ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2010 р. Справа № 2а-13943/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільков В.В.
при секретаріБіленькій О.Ю.
за участю:
представника позивача
представника відповідача Муссаєва Р.М.
Попова О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства Компанія "Приват Інтертрейдінг" до Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради про зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство Компанія "Приват Інтертрейдінг" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про зобов’язання провести державну реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна, а саме: роздягальня літ. Б – 1 загальною площею 43,0 кв.м.; туалет літ. Г – 1 загальною площею 6,6 кв. м.; вартова літ. Д – 1 загальною площею 13,7 кв. м.; ангар літ. Е – 1 загальною площею 494,0 кв. м.; літ. З – 1 загальною площею 24,0 кв. м.; літ. Ж – 1 загальною площею 24,0 кв. м., що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Озерний, 22, без акту введення в експлуатацію, на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2009 року.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог позивачем було вказано, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2009 року за закритим акціонерним товариством Компанією "Приват Інтертрейдінг" було визнано право власності на нежитлове приміщення, а саме: роздягальня літ. Б – 1 загальною площею 43,0 кв.м.; туалет літ. Г – 1 загальною площею 6,6 кв. м.; вартова літ. Д – 1 загальною площею 13,7 кв. м.; ангар літ. Е – 1 загальною площею 494,0 кв. м.; літ. З – 1 загальною площею 24,0 кв. м.; літ. Ж – 1 загальною площею 24,0 кв. м., що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Озерний, 22. Позивач звернувся до КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради із заявою про реєстрацію права власності на вказані об’єкти нерухомого майна відповідно до зазначеного рішення суду, однак, відповідач відмовив у реєстрації за ним права власності на вказані об’єкти нерухомого майна, посилаючись на те, що заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, а саме – подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України та не дають змогу встановити відповідність заявлених прав і доданих документів вимогам законодавства. Позивач вважає відмови відповідача в реєстрації права власності такими, що суперечать діючому порядку реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Представник відповідача - Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради в судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, обґрунтовуючи свої вимоги доводами, що викладені в рішеннях реєстраторів про відмову в реєстрації від 07.05.2010 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2009 року по справі № 2/191-09 за позовом закритого акціонерного товариства Компанія "Приват Інтертрейдінг" до Дніпропетровської міської ради про визнання права власності визнано право власності на нежитлове приміщення роздягальня літ. Б – 1 загальною площею 43,0 кв.м.; туалет літ. Г – 1 загальною площею 6,6 кв. м.; вартова літ. Д – 1 загальною площею 13,7 кв. м.; ангар літ. Е – 1 загальною площею 494,0 кв. м.; літ. З – 1 загальною площею 24,0 кв. м.; літ. Ж – 1 загальною площею 24,0 кв. м., що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Озерний, 22 без акту введення в експлуатацію.
Порядок проведення державної реєстрації права власності передбачений Законом України “Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майна та їх обмежень”.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майна та їх обмежень” державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майна та їх обмежень” передбачено, що право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Як вбачається із ч. 1 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майна та їх обмежень” державна реєстрація прав проводиться у чітко встановленому порядку, а саме: облік заяви про державну реєстрацію речових прав; прийняття і перевірка документів, поданих для державної реєстрації речових прав; установлення відсутності підстав для відмови в державній реєстрації речових прав; державна реєстрація речових прав або відмова в такій реєстрації прав та внесення даних до Державного реєстру прав; присвоєння кадастрового номера об'єкту нерухомого майна; видача документів, що підтверджують зареєстроване речове право.
У ч. 4 ст. 18 Закону зазначено, що для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкту нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майна та їх обмежень” однією із підстав для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.
Згідно з Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 18 лютого 2002 р. за № 157/6445, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі — БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць (п.1.3).
Для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням (п. 2.1.).
Вищезазначені рішення суду є правовстановлюючими документами, право власності за якими підлягає реєстрації відповідно до п. 10 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна, Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради.
Реєстрація прав власності проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають реєстрації (п. 3.6.)
Враховуючи всі вищезазначені положення законодавства, позивачем до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради було подано заяву на реєстрацію права власності разом із правовстановлюючими документами (відповідним рішенням суду) та усіма іншими документами.
Однак, відповідач, розглянувши надані документи, відмовив в реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна (рішення реєстратора про відмову в реєстрації від 07.05.2010р.), зазначивши в якості його правового обґрунтування п. 3.3 Тимчасового положення із посиланням на те, що заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення, а саме: подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
Судом було оглянуто в судовому засіданні належним чином засвідчені (з відбитком мокрої печатки) копію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2009 року по справі № 2/191-09.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2009 року по справі № 2/191-09 набрало законної сили 07.09.2009 року, що підтверджується відповідною довідкою від 07.09.2009р. за № 2/191-09.
Згаданим рішенням за позивачем було визнано право власності на перелічені об’єкти нерухомого майна.
Положеннями ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Зазначена вимога міститься в Законі України «Про судоустрій і статус суддів».
Реєстратор не наділений повноваженнями надавати оцінку правомірності та законності рішення суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, суд вважає, що відсутня необхідність у дослідженні правомірності вказаного рішення, а тому враховує рішення Господарського суду Дніпропетровської області, яке набрало законної сили, як належний доказ у справі та законну підставу для проведення державної реєстрації права власності.
Відповідач, відмовляючи у проведенні державної реєстрації, посилався на власні висновки, робити які, не входить до його компетенції, а саме: самостійно надав оцінку рішенню Господарського суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2009 року.
Враховуючи вищезазначене, рішення реєстратора про відмову у проведенні державної реєстрації права власності від 07.05.2010р. прийняте без дотримання вимог законодавства України та без врахування всіх обставин, що мають для цього значення, а тому є неправомірними.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено правомірність відмови в проведенні реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доцільність та обґрунтованість задоволення позову.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст.14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов закритого акціонерного товариства Компанія "Приват Інтертрейдінг" до Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 9, ідентифікаційний код 03341776) провести державну реєстрацію права власності за закритим акціонерним товариством Компанія "ПРИВАТ ІНТЕРТРЕЙДІНГ" (49095, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, ідентифікаційний код 20006660) на об’єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Озерний, 22, а саме: роздягальня літ. Б – 1 загальною площею 43,0 кв.м.; туалет літ. Г – 1 загальною площею 6,6 кв. м.; вартова літ. Д – 1 загальною площею 13,7 кв. м.; ангар літ. Е – 1 загальною площею 494,0 кв. м.; літ. З – 1 загальною площею 24,0 кв
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 14.12.2010 року.
Суддя
В.В Ільков