ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2010 р. справа № 2а-8583/10/0470
м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М. В.,
при секретаріШенкунісі А.О.,
за участю:
прокурора Денисенко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовною заявою прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Саксаганського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся до адміністративного суду в інтересах держави в особі Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі – позивач, МДПІ) з позовною заявою до фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 (далі – відповідач, ФОП ОСОБА_4.), у якій просить стягнути з відповідача на користь держави: штрафні санкції за порушення законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, законодавства про патентування деяких видів підприємницької діяльності, законодавства про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на загальну суму 3295,32 грн.
Прокурор звернувся до адміністративного суду в порядку статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначаючи, що відповідно до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають, у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних, або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції. Згідно статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, участь у розгляді судами справ.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має заборгованість зі сплати штрафних санкцій у сумі 3295,32 грн., які нараховані на підставі рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.02.2010 р. №0000582304, №0000572304, №000592304, внаслідок порушення відповідачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995р. (далі – Закон № 265), Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» № 98/96-ВР від 23.12.1996 р. (далі – Закон № 98/96), Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 р. (далі – Закон № 481/95).
Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, але надав суду клопотання, у якому просить розглянути адміністративну справу за його відсутності та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач до суду не з'явився. Судом було направлено на адресу відповідача, зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копію ухвали про відкриття провадження у справі, повістку про виклик, а також копію позовної заяви та доданих до неї документів, проте конверт повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Частиною 11 статті 35 КАС України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. За таких обставин суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача та можливість розглянути справу за відсутності предстаника позивача та відповідача.
Дослідивши письмові докази по справі, заслухавши пояснення прокурора та проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач, як фізична особа – підприємець, зареєстрована виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 01.10.2001 р., перебуває на обліку платників податків в МДПІ.
Згідно п.2 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги); наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
20.01.2010 р. уповноваженими працівниками МДПІ було проведено перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці – кафе «Блюз», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. 200-річчя Кривого Рогу, у якому здійснює господарську діяльність відповідач, про що складено акт №0025/04/81/23/НОМЕР_1 від 20.01.2010 р.
В ході перевірки встановлені наступні порушення: проведення розрахункової операції без застосування РРО на суму 317,00 грн., здійснення роздрібної реалізації алкогольних напоїв без отримання відповідної ліцензії, здійснення торговельної діяльності без придбання (наявності) торгового патенту.
Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.3 Закону № 265/95 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 Закону №265/95 у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.
Таким чином, сума штрафу розраховується за формулою: 317,00 грн. х 5 = 1585,00 грн.
За зазначене порушення в сфері застосування РРО на підставі акту перевірки №0025/04/81/23/НОМЕР_1 від 20.01.2010 р. МДПІ винесено рішення від 01.02.2010 р. №0000572304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1585,00 грн., яке отримане особисто відповідачем 19.02.2010 р., про що свідчить підпис на корінці поштового повідомлення, копія якого долучена до матеріалів справи.
У відповідності до ст. 25 Закону №265/95 суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Частинами 1, 2 статті 3 Закону № 98/96 встановлено, що патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №98/96 за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності із зазначеним порушенням.
Таким чином, сума штрафу розраховується за формулою: одноденна вартість торгового патенту х 2 = 10,32 грн.
За здійснення торговельної діяльності без придбання (наявності) торгового патенту, порушення порядку використання торгового патенту, на підставі акту перевірки №0025/04/81/23/НОМЕР_1 від 20.01.2010 р., МДПІ винесено рішення від 01.02.2010 р. №0000592304 про застосування до відповідача штрафної (фінансової) санкції в сумі 10,32 грн., яке отримане особисто відповідачем 19.02.2010 р., про що свідчить підпис на корінці поштового повідомлення, копія якого долучена до матеріалів справи.
Згідно ч.3 ст.8 Закону №98/96 штрафи, передбачені статтею 8 цього закону, підлягають сплаті порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства.
Статтею 15 Закону №481/95 встановлено, що імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.
Згідно абз.5 ч.2 ст.17 Закону №481/95 у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, до суб’єктів господарювання застосовуються штраф у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень. Таким чином, сума штрафу становить 1700 грн.
За відсутність ліцензій на право здійснення торгівлі алкогольними напоями на підставі акту перевірки №0025/04/81/23/НОМЕР_1 від 20.01.2010 р. МДПІ винесено рішення №0000582304 від 01.02.2010 р. про застосування до відповідача штрафної (фінансової) санкції в сумі 1700,00 грн., яке отримане особисто відповідачем 19.02.2010 р., про що свідчить підпис на корінці поштового повідомлення, копія якого долучена до матеріалів справи.
Отже, сума заборгованості відповідача складає: 1585,00 грн. + 10,32 грн. + 1700,00 грн. = 3295,32 грн. та підтверджується відповідним розрахунком МДПІ.
У відповідності до ч. 5 ст. 17 Закону № 481/95 в разі невиконання суб’єктом господарювання рішення про застосування штрафних санкцій, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Відповідачем суми штрафних (фінансових) санкцій в добровільному порядку не сплачені, рішення МДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувались.
Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості зі сплати штрафних санкцій в сумі 3295,32 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) штрафні санкції у розмірі 3295 (три тисячі двісті дев’яносто п’ять) гривень 32 копійки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 27 грудня 2010 року.
Суддя
М.В. Бондар