,08 грн. та 8,50 грн., а всього 107 (сто сім) гривень 58 копійок.

          Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Куряче Свердловського району Луганської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок на р/р 31212259700072, банк: УДК в Луганській області,  МФО 804013, код 24048566, одержувач: УДК у м. Свердловську Луганської області призначення платежу „інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у Свердловському міському суді Луганської області”.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні  у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії  цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ