АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2010 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Доценко Л.І.
суддів – Оверіної О.В., Мартинової К.П.,
при секретарі – Білорусової Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа орган опіки та піклування Усатівської сільської ради про визначення місця проживання дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 28 вересня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
16 лютого 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування Усатівської сільської ради про визначення місця проживання дитини.
Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що з 06.08.2008 року він перебував у шлюбі з відповідачкою. В травні 2009 року їх сім;я розпалась і вони стали жити окремо, дитина залишилась з матір;ю, але з серпня місяця 2009 року син живе з ним, оскільки дружина за ним не доглядала. В березні 2010 року їх шлюб було розірвано. За цей час відповідачка матеріальної допомоги на дитину не надавала, лише один раз провідала дитину і ніяких претензій щодо проживання сина з ним не пред;являла.
Відповідачка позов не визнала, пояснивши, що в листопаді 2009 року ОСОБА_1 забрав дитину до себе тимчасово, але на теперішній час відмовляється віддати їй дитину, чинить їй перешкоди в побаченнях з дитиною.
Представник органу опіки та піклування вважає за можливе позов задовольнити і пояснив, що в сім;ї позивача є окрема кімната для проживання дитини, а мати до них зі скаргами чи з заявами з приводу відібрання у неї дитини позивачем не зверталась.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 28 вересня 2010року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування Усатівської сільської ради про визначення місця проживання дитини задоволено. Суд визначив місцем проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження з його батьком ОСОБА_1, який мешкає в АДРЕСА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду , як такого що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1
________________________________________ ______
Головуючий у першій інстанції – Крачкова С.В. Справа №22ц –20469/2010
Доповідач - Доценко Л.І. Категорія ЦП: 46
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком , суд першої інстанції виходив з того, що позивач забезпечений житлом, добре характеризується за місцем роботи, має стабільну заробітну плату, що надає батьку можливість матеріально забезпечити дитину. В той же час відповідачка власного житла не має, не працює, а відповідно немає коштів на утримання дитини. Згідно висновку органу опіки та піклування Усатівської сільської ради від 13.09.2010року № 939 визнано доцільним проживання дитини з батьком.
Однак погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд не правильно застосував норми матеріального закону.
Колегія суддів вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.п.3, 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення із наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 06 вересня 2008року. За час спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дитина - син ОСОБА_3. Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 15 березня 2010року шлюб між сторонами був розірваний.
Згідно ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Відповідно до ч.1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько , які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитини, спір між ними може вирішуватися судом.
При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов;язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров;я та інші обставини, що мають істотне значення.
Частинами 4, 5 ст.19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини, обов;язковою є участь органу опіки і піклування , який також подає до суду письмовий висновок щодо розв;язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Ухвалюючи рішення про визначення місця проживання дитини з батьком, суд першої інстанції вагомим доводом на користь ОСОБА_1 вважав висновок органу опіки та піклування Усатівської сільської ради .
Відповідно до положень ст.214 СК України , ч.1ст.11 закону України від 13 січня 2005року № 2342-1У “ Про забезпечення організаційно- правових умов соціального захисту дітей- сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”, органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
Згідно з вимогами ст.12 Закону висновок органу опіки та піклування оформляється на бланку державних адміністрацій районів , районів міст Києва і Севастополя, виконавчих органів міських чи районних у містах, сільських , селищних рад, підписується головою або заступником голови та скріплюється печаткою.
Як убачається з матеріалів справи у порушення вимог ст.ст.212, 214 ЦПК України суд першої інстанції залишив поза увагою те, що в матеріалах справи відсутній належно оформлений та підписаний головою або заступником голови сільської ради висновок органу опіки та піклування , оскільки даний висновок не скріплений печаткою цього органу і з даного висновку не вбачається ким він підписаний ( а.с. 79).
Принципом 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959року застережено, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір;ю.
З яких саме виключних обставин з матер;ю не можна залишати дитину судом першої інстанції в рішенні суду не наведено.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не може вважатися законним та обгрунтованим , у зв;язку з чим воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.2, 309 ч.1п.п.3,4, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 28 вересня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження з батьком ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним
законної сили.
Головуючий Л.І.Доценко
Судді К.П.Мартинова
О.В.Оверіна