Справа № 33/0390/14/11 Суддя в 1 інстанції: Сівчук А.Є.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

24.01.2011  року          місто Луцьк  

Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області Опейда В.О., при секретарі Уманській Л.С., з участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду від 17 грудня 2010 року, якою провадження у справі відносно ОСОБА_2, проживаючого в АДРЕСА_1 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного  правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

          ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що 18 вересня 2010 року о 15 год., керуючи автомобілем «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_2 на автодорозі «Луцьк – Маневичі - Любешів», не оцінив дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху і скоїв зіткнення з автомобілем «Опель, д.н.з. НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Луцького міськрайонного суду від 17 грудня 2010 року провадження у справі відносно ОСОБА_2 закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та позбавити права керування транспортними засобами на строк – одинадцять місяців. Вважає, що суддею неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки не відповідають обставинам справи. Зазначає, що його не було повідомлено про час та місце розгляду справи, чим були порушені його права. Посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, не взято до уваги схему пригоди, де зафіксований гальмівний шлях автомобіля «ВАЗ», а також механічні пошкодження зафіксовані на обох автомобілях, які підтверджують механізм зіткнення на основі його показань. Вважає, що в скоєнні ДТП винен ОСОБА_2, який допустив порушення ряду пунктів Правил дорожнього руху і не вибравши безпечної швидкості руху не врахувавши дорожню обстановку, що стало причиною зіткнення транспортних засобів.

В апеляційній інстанції ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив постанову суду скасувати, винести нову постанову, визнавши винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накласти на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнав, просив постанову суду залишити без змін, оскільки вважає себе не винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Заслухавши ОСОБА_1, ОСОБА_2, допитавши свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був учасником ДТП, однак суд розглянув справу у його відсутності, не повідомивши про час та місце її розгляду, а копію постанови суду апелянт отримав 22.12.2010 року, чим допустив порушення його прав.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, його вина у вчиненому підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 09 грудня 2010 року, де він визнав вину, протоколом огляду місця події від 18 вересня 2010 року та схемою до нього, протоколами огляду транспортних засобів у відповідності до яких відображено, які механічні ушкодження отримали транспортні засоби, показаннями ОСОБА_1, ОСОБА_3, з яких вбачається при яких обставинах відбулась дорожньо-транспортна пригода.

З показань ОСОБА_1 вбачається, що рухаючись на автомобілі в напрямку м. Луцька на його смузі руху стояв автомобіль, а на зустріч їхав інший автомобіль, тому він помалу зупинився і ввімкнувши покажчик лівого повороту, після проїзду зустрічного транспорту продовжив рух. Коли розпочав об’їзд попутного автомобіля то відчув удар в задню частину автомобіля.

Показання ОСОБА_3 дані в ході судового розгляду узгоджуються з показаннями даними ОСОБА_1

Зазначені показання узгоджуються з протоколом огляду місця події і схемою до нього, у відповідності до яких вбачається, що гальмівний шлях одного з коліс автомобіля «ВАЗ» становить 16,4 м і розташований з смуги його руху під кутом на зустрічну смугу руху, де і закінчується. Окрім цього, на зустрічній смузі руху відзначене місце осипу битого скла. Наведене свідчить про те, що зіткнення транспортних засобів фактично відбулось на зустрічній смузі руху.

Згідно протоколу огляду автомобіля «Опель», вбачається, що у ньому деформована задня кришка багажника, деформований задній бампер та права задня захисна кришка автомобіля, розбитий задній правий ліхтар заднього ходу. При огляді автомобіля «ВАЗ» зафіксована деформація капота, ліве переднє крило, ліві передні двері, передній бампер, розбиті ліва фара та скло лівий передніх дверей, декоративна решітка і радіатор.

Враховуючи сукупність наведених доказів не приймаються до уваги показання ОСОБА_2, який стверджував, що зіткнення відбулось після того як він виїхав на смугу зустрічного руху, а автомобіль який їхав попереду різко виїхав на смугу руху на якій рухався його автомобіль. Він різко став гальмувати і так як відстань була малою, то відбулось зіткнення автомобілів.

Аналіз наявних доказів дає підстави прийти до висновку про те, що показання ОСОБА_2 не відповідають дійсності і суперечать реальному перебігу подій.

Зокрема гальмівний шлях автомобіля «ВАЗ» бере початок з смуги його руху і закінчується на зустрічній смузі. Наведене свідчить про те, що автомобіль керований ОСОБА_2 до зіткнення не перебував в стадії обгону.

Окрім цього, зафіксовано, що на автомобілі «ВАЗ» пошкоджена ліва передня частина. Разом з тим, в автомобілі «Опель» пошкоджена задня права частина автомобіля. При цьому залишки битого скла розташовані на зустрічній смузі руху. Зазначене дає підстави зробити висновок про те, що ОСОБА_2 не було належно оцінено дорожню обстановку, не вибрано безпечну швидкість руху, що і призвело до зіткнення транспортних засобів.

Пояснення дані свідком ОСОБА_4 і наявні в матеріалах справи, з врахуванням наведених доводів, до уваги не приймаються.

Будь-яких підстав не довіряти вищенаведеним доказам немає, оскільки вони повністю узгоджуються між собою та іншими фактичними обставинами справи, а тому і кладуться в основу даної постанови.

Враховуючи вищенаведене, слід прийти до висновку, що ОСОБА_2 18 вересня 2010 року о 15 год., керуючи автомобілем «ВАЗ 21061», д.н.з. НОМЕР_2 на автодорозі «Луцьк – Маневичі - Любешів», не вибрав безпечної швидкості руху та дистанції, здійснив зіткнення з автомобілем марки і скоїв зіткнення з автомобілем «Опель», д.н.з. НОМЕР_1, який рухався попереду, чим порушив п.12.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження автомобілів, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Зважаючи на викладене, висновок суду першої інстанції є не обґрунтованим і таким, що суперечить реальному перебігу подій. На підставі вище наведеного вважаю, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової постанови.

З матеріалів справи вбачається, що вказана дорожньо-транспортна пригода мала місце 18 вересня 2010 року, а тому на момент апеляційного розгляду справи закінчились строки накладення адміністративного стягнення передбачені ст. 38 КУпАП.

Керуючись ст. 294  КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Луцького міськрайонного суду від 17 грудня 2010 року про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 у зв’язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - скасувати.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і в зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення передбачених ст. 38 КУпАП, закрити провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

          Дана постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя