Судове рішення #13203478

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ


Справа № 11-33/11 Головуючий по 1 інстанції

Категоріяст. 185 ч.3 ККЖурба С.О.


Доповідач в апеляційній інстанції

Охріменко І.К.




УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ




          11 січня 2011 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:


         головуючого                       Охріменка І.К.

         суддів                                   Поєдинка І.А., Неділька М.І.

         за участю прокурора          Білика О.П.

         засудженого                       ОСОБА_3

        захисника                            ОСОБА_4

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією та зміною до неї прокурора Бицюка О.М., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_3 на вирок Соснівського районного суду м.Черкаси  від 07.09.2010 року, яким

                                   ОСОБА_3

                              ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, з серед-

                              ною освітою, не одружений, не працюючий, проживаючий в АДРЕСА_1, судимий, згідно вироку Придніпровсь-

                              кого районного суду м.Черкаси від 21.05.2010 року за ст.309 ч.1 КК Ук-

                              раїни на 2 роки позбавлення волі, із звільненням від відбування покара-

                              ння, з випробуванням, з встновленням іспитового строку терміном на 1

                              рік, відповідно до положення ст.75 КК України

засуджений за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

          На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Придніпровського районного суду м.Черкаси від 21.05.2010 року та остаточно визначено до відбування 4 роки позбавлення волі.

          Початок відбування покарання ОСОБА_3 визначено рахувати з 07.09.2010 року, з зарахуванням в час відбування покарання термін попереднього ув’язнення з 17.06.2010 року по 06.09.2010 року.

          Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишений попередній-тримання під вартою.

                                   ОСОБА_5

                              ІНФОРМАЦІЯ_3, українець, громадянин України, з серед-

                              ною освітою, не одружений,  працюючий вантажником на заводі «Бог-

                              дан»,проживаючий в АДРЕСА_2, не судимий

                              ОСОБА_6

                              ІНФОРМАЦІЯ_5, українець, громадянин України, з серед-

                              ною освітою, учень ЗОШ № 7, проживаючий в АДРЕСА_3, не судимий

засуджені обоє за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі кожний, та на підставі ст..75 КК України звільнені від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку на 2 роки та покладені на них відповідні обов’язки, передбачені ст.76 КК України.

          Запобіжний захід засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишений попередній-підписка про невиїзд.

          Стягнуто солідарно з засуджених на користь потерпілого ОСОБА_7 12075 грн., в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та судові витрати по справі по 275 грн. з кожного.

          Стягнуто з засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_8 200 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

          Вирішена доля речових доказів по справі, відповідно до вимог ст.81 КПК України,-

                                                  встановила:

          Згідно вироку, ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він 29.05.2010 року близько 21 год. шляхом підбору ключа, з метою крадіжки чужого майна, проник до підвального приміщення,  належного ОСОБА_7, яке розташоване в АДРЕСА_4, звідки викрав грошові кошти в сумі 1640 грн., спричинивши останньому матеріальну шкоду на зазначену суму.

          Він же, повторно 11.06.2010 року близько 19 год. шляхом підбору ключа, проник до підвального приміщення, яке розташоване в АДРЕСА_4, звідки таємно викрав належні ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 200 грн.

          Крім того, 11.06.2010 року близько 22 год. ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з метою крадіжки чужого майна, шляхом злому дверей складських приміщень, що належать ОСОБА_7, які розташовані в АДРЕСА_4, проникли в підвальне приміщення, звідки таємно викрали належні потерпілому грошові кошти та майно на загальну суму 10112 грн.

          В своїх апеляціях:

          -державний обвинувач, не оспорюючи доведеності вини засудженого ОСОБА_3 у вчиненні ним крадіжок чужого майна та правильності кваліфікації скоєного, просить вирок стосовно нього скасувати, посилаючись на невідповідність призначеного вказаному засудженого покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого і постановити новий вирок, яким ОСОБА_3 засудити за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі та на підставі ст.71 КК України призначити йому остаточне покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі. Щодо інших засуджених просить вирок залишити без змін.

          В своїй зміні до апеляції державний обвинувач просить вирок стосовно  ОСОБА_3 змінити, виключивши із нього посилання суду про судимість засудженого 01.11.2007 року Соснівським районним судом м.Черкаси за ч.3 ст.15 ст.297 КК України, так як відповідно до вимог ст.89 КК України, судимість засудженого погашена, а в решті вирок залишити без змін.

          -засуджений ОСОБА_3, також не заперечує проти доведеності його вини у вчинених ним злочинах та правильності кваліфікації скоєного, просить пом’якшити призначене йому покарання, посилаючись на те, що судом при призначенні покарання не врахований  незадовільний стан здоров’я засудженого, його молодий вік, щире розкаяння та те, що він виховувався в інтернаті.

          Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, який підтримав зміни до апеляції державного обвинувача, пояснення засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, які підтримали  апеляцію засудженого та не заперечували проти апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи зазначених апеляцій, колегія суддів вважає, що зміна до апеляції прокурора підлягає задоволенню, а апеляцію засудженого необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

          Висновок суду щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_3 у вчиненні ним крадіжок чужого майна при обставинах, наведених у вироку, відповідає матеріалам справи і ґрунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні в порядку ч.3 ст.299 КПК України, яким суд дав належну оцінку і які не оспорюються в названих апеляціях.

          Дії ОСОБА_3 кваліфіковано вірно за ч.3 ст.185 КК України, а при призначенні йому покарання суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, достатньо врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який законодавець відносить до категорії тяжких, дані про особу засудженого, характеризуючі його посередньо, а також обставини, що пом’якшують його покарання, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

          При цьому, суд призначив ОСОБА_3 мінімальне покарання, передбачене ч.3 ст.185 КК України та приєднав до нього, на підставі ст.71 КК України, лише частково не відбуте покарання за попереднім вироком та остаточно визначив до відбування покарання, яке є необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження скоєння ним нових злочинів.

          Враховуючи наведене, доводи апеляції ОСОБА_3 щодо суворості призначеного йому покарання є безпідставними, оскільки судом повністю враховані вимоги ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, а тому підстав для його пом’якшення не вбачається.

          Крім того, посилання ОСОБА_3 в своїй апеляції на те, що судом при призначенні покарання не врахований незадовільний стан здоров’я засудженого, а саме, що він в дитинстві проходив лікування від психічних розладів, є безпідставним. Так, ОСОБА_3, як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні не робив таких заяв щодо стану свого здоров’я, а згідно довідки Черкаського обласного психоневрологічного диспансеру (т.1 а.с.235) засуджений під наглядом лікаря психіатра в даній лікувальній установі не перебуває. Інших даних, які б свідчили про незадовільний стан здоров’я ОСОБА_3 по справі відсутні.

          ОСОБА_3, як під час досудового слідства, так і в судовому засідання відмовився від послуг адвоката, а тому право засудженого на захист не порушено.

          Разом з тим, із вступної частини вироку необхідно виключити посилання суду на те, що ОСОБА_3 раніше, 01.11.2007 року судимий Соснівським районним судом м.Черкаси за ч.3 ст.15, ст.297 КК України, так як, відповідно до вимог ст.89 КК України, дана судимість є погашеною.

          При таких обставинах зміни до апеляції державного обвинувача є обґрунтованими і підлягають задоволенню, а апеляція засудженого не підлягає задоволенню з наведених вище підстав.

          Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів,-

                                                  ухвалила:

          Зміни до апеляції державного обвинувача Бицюка О.М. задоволити, а апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

          Вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 7 вересня 2010 року стосовно засудженого ОСОБА_3 змінити, виключивши із нього посилання суду на те, що даний засуджений раніше, 01.11.2007 року судимий Соснівським районним судом м.Черкаси за ч.3 ст.15, ст.297 КК України.

          В решті вирок залишити без змін.


Головуючий - підпис

Судді            - підписи           

 

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                           Охріменко І.К.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація