Справа   № 2а-1245/   2010  

ПОСТАНОВА  
І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

17 листопада 2010 року                           м.Запоріжжя  

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого                                                      судді  Іваніної Ю.В.,

при секретарі                                                                Біллерис Ю.О.,

позивача                                                                                   ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Запоріжжі справу №2-а-1245/10 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ДАІ Дніпропетровського обласного управління МВС України в Дніпропетровській області прапорщика міліції Гулакова Вадима Михайловича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,  

В С Т А Н О В И В :  

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом в якому зазначає, що 05.05.2010 року о 21-45 годині він рухався по вул.Набережній – пр.Леніна у м.Дніпропетровську та у зазначеному місці був зупинений  інспектором ДПС ДАІ Дніпропетровського обласного управління МВС України в Дніпропетровській області прапорщиком міліції Гулаковим В.М., який зазначив, що він порушив п.2.2 ПДР, не виконав вимоги дорожнього знаку «рух без зупинки заборонено», здійснивши розворот без зупинки та склав протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, серії АЕ №300666, і виніс постанову, серії  АЕ №225171, за фактом вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП України, про накладення на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 гривень. Вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові про накладення адміністративного стягнення висновки інспектора Гулакова В.М. не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ПДР України він не порушував, тому просить скасувати зазначену постанову.

 В судовому засідання позивач ОСОБА_1 позов підтримав з підстав, викладених у ньому, та просив суд його задовольнити.

Відповідач, у судове засідання повторно не з’явився, але надав письмові заперечення, в яких зазначає що з позовом він незгодний, свої дії вважає законними, просить в задоволенні позову відмовити.  

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та давши оцінку доказам у їх сукупності, суд вважає необхідним задовольнити позов виходячи із наступних підстав.  

Згідно протоколу, серії АЕ №300666, про адміністративне правопорушення від 05.05.2010 року та постанови по справі, серії АЕ №225171, про адміністративне правопорушення від 05.05.2010 року, ОСОБА_1, 05.05.2010 року о 21-45 годині, керуючи автомобілем ЗАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул.Набережній-пр.Леніна у м.Дніпропетровську, виконуючи розворот, не виконав вимогу дорожнього знаку «рух без зупинки заборонено», чим порушив п.2.2 Правил дорожнього руху України, що є правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення,є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото -і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи вбачається, що єдиним доказом в справі про адміністративне правопорушення є протокол, серії АЕ №300666, від 05.05.2010 року, в якому зазначалось, що ОСОБА_1, 05.05.2010 року о 21-45 годині, керуючи автомобілем ЗАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул.Набережній-пр.Леніна в м.Дніпропетровську, виконуючи розворот, не виконав вимогу дорожнього знаку «рух без зупинки заборонено», чим порушив п.2.2 Правил дорожнього руху України, що є правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.122 КУпАП, але жодних доказів того, що саме ОСОБА_1 рухався без зупинки, не додано.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3, суду показав, що 05.05.2010 року разом зі ОСОБА_1, який є його рідним батьком, знаходився в автомобілі та підтвердив всі пояснення надані в судовому засіданні ОСОБА_1, та викладені у позові обставини.

Згідно зі ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Обов'язок по доведені своїх вимог та заперечень покладається на сторони, які зобов'язані довести ці обставини відповідно до ст.71 КАС України.  

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Відповідно до п.1.6 Розпорядження Міністерства Внутрішніх Справ України від 21 травня 2009 року №466 інспекторам дорожньо-патрульної служби заборонено складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративні протоколи без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).  

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Також, у відповідності до ст.248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом. У відповідності до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.  

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.  

Відповідно до ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також не з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доводи, наведені позивачем, знайшли підтвердження під час розгляду справи по суті; постанова про адміністративне правопорушення є безпідставною та необґрунтованою, оскільки, відповідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що інспектором ДПС міліції Гулаковим В.М. не було надано належних доказів скоєння ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.1. ст.122 КУпАП України та вину ОСОБА_1 не доведено.  

За цих обставин, оскільки відповідачем не зібрано достатньо доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності слід скасувати у зв’язку із відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.       Керуючись ст.ст.69, 71, 158-163 КАС України, ст.ст.222, 289, 292, 293 КУпАП України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :  

Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС ДАІ Дніпропетровського обласного управління МВС України в Дніпропетровській області прапорщика міліції Гулакова Вадима Михайловича про скасування постанови про адміністративне правопорушення –   задовольнити повністю.  

Постанову інспектора ДПС ДАІ Дніпропетровського обласного управління МВС Гулакова Вадима Михайловича, серії АЕ №225171,  від 05.05.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ч.1 ст.122 КУпАП України у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень   – визнати незаконною та скасувати.  

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП – закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

  Суддя Комунарського районного суду  

м.Запоріжжя                                       Ю.В. Іваніна