Справа №  1-14/11

Веселинівський районний суд Миколаївської області

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

      19.01.2011                                               смт.Веселиново

   Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:      

                         головуючого         судді                              Калараш А.А.     

                          при секретарі                                               Крамарчук Л.Б.      

                          за участю прокурора                                  Маврова О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове справу за обвинуваченням:

          ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, українець, не працює  , освіта середня, не одружений, раніше  судимий 30.11.2006 р. Веселинівським районним судом за ч.2 ст.296, ст.. 304, ч.1 ст. 70  КК України  до 2 років 6 місяців позбавлення волі ; звільнений 24.11.2008 року в зв’язку з відбуттям строку покарання,   мешкає:

АДРЕСА_1.

у  вчиненні  злочинів , передбачених  ч.1 ст.187, ст. 395   КК України;                                                                     

                                                                В С Т А Н О В И В :  

  Підсудний ОСОБА_1,  раніше судимий   30.11.2006 року  Веселинівським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст.296, ч. 1 ст. 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі,  звільнений 24.11.2008 року в зв’язку  з  відбуттям  покарання.

Після звільнення з місць позбавлення волі  підсудний ОСОБА_1 , на шлях виправлення не став та  постановою Веселинівського районного суду Миколаївської області  від 20.05.2010 року щодо підсудного ОСОБА_1 було встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік, тобто застосовані примусові  профілактичні заходи спостереження і контролю за  поведінкою  підсудного ОСОБА_1 , з метою запобігання вчиненню злочинів та здійснення виховного впливу на підсудного .

Так, згідно постанови Веселинівського районного суду  Миколаївської області від 20.05.2010 року на  підсудного ОСОБА_1 були покладені певні обов’язки та обмеження у вигляді: заборони виходу з будинку за місцем проживання з 21.00 год. до 05.00 год. ранку наступного дня; заборони виїзду з АДРЕСА_1 Веселинівського району без дозволу керівництва Веселинівського РВ УМВС; заборони відвідувати кафе, бари та інші місця, де здійснюється продаж алкогольних напоїв та розлив; з’являтися до Веселинівського РВ УМВС України в Миколаївській області  на реєстрацію 1 та 15 числа кожного місяця. Підсудний ОСОБА_1 був повідомлений та попереджений про відповідальність за порушення  вищезазначених  обов’язків.

Проте, підсудний ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом з метою ухилення від адміністративного нагляду, без дозволу та  повідомлення  органу Веселинівського РВ УМВС України в Миколаївській області  , без поважних на те причин, неодноразово залишав в нічний час місце свого проживання розташованого  в АДРЕСА_1 ,  а також виїжджав за межі села Поріччя та Веселинівського району Миколаївської області .

Так, 18.07.2010 року о 22 годині підсудний ОСОБА_1, умисно, без поважних причин, ухиляючись від виконання обмежень адміністративного нагляду, самовільно залишив будинок за місцем свого проживання, чим порушив вимоги пп.1 п.1 постанови суду від 20.05.2010 року про встановлення відносно нього адміністративного нагляду.

19.07.2010 року о 22 годині підсудний ОСОБА_1, умисно, без поважних причин, залишив будинок за місцем свого проживання, чим порушив вимоги п.1 постанови суду від 20.05.2010 року про встановлення відносно нього адміністративного нагляду.

21.07.2010 року, підсудний ОСОБА_1,  в порушення вимог пп.2 п.1 постанови суду від 20.05.2010 року, щодо заборони виїзду з с.Поріччя Веселинівського району, умисно, без поважних причин, ухиляючись від виконання обмежень адміністративного нагляду, самовільно поїхав до с. Градівка Веселинівського   району Миколаївської області не повідомивши  Веселинівський РВ УМВС України про свій виїзд за межі с.Поріччя Веселинівського району Миколаївської області . В цей же день, перебуваючи в с.Градівка Веселинівського району, після розпиття алкогольних напоїв з гр.ОСОБА_2, умисно порушуючи встановлені обмеження адміністративного нагляду, підсудний ОСОБА_1 без поважних причин, з метою ухилення від адміністративного нагляду, взагалі залишив межі Веселинівського району та поїхав до с.Мостове Доманівського району Миколаївської області , про що не повідомив Веселинівський  РВ УМВС України.  

      Допитаний в  судовому засіданні   підсудний  ОСОБА_1 , вину  за ст. 395  КК України  визнав повністю, за ч.1 ст. 187 КК України не визнав   , суду пояснив, що  дійсно після звільнення з місць позбавлення волі  за постановою Веселинівського районного суду від 20.05.2010 року щодо нього було встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік, щодо встановлених обмежень він був попереджений особисто під розпис ,проте вважає, що він є  живим , молодим чоловіком , та потребує  права на спілкування та життя  тому  ,знаючи про заборону  покидати  будинок з 21 год. до 05 год. він поїхав в гості  в с.Мостове  Доманівського району Миколаївської області до знайомої дівчини ,  де пробув з 18.07.2010 року по 25 липня 2010 року , при цьому дозволу з Веселинівського РВ УМВС не отримував та про від’їзд нікому не повідомляв,   раніше двічі притягувався до адміністративної відповідальності  за появу у нетверезому стані у громадському місці. 10.07.2010 року він разом з ОСОБА_3 пиляли дрова у дворі гр. ОСОБА_4, де роботу не закінчили через закінчення в бакі бензопили бензину , за частину виконаної роботи  він разом з ОСОБА_3 отримали пляшку горілки яку розпили та пішли до дому , по дорозі  він зустрів знайомого  потерпілого ОСОБА_5що йшов попереду нього ,оскільки він хотів ще вжити спиртне він вирішив наздогнати  ОСОБА_5 та  позичити у нього кілька гривнів , наздогнавши потерпілого він тримаючи у правій руці бензопилу , лівою рукою обняв потерпілого за плечі та  запитав „ у тебе  гроші є , дай гроші  ” , оскільки був випившим  то він шуткував з потерпілим та дійсно  шуткуючи  казав , що відріже руку якщо не дасть йому грошей ,проте наміру  про здійснення  цього не було  , також знаючи проте ,що в баку бензину не має, він шуткуючи спробував декілька разів завести бензопилу  без ніякої  мети, проте бензопила не завелась., його наздогнав ОСОБА_3, з яким вони  пішли до дому . Вважає, що працівники міліції його навмисно намагаються позбавити волі,  тому сфабрикували кримінальну справу.

       Крім  визнання  своєї вини , підсудним ОСОБА_1 , у вчиненні ним злочину передбаченого  ст. 395 КК України, його вина підтверджується  показаннями , свідків ,а саме :     

      Показаннями свідка ОСОБА_6, допитаного в судовому засіданні , який  суду показав, що підсудний є його онуком , та  після відбування покарання , офіційно ніде не працює, працює по найму у односельців  , живе своїм життям , іноді  ночує у матері чи своїх знайомих  з 18.07.2010 року по 25.07.2010 року дома його не було , приїжджали працівники міліції з перевіркою тричі , та фіксували  факт відсутності  підсудного вдома у вечірній та нічній  час.

     Показаннями свідка ОСОБА_7 , оголошених в судовому засіданні (а.с.98), відповідно яких  він працює ДІМ Веселинівського РВ УМВС та  обслуговує територію смт. Веселинове, с. Миколаївка, Порічанської сільської ради. В АДРЕСА_1 проживає підсудний ОСОБА_1, який раніше  судимий. Після звільнення ОСОБА_1 оселився в домоволодінні свого діда в АДРЕСА_1 Веселинівського району. За місцем проживання зарекомендував себе з негативної сторони, не працює, зловживає спиртними напоями, веде антисоціальний спосіб життя, на шлях виправлення не став, продовжив вчиняти правопорушення, через що 20.05.2010 року Веселинівський районний суд виніс постанову про встановлення відносно ОСОБА_1 адміністративного нагляду, який полягав у встановленні певних зобов’язань та обмежень. Про встановлення нагляду ОСОБА_1 був попереджений належним чином та неодноразово, був обізнаний та усвідомлював суть встановленого адміннагляду. Незважаючи на встановлені обмеження, викладені у постанові про встановлення адміннагляду ОСОБА_1 їх постійно ігнорував, з метою ухилення від адміннагляду залишав без відома дільничного місце свого проживання та залишав межі АДРЕСА_1 без поважних причин . Під час перевірки ним у нічний час  тричі було зафіксовано відсутність ОСОБА_1 за місцем проживання, а саме 18.07.10, 19.07.10 та 21.07.10, про що складено відповідні протоколи.

                Показаннями свідка ОСОБА_2, оголошених в судовому засіданні (а.с.96) , відповідно яких  приблизно 21.07.2010 року він разом із ОСОБА_1 розпивали спиртні напої в с. Градівка, Веселинівського району. Після вживання спиртного ОСОБА_1 на невідомому автомобілі поїхав до іншого села, а саме, як пояснив ОСОБА_1 до села Мостове, Доманівського району в гості до дівчини. Коли ОСОБА_1 повернувся йому не відомо, але наступного дня після того ОСОБА_1 по селі Градівка шукав дільничний інспектор міліції ОСОБА_8, якому він. і розповів відомі йому обставини.

     Крім визнання своєї вини  в інкримінованому йому  злочині ,передбаченого ст. 395 КК України ,    вина  підсудного  підтверджується :

       рапортом ст. ДІМ Веселинівського РВ УМВС м-ра міліції ОСОБА_8 (а.с. 65), відповідно якого було виявлено факт систематичного порушення правил адміністративного нагляду ОСОБА_1; постановою Веселинівського районного суду від 20.05.2010 р. (а.с.73) , відповідно якої  підсудному було встановлено  адміністративний нагляд  строком 1 рік та встановлені обмеження адміністративного нагляду ; листком контролю за дотриманням установлених обмежень по відношенню піднаглядного ОСОБА_1 (а.с.76), відповідно якого встановлено порушення ОСОБА_1  адміністративного нагляду; постановами Веселинівського районного суду Миколаївської області ( а.с.89,90,91 ) ,відповідно яких підсудний ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення  передбаченого ч.1 ст. 187 КУпАП        

           Аналіз та оцінка приведених в своїй сукупності доказів, приводить суд до висновку  , що  вина підсудного ОСОБА_1. доведена і вважає можливим дії підсудного ОСОБА_1  кваліфікувати  за  ст. 395 КК України, тобто порушення правил адміністративного нагляду тобто самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.    

     Крім того досудовим слідством підсудний ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні злочину передбаченому  ч.1 ст. 187 КК України , а саме  відповідно до обвинувачення , 10.07.10 року , приблизно о 17 год. 30 хв., ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, з метою протиправного заволодіння грошима мешканця АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_5, діючи умисно та з корисливих спонукань, перебуваючи на одній з вулиць АДРЕСА_1 відкрито, тобто в присутності сторонньої особи, напав на ОСОБА_5 та почав вимагати у нього негайної передачі грошей. При цьому ОСОБА_1 в процесі нападу застосував насильство, небезпечне для життя та здоров’я потерпілого, а саме правою рукою почав з силою здушувати шию ОСОБА_5, який значно фізично слабший за нападника, перекриваючи кровообіг до життєво важливого органу –голови. Внаслідок цього ОСОБА_5 ледь не втратив свідомість та не міг чинити опору ОСОБА_1 через значну перевагу того у фізичній силі та стан, викликаний здавлюванням шиї. Після того ОСОБА_1, бажаючи довести до кінця свій злочинний умисел на незаконне та відкрите заволодіння чужим майном, з метою залякування потерпілого та придушення його опору, почав демонструвати бензопилу марки „Карпати”, прямо погрожував потерпілому застосувати її при спричиненні йому тілесних ушкоджень, а саме погрожував відпиляти руку, якщо останній негайно не передасть йому гроші.  Цим самим ОСОБА_1 вчиняв психологічний вплив на потерпілого, що виразився у погрозі застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я, з метою заволодіння майном останнього, який сприймав погрози ОСОБА_1 як реальні та дійсні, знаходився в шоковому стані, проте передати гроші не мав змоги в зв’язку з їх відсутністю, про що ОСОБА_1 не був обізнаний.

Протиправні дії з боку ОСОБА_1 по відношенні до ОСОБА_5 були припинені після втручання в конфлікт мешканця АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3, який відтягнув ОСОБА_1 від потерпілого.

   В якості доказів вини підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину ,передбаченого ч.1 ст. 187 КК України ,досудовим слідством були наведені наступні докази :

  Пояснення потерпілого ОСОБА_5 (а.с.22),відповідно яких 10 липня 2010 року в с.Поріччя  Веселинівського району він повертався  з магазину до дому ,де його наздогнав ОСОБА_1,який перебував у стані  алкогольного сп’яніння , та став вимагати гроші ,отримавши відповідь про відсутність грошей , ОСОБА_1 взяв його лівою рукою позаду  за шию та  став давити . Потім ОСОБА_1 відпустив та став заводити бензопилу ,коли він її завів  став перед потерпілим та  став її наближати до потерпілого та погрожувати ,якщо не віддасть гроші відріже руку ,в цей момент підійшов  ОСОБА_3 та забрав  ОСОБА_1

   Пояснення  свідка ОСОБА_3 (а.с.13, 17), відповідно яких 10 липня 2010 року він разом з ОСОБА_1 пиляли дрова у ОСОБА_4 після закінчення роботи ,вжили пляшку горілки та пішли до дому , по дорозі  вони зустріли  ОСОБА_5, де ОСОБА_1 підійшов до  ОСОБА_5 та почав вимагати  гроші , отримавши відмову , ОСОБА_1 завів бензопилу почав погрожувати нею потерпілому ,а лівою рукою схопив за горло потерпілого , він відштовхнув ОСОБА_1 та вони разом пішли до дому.

Поясненнями свідка ОСОБА_9.(а.с.11), свідка ОСОБА_10 (а.с.12), відповідно яких 10липня 2010 року вони бачили в АДРЕСА_1  як ОСОБА_1 шов разом з ОСОБА_3 по вулиці у стані алкогольного сп’яніння та спилював  гілки дерев ,що звисали на доріжку.

  Поясненнями свідка ОСОБА_4 (а.с. 15-16), відповідно яких 10 липня 2010 року ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 пиляли бензопилою у неї у дворі дрова ,приблизно о 18 год. вони повідомивши їй ,що закінчився бензин не закінчили повністю роботу пішли до дому .

   Протоколом ВООП (а.с.56 -61), проведеним з потерпілим та протоколом ВООП (а.с.49-55), проведеним зі свідком  ОСОБА_3

   Заслухавши в судовому засіданні показання  свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10,ОСОБА_9, потерпілого ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи , суд приходить до переконання , що факт розбою ,  передбаченого ч.1 ст. 187 КК України ,в судовому засіданні не  знайшов свого підтвердження.

  Суд обґрунтовує свої висновки наступними доказами:

  Відповідно до ч.2  ст. 327 КПК України ,  обвинувальний висновок не  може ґрунтуватися  на припущеннях і постановляється  лише  при умові ,коли  в ході  судового розгляду  винність  підсудного  у вчиненні  злочину доведена.

   В судовому засіданні  потерпілий ОСОБА_5, показання дані ним під час  досудового слідства та при проведенні  ВООП (а.с.56-61)  підтвердив частково, зазначивши ,що показання  записані слідчим він не читав  та  обставини події зазначені в протоколі  допиту його в якості потерпілого та при ВООП  відрізняються . В судовому засіданні потерпілий показав, що 10 липня 2010 року він повертаючись з магазину с.Поріччя побачив  раніше знайомого йому ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які були у стані алкогольного сп’яніння, та потім відчув як його наздогнав ОСОБА_1, який  поклав ліву руку на його плече та сказав дай гроші ,він вивернувся ,  ніякого нападу на нього чи погроз віддати гроші не було , за шию ОСОБА_1 його не хапав та не тиснув, бензопилу ОСОБА_1 не заводив .Оскільки підсудного знає з дитинства до  всіх  висловлювань ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_1 відріже йому руку   та  спроби завести бензопилу він  відносився як до жартів   та  серйозно  не сприймав . В міліцію він з заявою на дії ОСОБА_1  не звертався ,оскільки нічого особистого не було.

   Показання потерпілого  співпадають з показаннями підсудного та свідка ОСОБА_3

    Свідок  ОСОБА_4 в судовому засіданні  суду показала, що  ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3. пиляли дрова ,проте роботу не закінчили оскільки закінчився бензин. Після того, як вони пішли вона не чула звук бензопили та про події дізналася від односельців.    

    Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні  суду показав, що 10.07.2010 року після того як  закінчився бензин в бензопілі ,вони припинили  пиляти дрова у дворі ОСОБА_4 , випили горілки та ОСОБА_1 пішов трохи вперед, він побачив ,як ОСОБА_1 обнявши потерпілого лівою рукою ззаду за  праве плече просив гроші , потерпілий вивертався , побачивши це , він  підбіг та розборонив ОСОБА_1 та  потерпілого ,при ньому ОСОБА_1 не заводив бензопилу ,а лише намагався її завести ,але у нього нічого не вийшло. Пізніше ,дійсно по дорозі до дому ОСОБА_1 завів бензопилу та  зрізав кілька гілок з дорожки та після зауваження  ОСОБА_9  заглушив її.  В ході досудового слідства показання ,записував слідчий та він їх не читав так само як і при  проведенні  ВООП .

   Суд вважає, що в діях підсудного в межах пред’явленого обвинувачення  ,  відсутні ознаки нападу , оскільки ,як вбачається з показань підсудного ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_5  ,свідка ОСОБА_3, підсудний наздогнав потерпілого та поклав ліву руку на праве плече потерпілого ,обнявши останнього ,  при цьому фізичного насильства , яке має реальний характер ,тобто здатне  подавити  волю потерпілого і примусити  його передати  гроші не було.

Виходячи з показань підсудного , потерпілого , та проаналізувавши  матеріали справи , суд вважає, що в діях підсудного відсутній умисел на розбій . Це підтверджується сукупністю дій  підсудного до зустрічі з потерпілим та після .

Так відповідно до показань потерпілого ОСОБА_5 ,  підсудний ОСОБА_1 не нападав на нього

, а обнявши його лівою рукою за праве плече тримав  вільно , тривала сутечка виникла через знаходження підсудного у стані алкогольного сп’яніння. Питання підсудного про гроші він сприймав як жарт  особи, що перебувала у стані алкогольного сп’яніня,  так само як і послідуючи дії підсудного з приводу намагання завести  бензопилу.  

 За таких умов суд вважає, що в діях підсудного ОСОБА_1 відсутні обов’язкові ознаки злочину розбою , а саме об’єктивна та суб’єктивна сторона  злочину , тому  підсудний підлягає визнанню не винним у вчинені  злочину  передбаченого  ч.1 ст. 187 КК України .

  Обставинами  , що пом’якшують покарання  підсудного ОСОБА_1,  суд  визнає  щире каяття .

  В якості обставин, що обтяжують покарання  підсудного ОСОБА_1 суд   визнає  рецидив злочинів .

       З урахуванням вищевикладеного, враховуючи суспільну небезпеку та наслідки вчиненого , особу підсудного, який не працює, раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності , раніше судимий , за місцем проживання характеризується  негативно, на обліку лікарів нарколога ,психіатра не перебуває, має постійне місце проживання , суд приходить до переконання, що підсудному ОСОБА_1 має бути призначене необхідне і достатнє для його  виправлення та попередження  нових злочинів , покарання  у вигляді  арешту .

       Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

 ОСОБА_1 визнати не винним у вчинені  злочину  передбаченого  ч.1 ст. 187 КК України та  виправдати .

 ОСОБА_1  визнати винним  у вчиненні  злочину передбаченого ст. 395 КК України  і призначити  йому покарання у вигляді 6 (шість) місяців арешту.  

      Міру запобіжного заходу засудженому  ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін- взяття під варту  , обчислюючи строк відбуття покарання з 26 липня 2010 р.  ,зарахувати в строк відбування покарання знаходження  засудженого під вартою  .

Речові докази –бензопилу марки „Карпати” БП 4500 , що знаходиться на зберіганні  в камері речових доказів Веселинівського РВ УМВС України в Миколаївській області передати ОСОБА_6  ,мешканцю АДРЕСА_1  Веселинівського району Миколаївської області за належністю.   

    На вирок може бути подана апеляція в Апеляційний суд Миколаївської області, через районний суд, на протязі 15 діб  з дня проголошення , а засудженим, який перебуває  під вартою- в той же строк з моменту вручення йому копії вироку .

   Суддя Веселинівського   районного суду  

   Миколаївської області                                                                                       А.А. Калараш