Справа № 2-49/11

                                                          РІШЕННЯ   

                                                      іменем України

"24" січня 2011 р.                                                               смт.Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:  

                                        головуючого-судді  -    Калараш А.А.

                                        при секретарі                Крамарчук Л.Б.

                                        за участю позивача      ОСОБА_1

                                        відповідача                    ОСОБА_2

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове , справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини .

                                                                      В С Т А Н О В И В :

          15.12.10 року  позивачка ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина .

          В позовній заяві зазначила, що в червні 2000 року позивачка уклала шлюб з відповідачем. Від шлюбу народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.   В 2009 році за рішенням Веселинівського районного суду шлюб між сторонами було розірвано. Відповідач участі у вихованні сина  не приймає,  на утримання  ніякої допомоги не надає. Позивачка просить стягнути з відповідача на її користь аліменти  на утримання сина  в розмірі ј частини з усіх видів його заробітку, але не менше, 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

          В судовому засіданні  позивачка ОСОБА_1. позов підтримала повністю, в тому ж обсязі і з тих же підстав.  Суду пояснила, що від шлюбу з відповідачем 16.11.2000 р.  народився син ОСОБА_4 , який перебуває на її утриманні. Відповідач працює приватним підприємцем та отримує дохід  , але  матеріальну допомогу на утримання сина не  надає. Вона не працює , проживає за рахунок    особистого господарства та допомоги близьких осіб . Просить позов задовольнити  та стягнути з відповідача на її користь на утримання  сина аліменти в розмірі 1/4 частині від  всіх видів його заробітку   .

         Відповідач ОСОБА_2, в судовому засіданні позов визнав повністю, суду пояснив, що він згоден сплачувати аліменти на утримання сина, він зареєстрований приватним підприємцем має постійний дохід  та  дійсно згоден за законом сплачувати щомісячно  аліменти на утримання сина ОСОБА_4 .  

       Суд, заслухавши позивача,  відповідача   дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до висновку, що позов підлягає    задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено,  що сторони  перебували у шлюбі  з 1991 року по 1993 роки , та з 2000 року по 2009 рік .   Від шлюбу народилися  діти син ОСОБА_5  ІНФОРМАЦІЯ_2, та  син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.   В 2009 році за рішенням Веселинівського районного суду шлюб між сторонами було розірвано . Відповідач проживає окремо ,  матеріальної допомоги  позивачці на утримання сина  надає, але  в недостатній мірі .

Відповідно до ст. 141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою і що розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

В судовому засіданні  встановлено, що позивачка проживає у власній квартирі разом з двома синами ОСОБА_4  ІНФОРМАЦІЯ_1 , що навчається у 4 класі Веселинівської ЗОШ - 1-111 ступенів  № 2 Миколаївської області , що підтверджується довідкою № 323  від 06.12.2010 року (а.с.4)., та сином  ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 Відповідач  працює  приватним підприємцем , отримує дохід   в середньому на місяць  2000   грн. ,проживає в квартирі окремо.

                          .

          Враховуючи вищевикладене суд вважає необхідним  , відповідно до ст. 182 СК України , стягнути з відповідача на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_4 , аліменти в розмірі 1\4 частини всіх видів його заробітку  , щомісячно до повноліття сина ,  починаючи з 15 грудня 2010 року, але не менше, 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

         Згідно ст. 182 СК України  мінімальний розмір  аліментів на  одну дитину  не може  бути  меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для  дитини відповідного  віку.

           На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд

                                                                           В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити повністю .

           Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6,   на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 аліменти  на утримання сина ОСОБА_4  ІНФОРМАЦІЯ_8 в розмірі 1\4 частини від суми  всіх видів його заробітку   , щомісячно до повноліття сина ,  починаючи з 15.12.2010 року, але не менше, 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

        Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 51 ( п’ятдесят одна) гривня., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн.  

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

           Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області, через Веселинівський районний суд,   протягом 10 днів з дня  проголошення  рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

      Суддя Веселинівського райсуду                                       

      Миколаївської  області                                                                                         Калараш А.А.