Справа №  2-а-4/11

Саратський районний суд Одеської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 січня 2011 року                    Саратський районний суд Одеської області

у складі:           головуючого судді                              Бушуляна В.І.

                                        при секретарі                                        Новохацькій В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Сарата справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до

УДАІ ГУМВС України в Одеській області,

з викликом третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору: інспектора І-го Одеського взводу ДПС м. Одеси

при УДАІ ГУМВС України в Одеській області –

Пилипенко Сергія Леонідовича

про

визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення

серії ВН, № 359608, від 05 листопада 2010 року, незаконною,

В С Т А Н О В И В :

11 листопада 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому зазначив, що 05 листопада 2010 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, на 16 км автошляху «Одеса-Рені» (М-15), постановою інспектора І-го взводу ДПС м. Одеси при УДАІ ГУМВС України в Одеській області, Пилипенко С.Л., від 05 листопада 2010 року, за порушення п. 14.6 (А) Правил дорожнього руху України (Порушення правил обгону), його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 500 гривень.

Позивач не згоден з винесеною постановою, оскільки він не здійснював вищевказаного правопорушення, рухався не порушуючи Правил дорожнього руху. Тому, враховуючи вищевикладене, позивач просив суд визнати вказану постанову незаконною, та скасувати її.

В судовому засіданні позивач адміністративний позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити, а також пояснив, що під час зупинки його транспортного засобу в темну добу, що також є порушенням, інспектор ДПС вів себе не ввічливо по відношенню до нього, а також інспектор не міг спочатку чітко роз’яснити позивачу, в чому саме полягає його порушення правил дорожнього руху, (спочатку перевищення швидкості руху, а потім порушення правил обгону). Також позивач додав, що його не було ознайомлено з правами, передбаченими ст. 63 Конституції України, а також йому не були роз’яснені права, які передбачені ст. 268 КУпАП, та не надав копію протоколу про адміністративне правопорушення. Усі розмови з інспектором ДПС, були зафіксовані позивачем на мобільному телефоні і цей звукозапис позивач надав до суду.

Представник відповідача, якого належним чином повідомили про день, час та місце розгляду справи, до суду не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, посилаючись, зокрема, на правомірність дій інспектора І-го взводу ДПС м. Одеси, щодо винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, посилаючись на порушення позивачем п. 14.6 (А) Правил дорожнього руху України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, інспектор І-го взводу ДПС м. Одеси при УДАІ ГУМВС України в Одеській області – Пилипенко С.Л., якого належним чином повідомили про день, час та місце розгляду справи, до суду не з’явився, про поважні причини неявки до суду не повідомив. Однак, від нього надійшли письмові пояснення, в яких він пояснив, що під час несення ним служби 05 листопада 2010 року, о 21 годині              00 хвилин, на 14 км автошляху «Одеса-Рені»(М-15), ним було зупинено транспортний засіб марки «НІСАН», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», за кермом якого знаходився позивач, який перевищив швидкість дорожнього руху. На його вимогу до позивача, щодо пред’явлення відповідних водійських документів, передбачених п. 2.1 Правил дорожнього руху України, останній поїхав з місця його зупинки, після чого інспектор ДПС, разом із своїм «напарником» - інспектором ДПС Руснак Є.О., переслідували позивача, який під час переслідування скоїв декілька адміністративних правопорушень, у тому числі, обгін транспортного засобу на перехресті. Тому, позивач був зупинений інспектором ДПС. Також інспектор ДПС пояснив, що він вів себе коректно та ввічливо з позивачем, а також при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесені постанови відносно позивача, додержувався відповідних норм законодавства, а також надав позивачу копії протоколу та постанови. На підставі цього, інспектор ДПС – Пилипенко С.Л. просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу у повному обсязі

Також до суду надійшли письмові пояснення інспектора І-го взводу ДПС м. Одеси при УДАІ ГУМВС України в Одеській області – Руснака Євгена Олександровича, який ніс службу разом із інспектором Пилипенко С.Л. в той самий день та час, та який в свою чергу підтвердив пояснення Пилипенко С.Л.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши заперечення представника відповідача, пояснення третьої особи, матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що виникли зі спорів фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (правових актів індивідуальної дії), які повинні розглядатися в порядку, передбаченим Кодексом адміністративного судочинства України.

Ст. 287 КУпАП передбачає, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП – постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний… суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

З постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ВН, № 359608, винесеної інспектором І-го взводу ДПС м. Одеси при УДАІ ГУМВС України в Одеській області Пилипенко С.Л., (а.с.3), вбачається, що 05 листопада 2010 року, позивача притягнуто, до адміністративної відповідальності, у вигляді штрафу в сумі 500 гривень, нібито 05 листопада 2010 року, о 21 годині 10 хвилин, на 16 км автошляху «Одеса-Рені» (М-15), позивач здійснив обгін транспортного засобу на перехресті.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВН1, № 154087, від 05 листопада 2010 року, (а.с.29), позивач дав письмові пояснення, що він не згоден з вказаним порушенням.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, – в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем було надано звукозапис його розмови з інспектором, з якої вбачається, що інспектор ДПС 05 листопада 2010 року, о 21 годині 10 хвилин, на 16 км автошляху «Одеса-Рені» (М-15), під час несення служби веде себе некоректно по відношенню до позивача, та не може чітко сформулювати причину його зупинки, та підстави притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Позивачу не роз’яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, та ст. 268 КУпАП.

Відповідно до п. 15 п.п. 15.1, 15.5, п. 18 п.п. 18.7, п. 28 п.п. 28.6 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, Затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, від 27 березня 2009 року, № 111, – У разі прийняття працівником підрозділу ДПС рішення про зупинку транспортного засобу останній повинен врахувати всі його наслідки (причину зупинки, дорожні умови, інтенсивність руху, освітлення або видимість ділянки дороги, можливий досвід водія). Під час звернення до водія працівник Державтоінспекції МВС зобов’язаний прикласти праву руку до головного убору, привітатися, чітко й зрозуміло відрекомендуватися, назвати свою посаду, звання та прізвище, висловити вимогу про передачу водієм документів, зазначених в пункті 2.1 Правил дорожнього руху України, для перевірки та повідомити про причину зупинки транспортного засобу і суть скоєного правопорушення. У взаємовідносинах з учасниками дорожнього руху забороняється: допускати при спілкуванні зневажливий тон, грубість, неввічливе викладення зауважень, вирази або репліки, які ображають людську гідність, погрози. Роз’яснення порушникові про неправомірність його дій необхідно доброзичливо, переконливо і зрозуміло, з посиланням га відповідні вимоги Правил дорожнього руху України.

Як видно з ч. 2, 3, 4 ст. 256 КУпАП, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності… У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, – особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, 05 листопада 2010 року, о 21 годині 10 хвилин, на         16 км автошляху «Одеса-Рені» (М-15), керуючи транспортним засобом марки «НІСАН», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», діяв в межах Правил дорожнього руху України, інспектором ДПС під час складання протоколу та постанови про притягнення позивача до адміністративної відпоівдальності, не роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, та ст. 268 КУпАП. Тому позивач не підлягає адміністративній відповідальності.

Заперечення представника відповідача щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд не може взяти до уваги, тому що він не надав суду доказів, які б спростовували пояснення позивача, як в суді, так і в протоколі про адміністративне правопорушення, від 05 листопада 2010 року.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:... відсутність події і складу адміністративного правопорушення...

Відповідно до ст. 293 КУпАП, яка передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:… скасовує постанову і закриває справу.

В даному випадку з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним застосувати правило ч. 2 ст. 11 КАС України, задовольняючи позов, скасувати постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та закрити провадження у справі.

Статтею 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Ст. 289 КУпАП встановлює, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Позивач звернувся до суду 11 листопада 2010 року, тобто у межах строку, передбаченого ст. 289 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 6-14, 71, 86, 128, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 247 п. 1, 256, 268, 288 ч. 1 п. 3, 289, 293 КУпАП,

суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити. Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 359608, винесену 05 листопада 2010 року інспектором І-го Одеського взводу ДПС м. Одеса при УДАІ ГУМВС України в Одеській області – Пилипенко Сергієм Леонідовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП України, – скасувати і провадження в справі закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова оскарженню не підлягає.

          Суддя                                                                                                    В.І. Бушулян