АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

12 січня  2011 року                                                                                 м.Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:

              головуючого – Доценко Л.І.                                                                                                        

              суддів – Мартинової К.П., Журавльова О.Г.,

              при секретарі –  Білорусової Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які виступають від свого імені та в інтересах  неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права користування житловим будинком, за зустрічним позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_4, які виступають від свого імені та в інтересах  неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні права власності та виселення, треті особи Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради , за апеляційними скаргами ОСОБА_7 та ОСОБА_8; ОСОБА_3; ОСОБА_4 та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 17 серпня 2010 року ,

                                                                ВСТАНОВИЛА:

    11 липня 2008 року ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які виступають від свого імені та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до  ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права користування житловим будинком, який в подальшому уточнювали.

        Позивачі обгрунтовували свої вимоги тим, що рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 27.04.2001 року за ОСОБА_3  було визнано право користування будинком АДРЕСА_1 та було встановлено , що ОСОБА_3 був членом сім;ї свого батька - ОСОБА_10, проживав в цьому будинку та правомірно користувався житловою площею, при цьому ОСОБА_10 прописав членів сім;ї свого сина ОСОБА_3 і погодився з проживанням сім;ї сина разом із ним.            ________________________________________ ______

     Головуючий у першій інстанції – ОСОБА_11                                          Справа №22ц –18992/2010                                                                                        

     Доповідач - Доценко Л.І.                                                                                Категорія ЦП: 42

У  вказаному будинку постійно проживали та прописані: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Позивачі вважають, що   право користування спірним будинком  виникло у них  за згодою попереднього власника будинку- Димитрашко  ОСОБА_12 ОСОБА_3 в порядку ст.156 ч.ч.1,2 ЖК України та в подальшому  повинно зберігатися за ними.  

          14 травня 2008 року  ОСОБА_8 та  ОСОБА_7  звернулися до суду з позовом до  ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_4, які виступають від свого імені та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні права власності та виселення, треті особи Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, який в подальшому уточнювали.

        ОСОБА_8 та ОСОБА_7  обгрунтовували свої вимоги тим , що рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 25.04.2007 року позивачі є власниками житлового будинку АДРЕСА_1, але вони не можуть в повному обсязі здійснювати своє право власності, оскільки відповідачі  створюють перешкоди. Позивачі  просили усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом виселення сім;ї ОСОБА_3 з житлового будинку та господарських побутових споруд за адресою: АДРЕСА_1 та зняття  їх  з  реєстраційного обліку.

          ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_4  позов ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не визнали.

          ОСОБА_7 та ОСОБА_8 позов  сім;ї ОСОБА_3 не визнали.

      Представник Малиновського РВ ОМУ ГУМУВС України в Одеській області  участі у судовому засіданні не приймав, про час і місце судового засідання  повідомлений належним чином.

          Представник  Малиновської  районної  адміністрації органу опіки та піклування надав до суду заяву, в якій просив при винесенні рішення врахувати інтереси  неповнолітніх дітей.

  Рішенням  Малиновського районного суду Одеської області від 17 серпня 2010 року в задоволені позову ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які виступають від свого імені та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права користування житловим будинком – відмовлено.                  

 Зустрічний позов ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які виступають від свого імені та в інтересах  неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні права власності та виселення, треті особи Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради – задоволено частково.

      Суд вирішив усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом виселення ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та зняття з реєстраційного обліку.

          Виселити  ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та зняття з реєстраційного обліку.

            В частині виселення неповнолітнього ОСОБА_5, малолітнього ОСОБА_6 з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та зняття з реєстраційного облвку неповнолітніх – відмовлено.

            Встановлено порядок виконання рішення суду згідно з яким воно після набрання ним законної сили є підставою для зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_4

           В апеляційній скарзі  ОСОБА_7 та ОСОБА_8     просять скасувати  рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 17 серпня 2010 року в частині відмови у задоволенні їх позову про виселення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та ухвалити нове рішення про усунення перешкоди у здійсненні права власності шляхом виселення ОСОБА_5 та ОСОБА_6, виселити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з домоволодіння та зняття з реєстраційного обліку, так як судом порушені норми матеріального та процесуального права.

       В апеляційній скарзі  ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6 просять скасувати рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 17 серпня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги, а в зустрічному позові відмовити, так як судом порушені норми матеріального та процесуального права.

       В апеляційній скарзі  ОСОБА_3 просить скасувати рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 17 серпня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, а в зустрічному позові відмовити, так як судом порушені норми матеріального та процесуального права.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши  законність і обгрунтованість  рішення суду  в межах позовних  вимог і доводів апеляційних скарг, колегія  суддів  вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до ст.308 ЦПК України  апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає  рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням  вимог матеріального і процесуального права.

        Не може бути  скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

        Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що  згідно договору  про надання у безстрокове  користування земельної ділянки  для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 20 серпня 1956 року, ОСОБА_10  у безстрокове користування було надано земельну ділянку за адресою : АДРЕСА_1 площею 600кв.м. На підставі зазначеного договору зареєстрованого в Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об;єктів нерухомості номер запису 827  ОСОБА_10 на праві власності  належало домоволодіння АДРЕСА_1

      Цей факт встановлений рішенням Малиновського районного суду м. Одеси  від 27 квітня 2001року та рішенням Малиновського районного суду м. Одеси  від 25 квітня 2007року.

        В спірному домоволодінні  разом із власником ОСОБА_10 проживав   його  син  ОСОБА_3 разом із своєю сім;єю. Цей факт встановлений рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2001року.

      29 липня 2004року був укладений договір дарування, згідно якого ОСОБА_10 подарував ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в рівних частках кожній 83\100 частин спірного житлового будинку з надвірними спорудами. Зазначений договір посвідчений державним нотаріусом.

      Відповідно з заповітом від 02 вересня 1999року ОСОБА_10 на випадок своєї смерті  заповідав все своє майно ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в рівних частках кожній.

        ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 помер.

    Рішенням  Малиновського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2007року  в задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним відмовлено, а за ОСОБА_8 та ОСОБА_7 визнано право власності за кожною по 1\2 частині  на житловий  будинок АДРЕСА_1

    Відмовляючи   у задоволенні  позову ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання права користування  житловим будинком та задовольняючи частково позов ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселенні, суд першої інстанції виходив з того, що  у зв;язку зі смертю ОСОБА_10, членом сім;ї якого був  ОСОБА_3, припинилося право користування  спірним житловим будинком ОСОБА_3, яке встановлено за ним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від  27.04.2001р. Суд першої інстанції вказав, що стаття 156 ЖК України регламентує  правове положення колишніх членів сім;ї власника. Оскільки ОСОБА_3 та члени його сім;ї  не були членами сім;ї ОСОБА_8 та ОСОБА_7, нових власників будинку, тому до них не застосовується  ст.156 ЖК України і вони  за позовом нових власників будинку, тобто ОСОБА_8 та ОСОБА_7, підлягають виселенню  із  спірного будинку.

    Відмовляючи у  задоволенні позову ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про виселення неповнолітнього ОСОБА_5 та малолітнього ОСОБА_6,  суд першої інстанції виходив з пложень ст.8 Закону України “ Про охорону дитинства” та ст.12 Закону України “ Про  основи  соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”.

      Розглядаючи спір, колегія судів вважає, що суд першої інстанції  повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами  докази, правильно визначив  юридичну природу спірних  правовідносин і закон, який їх регулює.

      В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та в апеляційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6  вказується на те, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про те, що  ст.156 ЖК України не регламентує положення колишніх членів сім;ї власника у випадку , якщо власник  житлового  приміщення змінився.

      Колегія суддів не приймає до уваги дані доводи, оскільки аналіз  змісту ст.156 ЖК України свідчить про те, що право члена сім;ї власника будинку  користуватися цим  житлом існує лише за наявності у власника права власності на це майно. Тобто виникнення права  членів сім;ї власника будинку на користування цим будинком  та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку  права власності на цей будинок, а відтак припинення права власності особи  на  будинок  припиняє право членів сім;ї на користування цим будинком.

        Таким чином є вірним висновок суду першої інстанції  про те, що  права членів сім;ї власника будинку  на об;єкт власності є похідним  від прав самого власника. Закон не передбачив перехід прав і обов;язків  попереднього  власника до нового власника в частині збереження права користування житлом членів сім;ї колишнього власника  у випадку зміни власника будинку.

      В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та в апеляційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6 вказується на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги ті обставини, що між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 було фактично укладено угоду про безоплатне безстрокове користування спірним житловим  будинком.

        Колегія суддів не приймає до уваги дані доводи з наступного.

    Відповідно до вимог ст.158 ЖК України договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку( квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється. Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк , на який він укладається, визначити права і обов;язки наймодавця і наймача та інші умови найму.

    Апелянти  не надали суду  дану угоду, а у відповідності до вимог  ч. 2 ст.60 ЦПК України  докази до суду подаються  сторонами.

        Також  колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_8, оскільки  права неповнолітніх дітей захищаються Законом України “ Про охорону дитинства”  та Законом України “ Про  основи  соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”.

    Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом  першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

        Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.1, 308, 315, 319    ЦПК України, колегія суддів у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області,

УХВАЛИЛА:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_7 та ОСОБА_8   відхилити.

        Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

  Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6  відхилити.

        Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 17 серпня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала суду набирає законної сили з моменту  її проголошення та може бути          оскаржена до суду касаційної інстанції  протягом двадцяти днів  з дня набрання нею  

          законної сили.

Головуючий                                                                     Л.І.Доценко

Судді                                                                                              К.П.Мартинова

                                                                                                        О.Г.Журавльов