Справа  № 2-256/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

17 січня 2011 року  Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Крижанівська Г.  В. ,

при секретарі –                    Колєнцовій У.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Акціонерно –комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Київської міської філії акціонерно –комерційного банку соціального розвитку«Укрсоцбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2009 р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості в сумі 1 817 451, 10 грн.  та звернення стягнення на предмет іпотеки, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 28.04.2007 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 10-29/3353, згідно умов якого позич надав ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 239 000,00 дол. США зі сплатою 12,5 % річних, з погашенням відповідно до графіку та кінцевим терміном погашення заборгованості до 27 квітня 2017 року на умовах, визначених договором кредиту.  

 В якості забезпечення виконання зобов’язань за договором кредиту між позивачем та ОСОБА_2 28 квітня 2007 року було укладено іпотечний договір.

Позивач вказує, що умови договору кредиту відповідачем ОСОБА_1 були порушені, внаслідок чого станом на 28.10.2009 року утворилась заборгованість в розмірі  1817451, 10 грн.

Представник позивача в ході судового розгляду підтримав позов та просив заявлені вимоги задовольнити.

Відповідачі в судове засідання 17.01. 2011 року повторно не з’явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, заяв про розгляд справи у їх відсутність до суду не надходило, про причини неявки суд не повідомили.

Представники відповідачів в ході судового розгляд заперечували проти позову, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 був позбавлений можливості виконувати умови договору кредиту з огляду на дію світової фінансової кризи. Крім того вказали, що звертаючись з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач не дотримався вимог Закон України «Про іпотеку».

Вивчивши матеріали справи, письмові заперечення представників відповідачів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.04.2007 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 10-29/3353, згідно умов якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 239 000, 00 доларів США зі сплатою 12, 5% річних з погашенням кредиту відповідно до графіку з кінцевим терміном погашення заборгованості до 27.04.2017 року.

В якості забезпечення виконання зобов’язань за договором кредиту № 10-29/3353 між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір № 02-10/1447 від 28.04.2007 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 1591, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 передав в іпотеку позивачу нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення ( в літ.А) №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №10, №11, №12, №14, №15, №16, №17, №18, №22, №23, №24, №25, №13, №19, №20, №21 (групи приміщень №115), приміщення №1 (грипи приміщень №1) , загальною площею 376, 70 м. кв., що знаходяться за адресою : АДРЕСА_1.

Відповідно до п.п. 2.4.1 договору кредиту позичальник зобов’язується сплачувати відсотки за користування кредитом у валюті кредиту щомісячно до 15-го числа кожного місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані відсотки.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому, вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Представником позивача надано суду розрахунок заборгованості за кредитним договором та виписки по рахунку ОСОБА_1, згідно яких станом на  28.10.2009 року за несвоєчасне повернення кредиту позивачеві нарахована пеня за період з 16.03.2009 р. по 28.10.2009 р. в розмірі 8960,84 дол. США; за несвоєчасне повернення відсотків за кредитом нарахована пеня за період з 15.03.2009 р. по 28.10.2009 р. в розмірі 499,75 дол. США; за порушення п.п. 3.3.7. та 3.3.8. кредитного договору нарахований штраф в розмірі 14340,00 дол. США.

Станом на 28.10.2009 року загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором кредиту складає 226 965, 77 доларів США, що за курсом НБУ станом на день ухвалення рішення становить 1 804 445,00 грн., з яких:

193184,00 дол. США –заборгованість за кредитом;

9981,18 дол. США –заборгованість за відсотками;

8960,84 дол. США –пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

499,75 дол. США –пеня за несвоєчасне повернення відсотків;

14340,00 дол. США –штраф.

Пунктом 4.5 договору кредиту передбачено, що уразі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов’язків, визначених п.п.3.3.7.,3.3.8. договору кредиту, протягом більше, ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно позичальник зобов’язується погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, а також нараховані штрафні санкції (штраф, пеню). Розмір та порядок сплати пені та штрафів передбачений п.п. 4.2., 4.3. кредитного договору.

А відтак, посилання представників відповідача на відсутність підстав для дострокового стягнення заборгованості є такими, що не ґрунтуються на умовах договору.

Посилання представників відповідачів на дію світової фінансової кризи як на підставу для звільнення ОСОБА_1 від відповідальності за порушення зобов’язання не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки, відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Разом з тим, ч. 2 вказаної статті встановлено, що не вважається випадком, зокрема,  відсутність  у  боржника необхідних коштів.

Крім того, посилання на відсутність вини відповідача ОСОБА_1 як на підставу для звільнення його від відповідальності за порушення зобов’язання також не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів  щодо належного виконання зобов’язання. Разом з тим, представникам відповідача не було доведено вказаних обставин, а саме вжиття всіх залежних від відповідача заходів  щодо належного виконання зобов’язання

Відповідно до правила ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Таким чином, з огляду на порушення умов кредитного договору відповідачем ОСОБА_1 з нього на користь позивача підлягає стягненню загальна сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 226 965,77 дол. США.

Також суд не вбачає підстав для застосування правила спеціальної позовної давності строком в один рік до вимог в частині стягнення неустойки, оскільки, як було встановлено в ході розгляду справи, відповідачеві ОСОБА_1 була нарахована неустойка з березня 2009 року, в той час як позов про стягнення спірних сум було подано до суду 13 листопада 2009 року, тобто менше ніж через рік, коли кредитор дізнався про порушення його права з боку боржника.

Відповідно до  ч.2 ст. 533 ЦПК України,  якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно –правовим актом.

Загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 станом на 28.10.2009 року складає 226 965, 77 доларів США, що за курсом НБУ станом на день ухвалення рішення становить 1 804 445,00 грн.

226 965,77 дол. США * 7,9503 = 1 804 445,00 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно п. 2.4.3  іпотечного договору, іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання позичальниками основного зобов’язання 1 та/або основного зобов’язання 2, задовольнити свої вимоги забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.  

Відповідно до положень статей 33, 35 вказаного Закону у разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У такому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Недотримання зазначених правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов’язання відповідно до ч. 2 ст. 35 зазначеного Закону.

Отже, оскільки з матеріалів справи вбачається, що письмова вимога, передбачена ст. 35 Закону України «Про іпотеку»банком іпотекодавцю та боржнику не направлялася, позов про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним, так як іпотекодержателем не було дотримано процедури звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 589, 590, 1054 ЦК України, ст. 35 Закону України «Про іпотеку»,

В И Р І Ш И В :

  Позовні вимоги Акціонерно –комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Київської міської філії акціонерно –комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерно –комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Київської міської філії акціонерно –комерційного банку соціального банку «Укрсоцбанк» заборгованість в розмірі 1 804 445,00 (один мільйон вісімсот чотири тисячі чотириста сорок п’ять) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини заявлених вимог –відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерно –комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Київської міської філії акціонерно –комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» 1700, 00 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. у відшкодування судового збору та 120,00 (сто двадцять)  грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя                                                                                                  Г. В. Крижанівська