Справа № 2-15/11

                                                           РІШЕННЯ

                                                                              Іменем України

12 січня 2011 року   Путивльський районний суд Сумської області

у складі:                        головуючого -   судді  Толстого О.О.

                                при секретарі            Лавринець О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Путивль справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

                                                                               ВСТАНОВИВ:

23.12.2010 р. позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що з 19.05.1990 р. по 07.09.1994 р. проживала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.  Після розірвання шлюбу мешкають окремо, син проживає з нею і  перебуває на її утриманні.          

Через досягнення сином повноліття відповідач припинив сплачувати аліменти, а дитина продовжує навчання на комерційний основі в Путивльському коледжі Сумського національного аграрного університету, тому потребує матеріальної допомоги.

Посилаючись на наведені обставини просила стягнути з відповідача аліменти на утримання сина в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до закінчення сином навчання.

У судовому засіданні позивачка заявлені позовні вимоги підтримала,  відповідач позов визнав в частині сплати аліментів в розмірі 1/14 частини свого заробітку, посилаючись на те, що є пенсіонером, інших доходів не отримує, має незадовільний стан здоров’я, утримує непрацездатних матір та сестру, тому надає допомогу сину в силу своїх матеріальних можливостей.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані ними докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Встановлено судом, що сторони до 1994 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина - ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  що підтверджено відповідними свідоцтвами (а.с. 2).

        Після розірвання шлюбу батьки мешкають окремо, син проживає з матір’ю в м. Путивль, є студентом 4 курсу денного відділення Путивльського коледжу Сумського НАУ (строк навчання до 30.06.2011 р.), стипендії не отримує, а вартість освітньої послуги складає 8740 грн. (а.с. 3,7,9), тому він потребує матеріальної допомоги.

Вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами те, що кожен з них за взаємною домовленістю вносив плату за навчання сина (а.с. 17-30), але на цей час між ними виник спір з приводу розміру матеріальної допомоги, яку повинен надавати дитині відповідач.

В силу ст. 199 СК України якщо повнолітній дочка, син продовжують навчання і  у зв'язку з цим  навчанням потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Як роз’яснено в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” від 15.05.2006 р. N 3, обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв’язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають  самі   дочка,  син,   які  продовжують  навчатися,  а   також   той   із   батьків,  з   яким   вони

проживають.

За приписами ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України, а саме : стану здоров'я та матеріального становища дитини; стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів; наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інших обставин, що мають істотне значення.   

Згідно наданих довідок (а.с. 5-6), позивачка працює та отримала дохід за червень-листопад 2010 року в сумі 15454 грн. 05 коп., її середня заробітна плата складала 2389 грн.

Заперечувалось відповідачем, а позивачкою не надано доказів на підтвердження наявності у нього додаткових доходів, окрім пенсії військовослужбовця, яка згідно довідки (а.с. 42) складає 1295 грн. 05 коп.  Також він  має незадовільний стан здоров’я (а.с  41-46).

Водночас доводи відповідача про те, що на його утриманні знаходиться мати і сестра, не заслуговують на увагу, оскільки з матеріалів справи видно, що вони проживають в інших населених пунктах і отримують пенсію (31-39,47-53),

За встановлених обставин, наявні у справі докази та їх належна оцінка вказують на те, що  повнолітня дитина сторін потребує матеріальної допомоги на період навчання, а батько в змозі її надавати, однак у розмірі 1/5 частини його заробітку (доходу), беручи до уваги стан здоров'я і розмір його доходів, матеріальне становище дитини, а також можливість надання утримання своєму сину самою позивачкою, яка працює і отримує заробітну плату.

Позовні вимоги в частині встановлення мінімального розміру аліментів на рівні 30 % прожиткового мінімуму для  дитини відповідного віку, не ґрунтуються на законі, оскільки йдеться про стягнення аліментів на сина, який досяг повноліття і продовжує  навчання, а тому правовідносини сторін регулюються ст.ст. 199-200 СК України.     

Позивачка була звільнена від сплати судових витрат при подачі позову, тому  на підставі  ст. 88 ЦПК України вони підлягають стягненню з відповідача в дохід держави.         

На підставі викладеного, ураховуючи п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” від 15.05.2006 р. N 3, керуючись ст.ст. 182,199, 200 СК України ст.ст. 10,11, 60, 212, 214-215, 367 ЦПК України,  суд, -  

                                                          ВИРІШИВ:

1.  Позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця АДРЕСА_1,  на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на період навчання сина, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років, починаючи стягнення  з 23 грудня 2010 року.

3. Рішення суду в межах суми платежу аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

4.  Стягнути з ОСОБА_2  в дохід  держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення суду  може  бути оскаржене  в  апеляційному  порядку  до  апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд шляхом подачі  в 10-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні  під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з моменту отримання копії цього рішення.

Рішення cуду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання  апеляційної скарги рішення,  якщо його не  скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

       Рішення  складено у повному обсязі 14 січня 2011 року.       

       Суддя: підпис

      Копія вірна:

      Суддя

Путивльського районного суду                                                      О.О.Толстой