АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-786 / 2010 Головуючий в 1 інстанції – Кляшторний В.С.
Категорія – ст. 130 ч.1 КУпАП Доповідач в 2 інстанції – Білоконев В.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2010 року м. Запоріжжя
Суддя апеляційного суду Запорізької області Білоконев В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, в якій він також ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2008 року,
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2008 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення притягнутий:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, працюючий водієм таксі «058»,
- йому призначене адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 12 місяців.
Як зазначено в постанові, 25 грудня 2007 року о 13 годині 50 хвилин, ОСОБА_2, керував автомобілем на вул. Магара в м. Запоріжжі з явними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з порожнини роту, незрозуміла річ, нестійка хода). Медичний огляд на стан сп’яніння проходити відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_2 ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови, посилаючись на те, що суд розглянув справу за його відсутності не повідомивши належним чином про час та місце її розгляду, внаслідок чого про існування постанови, якою він притягнутий до адміністративної відповідальності йому стало відомо лише 30.11.2010 року, тому вважав, що строк на оскарження ним пропущено з поважних причин.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилається на незаконність зазначеної постанови, порушення норм процесуального права і його права на захист, внаслідок розгляду справи за його відсутності, внаслідок чого просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
В засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 просив поновити строк на оскарження зазначеної постанови посилаючись на поважність пропуску цього строку, його апеляційні вимоги задовольнити, постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити.
Заслухавши апелянта, перевіривши матеріали справи, аргументи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що строк на оскарження зазначеної постанови ОСОБА_2 необхідно поновити, його апеляційну скаргу задовольнити, а постанову судді скасувати виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
ОСОБА_2 клопоче перед апеляційним судом про поновлення строку на оскарження постанови судді від 19 лютого 2008 року, посилаючись на поважність його пропуску.
Як вбачається з матеріалів справи, суд не повідомив ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно нього, про що свідчить відсутність в цих матеріалах будь-якого повідомлення з цього приводу.
При цьому доводи суду щодо належного сповіщення ОСОБА_2 неможливо визнати вмотивованими, оскільки наявність в протоколі про адміністративне правопорушення цих даних є суперечливими. Так, в зазначеному протоколу, вказано, що розгляд справи відбудеться 19.02.2008 року в Шевченківському районному суді м. Запоріжжя (а.с.1).
Разом з тим, з цього протоколу вбачається, що запис про дату розгляду справи явно зроблено іншою особою, а не працівником ДАІ, який складав зазначений протокол, і скоріш за все пізніше, у відсутність ОСОБА_2 Таким чином, розглядаючи справу, суд не повинен був розцінювати таке сповіщення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, як належне.
Крім того, відсутні в матеріалах справи і дані про вручення чи направлення ОСОБА_2, у відповідності до вимог ч.1 ст. 285 КУпАП, в трьохденний строк копії зазначеної постанови.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність у ОСОБА_2 об’єктивних умов для своєчасного оскарження зазначеної постанови, внаслідок чого вважає, що строк на оскарження ним пропущено з поважних причин, а тому цей строк підлягає поновленню.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Всупереч зазначених вимог закону, суд не вжив необхідних та належних заходів для сповіщення ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи стосовно нього, внаслідок чого безпідставно за відсутності таких даних розглянув справу у відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, чим порушив його права, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження, оскаржити постанову по справі, а також обов’язковість дотримання вимог закону про своєчасне сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про час та місце розгляду справи.
Допущення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зазначених вимог закону, перешкодили суду постановити по справі законне і обґрунтоване рішення, внаслідок чого вказана постанова підлягає безумовному скасуванню.
Відповідно до вимог п. 3 ч.8 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає необхідним за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 та внаслідок скасування постанови судді від 19 лютого 2008 року, прийняти нову постанову по справі.
Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, повністю знайшла свого підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Доведеність його вини у вчиненні вказаного правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 25.12.2007 року серія ЯТ № 318880, згідно якому ОСОБА_2 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від проходження медичного огляду на стан сп’яніння в присутності двох свідків (а.с.1).
У зазначеному протоколі ОСОБА_2 власноручно зроблено запис, що він вживав пиво, після чого керував транспортним засобом, їхати до лікарні для проходження медичного огляду на стан сп’яніння відмовляється. Внаслідок цих обставин транспортний засіб був доставлений йому додому.
З наведеного вбачається, що фактичні обставини, за яких було вчинене вказане правопорушення, ОСОБА_2 не заперечував під час складення відносного нього протоколу, не оскаржуються вони і в його апеляційній скарзі.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП і доведеність його вини в матеріалах справи.
Відповідно до вимог п. 7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Виходячи з матеріалів справи, зазначене правопорушення мало місце 25.12.2007 року, тобто на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, сплинув встановлений ст. 38 КУпАП в старій редакції до внесених змін 24.09.2008 року № 586-VI двохмісячний термін накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, апеляційний суд вважає необхідним на підставі п.7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрити у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2008 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2008 року, якою ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП і йому призначене стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 12 місяців – скасувати.
Притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП і провадження у справі закрити у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, тобто 17.12.2010 року, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Запорізької області /підпис/ В.М. Білоконев